Постанова 4811 № 463/9839/20

Справа № 463/9839/20 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б. Провадження № 22-ц/811/1116/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П. при секретарі Ждан К.О. з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідачів ТзОВ «Бальтазар», ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 17 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бальтазар», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Моргун Олександр Сергійович про скасування державної реєстрації та запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу, В С Т А Н О В И В : Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 звернулася в суд з позовом до відповідачів, просить суд скасувати державну реєстрацію та запис від 16.10.2018 року про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1676645246101 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бальтазар», код ЄДРОПУ 20804002, адреса реєстрації: 79495, м.Львів-Винники, вул. Соборності, буд.8, також визнати недійсним договір купівлі- продажу від 21.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Моргуном О.С., зареєстрованого в реєстрі за №514 та застосувати наслідки недійсності правочину. Крім того, представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна: - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1676645246101, об`єкт незавершеного будівництва, готовність 92%, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,3172 га, 4610160300:07:002:0167; - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2062814246101; об`єкт незавершеного будівництва № 6, готовність 92% за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610160300:07:002:0436; номер запису про право власності/довірчої власності: №36110406 від 27.03.2020 року - власник ОСОБА_5 (форма власності - приватна, розмір частки - 1); - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2062811046101; об`єкт незавершеного будівництва №5, готовність 92%, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610160300:07:002:0437; номер запису про право власності/довірчої власності: №36110331 від 27.03.2020 року - власник ОСОБА_5 (форма власності - приватна, розмір частки - 1); - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2062801646101; об`єкт незавершеного будівництва №3, готовність 92%, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610160300:07:002:0439; номер запису про право власності/довірчої власності: №36136499 від 31.03.2020 року - власник ОСОБА_8 (форма власності - приватна, розмір частки - 1 ); - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2062791546101; об`єкт незавершеного будівництва №1, готовність 92%, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610160300:07:002:0441; номер запису про право власності/довірчої власності: №36134338 від 31.03.2020 року - власник ОСОБА_9 (форма власності - приватна, розмір частки - 1). 2) заборонити будь-яким особам здійснювати будь-які будівельні та інші роботи на об`єкті незавершеного будівництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 , будинок б/н, реєстраційні номера об`єктів нерухомого майна №1676645246101, №2062814246101, №2062811046101, №2062801646101,№2062791546101; 3) заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження, а також дії, спрямовані на зміну власника або дії, що можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі площі щодо наступних об`єктів нерухомого майна - реєстраційні номера об`єктів нерухомого майна: №1676645246101, №2062814246101, №2062811046101,№2062801646101, №2062791546101. Дану заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,02223 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0163, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування будівель. На вказаній земельній ділянці розташований ставок-водоймище, площею 0,4214 га з площею водного дзеркала 0,3706 га, що підтверджується Водогосподарським паспортом та Правилами експлуатації ставка-водойми на земельній ділянці гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , розроблений Львівською гідрогеолого-меліоративною експедицією Державного агентства водних ресурсів України та затверджений 25.11.2014 року. В травні 2017 року ТзОВ «Бальтазар» загородило земельну ділянку, загальною площею 0,3172 га за адресою: АДРЕСА_1 під самі вікна місцевих мешканців: будинку АДРЕСА_2 , де проживають 3 сім`ї і ця земельна ділянка була в їх користуванні багато десятиліть. ТзОВ «Бальтазар» на цій земельній ділянці в червні 2017 року почало здійснювати будівництво, а саме: заливати фундаменти 12-ти котеджних будинків. Позивачу стало відомо, що ТОВ «Бальтазар» незаконно отримано право власності на це незавершене будівництво, яке здійснюється в прибережних захисних смугах річки «Марунька» та ставка-водойми по АДРЕСА_1 , а також забудовник ТОВ «Бальтазар» намагається розпродати квартири в цих недобудованих котеджах, будівництво яких здійснюється з порушенням численних будівельних норм, з недотриманням архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил - фізичним особам, з метою ліквідації ТзОВ «Бальтазар» для уникнення подальшої відповідальності. На думку позивача об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, оскільки будувався з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Спір про скасування державної реєстрації права власності та записів в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за відповідачами прав власності на об`єкт незавершеного будівництва пов`язаний із захистом позивачем своїх охоронюваних законом інтересів. Позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що 13 лютого 2021 року в мережі Інтернет на сайті www.olx.ua опубліковано оголошення про продаж котеджів у м.Львів-Винники (спірний об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610160300:07:002:0167). Саме тому, невжиття заходів забезпечення позову у цьому спорі унеможливить як виконання судового рішення по даній справі у разі задоволення позову, так і призведе до докладання значних зусиль позивача та інших контролюючих органів щодо приведення земельної ділянки у прибережній захисній смузі, на якій здійснюється незаконне будівництво у попередній стан, що призведе до значних матеріальних втрат позивача ОСОБА_1 . Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 17 лютого 2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Ухвалу суду через свого представника ОСОБА_2 05 березня 2021 року оскаржив ОСОБА_1 . Вважає ухвал суду незаконною. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,02223 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0163, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування будівель. На вказаній земельній ділянці розташований ставок-водоймище, площею 0,4214 га з площею водного дзеркала 0,3706 га, що підтверджується Водогосподарським паспортом та Правилами експлуатації ставка-водойми на земельній ділянці гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , розроблений Львівською гідрогеолого-меліоративною експедицією Державного агентства водних ресурсів України та затверджений 25.11.2014 року. В травні 2017 року ТзОВ «Бальтазар» загородило земельну ділянку, загальною площею 0,3172 га за адресою: АДРЕСА_2 під самі вікна місцевих мешканців: будинку АДРЕСА_2 , де проживають 3 сім`ї і ця земельна ділянка була в їх користуванні багато десятиліть. ТзОВ «Бальтазар» на цій земельній ділянці в червні 2017 року почало здійснювати будівництво, а саме: заливати фундаменти 12-ти котеджних будинків. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 17 лютого 2021 року та прийняти постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 не підлягає до задоволенню із наступних підстав. Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з тих підстав, що враховуючи зміст позовних вимог, запропонований позивачем спосіб забезпечення позову жодним чином не може забезпечити належне виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, а відсутність такого забезпечення не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав. У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Згідно із п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду. Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення». Заявник звернувся до суду з позовом про скасування державної реєстрації та запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу. На думку суду, з якою погоджується колегія суддів, враховуючи зміст позовних вимог, запропонований позивачем по справі спосіб забезпечення позову жодним чином не може забезпечити належне виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, а відсутність такого забезпечення не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Доводи заяви про забезпечення позову не містять достатніх обґрунтувань відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач по справі, позовним вимогам, утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову . Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, в зв"язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 17 лютого 2021 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 17 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 11 жовтня 2021 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.П. Крайник