Постанова 4807 № 317/3457/20

Дата документу 12.10.2021 Справа № 317/3457/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 317/3457/20Головуючий у 1-й інстанції Ткаченко М.О. Повний текст рішення складено 16.04.2021 року. Пр. № 22-ц/807/2416/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кримської О.М., Маловічко С.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-4), в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь 17100,70 грн. вартості не облікованої електричної енергії, вартість додаткових витрат у розмірі 1025,54 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» до 01.01.2019 здійснювало постачання електричної енергії, а на теперешній час надає послуги з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 14.06.2019 в ході здійснення перевірки рейдовою бригадою вищезазначеного житлового будинку представниками Запорізького РЕМ було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку: скло має механічне пошкодження, рахунковий механізм має пошкодження, що характерно при встановлені магніту. Виявлене порушення зафіксовано актом про порушення № 00144218 від 14.06.2019. Акт складений у присутності відповідача ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , другий примірник акту про порушення надано споживачу. У п. 9 акта про порушення № 00144218 від 14.06.2019 споживач запрошений на засідання комісії з розгляду актів про порушення, яке було призначено на 26.06.2019. Засідання комісії було перенесене на 24.07.2019 у зв`язку з тим, що дата проведення експертизи електролічильника не визначена, про що споживач був повідомлений листом. За результатами проведення експертизи лічильника електроенергії, встановлено, що у лічильника зірвано стійки кріплення лічильного механізму, ймовірно під впливом магніту, про що свідчать сліди дотику металевої каретки лічильника механізму з внутрішньою верхньою поверхнею корпусу. Засідання комісії було проведено 24.07.2019 за відсутності відповідачів та складено протокол № 4768 від 24.07.2019, відповідно до якого було пред`явлено розрахунок на сплату необлікованої електроенергії на суму 17100,70 грн. та направлено на адресу споживачів рекомендованим листом. Внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ позивач зазнав додаткові витрати, пов`язані з ремонтом електролічильника у розмірі 401,41 грн. та проведення експертизи лічильника 624,13 грн., рахунки на сплату вказаних сум було надіслано на адресу відповідачів 24.07.2019. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ткаченко М.О. (а.с. 37). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 41-42) відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року (а.с. 101-107) позов ПАТ «Запоріжжяобленерго» у цій справі задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 17100,70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 991,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 991,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ПАТ «Запоріжжяобленерго» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 113-116) просило рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні з відповідачів вартості експертизи та ремонту лічильника в розмірі 1025,54 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» в частині стягнення з відповідачів вартості експертизи та ремонту лічильника в розмірі 1025,54 грн.; судові витрати покласти на відповідачів. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 131). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито (а.с. 134-135), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с.136). Відповідачі ОСОБА_1 (поштове повідомлення - а.с. 141) та ОСОБА_2 (поштове повідомлення а.с. 140) не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі у встановлений апеляційним судом строк та станом на час її розгляду апеляційним судом взагалі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів). Також, суддя-доповідач перебувала у щорічній відпустці (а.с. 139). В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. замінено суддю-члена колегії Подліянову Г.С. у зв`язку із відпусткою останньої 14 і більше днів (а.с. 142-143). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, у тому числі в частині задоволення позовних вимог позивача, останнє в апеляційному порядку не оскаржували. Позивач ПАТ «Запоріжжяобленерго» оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у стягненні з відповідачів вартості експертизи та ремонту лічильника в розмірі 1025,54 грн. Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - в частині відмови у стягненні з відповідачів вартості експертизи та ремонту лічильника в розмірі 1025,54 грн. У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у стягненні з відповідачів у цій справі вартості експертизи та ремонту лічильника в розмірі 1025,54 грн., керувався ст. ст. 4, 12-13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268,274, 352-354 ЦПК України та виходив із такого. Ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказів, у розумінні вказаних норм процесуального права, позивачем суду не надано та в ході судового розгляду справи не доведено здійснення позивачем витрат на проведення ремонту спірного електролічильника та понесених витрат на проведення експертизи. Оскільки, позивачем не доведено здійснення витрат на проведення ремонту спірного електролічильника, а тому в частині стягнення з відповідача заборгованості по нарахованих відсотках, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає. Доводи апеляційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго» є такими, що дублюють доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а лише відображають позицію ПАТ «Запоріжжяобленерго», як позивача у цій справі, яку воно та його представник вважають єдино вірною. Суд першої інстанції розглянув дану справу в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі позов позивача у суді першої інстанції не визнали у повному обсязі (відзив відповідача ОСОБА_1 а.с. 72-74), про що також прямо зазначено у рішенні суду у цій справі (а.с. 102). Тому, підстави для звільнення від доказування ПАТ «Запоріжжяобленерго», передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, відсутні. ПАТ «Запоріжжяобленерго» не надало суду першої інстанції належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування свого позову в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині понесення саме позивачем витрат на вартість експертизи та ремонту лічильника в розмірі 1025,54 грн. Акт № 160 проведення експертизи лічильника електроенергії від 10.07.2019 року (копія а.с. 20) та рахунки № 1416/23 від 24.07.2019 року на ім`я ОСОБА_2 на суму 401,41 грн. щодо ремонту лічильника (копія а.с.25) та № 1417/23 від 24.07.2019 року на ім`я ОСОБА_2 на с уму 624,13 грн. щодо проведення експертизи лічильника з доказами направлення їх на адресу відповідачів (копія а.с.27) (виключно на які також посилається позивач, як апелянт, у своїй апеляційній скарзі у цій справі (а.с. 114) суд першої інстанції правильно вважав такими, що у своїй сукупності не є такими (достатніми) доказами на підтвердження даного факту у цій справі. Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго». Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. На виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного перегляду апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги позивача апеляційним судом у цій справі може бути прийнятий доданий до апеляційної скарги позивача як доказ, передбачений ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, - наказ ПАТ «Запоріжжяобленерго» за 2019 рік «Про вартість додаткових робіт (послуг), що надаються в межах господарської діяльності» із додатком до нього: «Вартість додаткових робіт (послуг), що виконуються (надаються) в межах господарської діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» за домовленістю сторін на замовлення сторонніх осіб, у тому числі ремонт однофазного електронного лічильника 334,51 грн. проведення експертизи механічних показників однофазного лічильника електричної енергії 520,11 грн. (копії а.с. 119-120). Проте, останнім не спростовуються правильно встановлені судом першої інстанції фактичні обставини цієї справи та правильні висновки суду першої інстанції в частині рішення, яке є предметом апеляційного оскарження. Оскільки, позивачем до цього наказу не додано апеляційному суду доказів того, що була будь-яка домовленість сторін у цій справі з приводу проведення позивачем вказаних додаткових робіт та що відповідачі зобов`язуються за цією домовленістю оплатити ці роботи позивача у подальшому. Вимога позивача про стягнення з відповідачів витрат позивача на вартість експертизи та ремонту лічильника на загальну суму 1025,54 грн. є позовною вимогою у цій справі, а не - питанням про судові витрати, а тому вона підлягала доказуванню з боку позивача у цій справі на загальних підставах, і безпідставним у даному випадку є посилання апелянта в обґрунтування своєї апеляційної скарги у цій справі у цій частині на судову практику з приводу вирішення питання про судові витрати. Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи в частині, яка є предметом апеляційного оскарження. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, або ж його зміни. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось. Окрім того, встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, було сплачено судовий збір (а.с. 117). Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови ПАТ «Запоріжжяобленерго» у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останнє не має права на компенсацію за рахунок відповідачів у цій справі будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, залишити без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 12.10.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кримська О.М.Маловічко С.В.