Постанова КАС ВС № 813/347/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року м. Київ справа №813/347/17 адміністративне провадження № К/9901/11965/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області визнання протиправною та скасування податкової вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (судді: Качмар В.Я. (головуючий), Большакова О.О., Старунський Д.М.) у справі № 813/347/17. У С Т А Н О В И В: І. Суть спору Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» (далі - позивач, ТОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28.07.2016 № 4150-17. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» задоволено, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 28.07.2016 № 4150-17. 3. 29.10.2019 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДФС у Львівській області про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, яка полягає у тому, що в другому та тридцятому абзацах зазначеного рішення суду невірно зазначено дату, а саме - «станом на 31.12.2016» замість вірної дати «станом на 31.12.2015». Вказана заява обґрунтована тим, що предметом позову у справі, що розглядається є податковий борг позивача, який виник на підставі поданих ним декларацій за 2014-2015 роки, борг за 2016 рік не був предметом даного спору, тоді як новостворений у 2016 році борг є предметом спору у справі № 1.380.2019.003613 за позовом контролюючого органу до ТОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН». 3.1. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року виправлено допущену в другому та тридцятому абзацах описової частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року описку, вказавши дату відсутності податкового боргу « 31.12.2015» замість помилково зазначеної « 31.12.2016». 3.2. За наслідками касаційного перегляду ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, постановою Верховного Суду від 23 січня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» задоволено частково, скасовано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційного інстанції в частині розгляду заяви ГУ ДФС у Львівській області про виправлення описки в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року. Верховний Суд у вказаній постанові, зокрема, зазначив, що оскаржуване судове рішення не містить будь-яких посилань на обставини, з огляду на які суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що у судовому рішенні дійсно допущено описку. На переконання Верховного Суду, виправляючи описки, суди повинні зазначати мотиви, з яких суди доходять висновку, що у рішенні дійсно була допущена описка, якщо вона не носить очевидного характеру або заперечується учасниками справи.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року відмовлено ГУ ДФС у Львівській області у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/347/17. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване відсутністю підстав для задоволення заяви ГУ ДФС у Львівській області, так як зазначена в абзаці другому та тридцятому постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року дата « 31.12.2016» вказана апеляційним судом на підставі досліджених зазначених позивачем доводів, що наведені ним у позові, а також - матеріалів справи та не спростовано ГУ ДФС у Львівській області в ході розгляду справи по суті в суді апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року дані, зокрема, щодо дати « 31.12.2016» є послідовними, обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними матеріалами справи та не можуть вважатися помилкою, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, та має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Львівській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року та прийняти нове рішення, яким виправити в тексті постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року описку та замінити дату в абзаці 2 «...у позивача станом на 31.12.2016 відсутній податковий борг...», в абзаці 30 «...станом на 31.12.2016 року у апелянта відсутній податковий борг...» на станом на 31.12.2015.

6. У касаційній скарзі ГУ ДФС у Львівській області вказує на неврахування судом апеляційної інстанції положень чинного процесуального законодавства, а також посилається на те, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність податкового боргу станом на 31.12.2016 є хибним, тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

7. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції): 9.1. Стаття 242.

1. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. 9.2. Пункт 3 частини першої статті

248. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. 9.3. Частина перша статті

253. Суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Відповідно до частини першої статті 253 Кодекс адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що вказаними положеннями процесуального законодавство передбачено можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому, опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати змісту судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

12. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду висловлених у постанові від 23 січня 2020 року, встановлено та зазначено щодо підстав для визнання опискою зазначену, зокрема, в абзаці другому мотивувальної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року дату « 31.12.2016», що згідно змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та наявних матеріалів справи, вказана дата зазначена позивачем в обґрунтуваннях позову, де вказано, що враховуючи наступний розрахунок, що наведений ТОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» у позові, в нього станом на 31.12.2016 відсутній податковий борг. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що наводячи зазначені обґрунтування позову у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року суд апеляційної інстанції не наводив жодних застережень стосовно того, що таке посилання позивача на зазначену дату є помилковим чи безпідставним. Крім того, наводячи зазначену дату в абзаці тридцятому постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, апеляційний суд вказав, що не погоджується із оскаржуваною податковою вимогою, виходячи із того, що станом на 31.12.2016 у позивача відсутній податковий борг, а показники податкового кредиту становлять 42 500,00 грн (від`ємне значення). Вказані висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються, зокрема, на досліджених судом доказах наявних у матеріалах справи, що не спростовано ГУ ДФС у Львівській області жодними належними, достатніми та допустимими доказами, тобто, мотивом посилання апеляційним судом, у абзаці тридцятому постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року на відповідну дату стало те, що з огляду на досліджені документи, суд виявив, що в апелянта станом на 31.12.2016 у декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року обліковується податковий кредит на суму 42 500,00 грн (від`ємне значення). Крім того, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 813/347/17, Верховний Суд також зазначив, зокрема, що зі змісту позовної заяви слідує, що обґрунтування позовних вимог містить довід про те, що саме станом на 31 грудня 2016 року заборгованість у позивача була відсутня, тоді як в абзаці другому мотивувальної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року викладено опис обґрунтувань позову, наведених саме позивачем. Крім того, у абзаці тридцятому постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року наведено мотиви, з яких виходив апеляційний суд, погоджуючись з доводами позивача та задовольняючи вимоги адміністративного позову, які, в тому числі, ґрунтувались на твердженнях про відсутність заборгованості станом на 31 грудня 2016 року. Колегія суддів також зазначає, що доводи та обґрунтування ГУ ДФС у Львівській області викладені у заяві про виправлення описки та в касаційній скарзі стосуються не наявності правових підстав для здійснення виправлення описки у судовому рішенні (у розумінні процесуального законодавства), а фактично ГУ ДФС у Львівській області просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, які встановлені на підставі наявних у матеріалах справи доказах. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ГУ ДФС у Львівській області про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/347/17. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 813/347/17 слід залишити без задоволення.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

15. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України). Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 813/347/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова