Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/8202/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8202/20 пров. № А/857/15015/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Большакової О.О., Гінди О.М., за участі секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року (суддя Дудар О.М., м. Рівне, повне судове рішення складено 11 травня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: ТОВ «Ділайс ЛТД» у листопаді 2020 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2020 №UA204000/20/000152/2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, оскільки ним не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №460/8202/20 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що суперечить встановленому законом порядку коригування митної вартості. Позивачем було подано для митного оформлення усі документи, передбачені Митним кодексом України. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем була визначена за вартістю поставки згідно з контрактом. Однак відповідачем, всупереч приписам статті 57 МК України, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). У зв`язку з цим прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що митний орган безпідставно поставив під сумнів увесь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки ним не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи по причині зайнятості у інших судових засіданнях. Колегія суддів апеляційного суду, оглянувши вказане клопотання, вважає таке безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження обставин неможливості прибуття в судове засідання заявником не подано жодних доказів. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ "Ділайс ЛТД" (код за ЄДРПОУ 41876751, місцезнаходження: 54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108, оф. 605) зареєстроване, як юридична особа 18.01.2018 (номер запису: 15221020000037242), зареєстроване, як платник податків у контролюючому органі 19.01.2018. Основний вид діяльності товариства за КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. 09 квітня 2020 року між компанією "GAUGTOUT s.r.o." (далі Продавець) та ТОВ "Ділайс ЛТД" (далі Покупець) укладено контракт №01/20-СА (далі Контракт), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити згідно з інвойсами автомобілі легкові нові та ті, що були у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та ті, що були у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та ті, що були у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та ту, що була у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та ту, що була у використанні (далі Товар) (а.а.с.27-30). Згідно з п.2.1 Контракту, загальна вартість діючого Контракту становить 3000000,00 Євро. Ціни на Товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі інвойс) для відповідної поставки і встановлюються в Євро (п.п.2.2 Контракту). Згідно з п.3.1 Контракту, Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, обумовленої Сторонами, протягом 90 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між сторонам, можлива попередня оплата вартості Товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (або проформи інвойсу). Відповідно до п.4.1 Контракту, Товар буде поставлений згідно з правилами "Інкотермс 2020". Згідно з п.4.2 Контракту, умови поставку товару зазначаються Продавцем для кожної окремої поставки у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс). На виконання зазначеного Контракту ТОВ "Ділайс ЛТД" було придбано у компанії "GAUGTOUT s.r.o." згідно з інвойсом від 12.08.2020 №200812.7-CAU/DIL (а.с.18) легковий автомобіль марки "LAND ROVER" моделі "RANGE ROVER", 2019 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 . Вартість зазначеного автомобіля, вказана в інвойсі, - 74100,00 Євро. Декларантом ТОВ "Ділайс ЛТД" 17 серпня 2020 року з метою переміщення придбаного автомобіля на митну територію України подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204130/2020/008066 (а.с.16-17). Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом , за ціною договору, в сумі 74100,00Євро (2394037,62 грн). Для проведення митного оформлення імпортованого автомобіля до зазначеної митної декларації було додано наступні документи: інвойс від 12.08.2020 №200812.7-CAU/DIL (а.с.18), міжнародну товарно-транспортну накладну від 13.08.2020 (а.с.19), сертифікат з перевезення від 13.08.2020 PL/MF/AR 0398028 (а.с.20-21), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.а.с.22-24), платіжне доручення від 03.08.2020 №107 (а.с.25), висновок про якісні характеристики товарів експертну довідку від 17.08.2020 №20612/20 (а.с.26-30), контракт від 09.04.2020 №01/20-СА (а.с.27-30), митну декларацію країни відправлення від 13.08.2020 20PL402010Е0900920 (а.с.31). За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем встановлено розбіжності, що призвело до сумнівів у достовірності наданих відомостей. Враховуючи викладене, митним органом шляхом надіслання 17.08.2020 електронного повідомлення запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість якого визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (за наявності) (а.с.101). На вимогу Поліської митниці Держмитслужби 17.08.2020 позивачем надіслано лист з повідомленням, що додаткові документи відсутні. Лист містить прохання прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України (а.с.102). Поліською митницею Держмитслужби 17 серпня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/20/000152/2, згідно з яким митну вартість імпортованого ТОВ "Ділайс ЛТД" автомобіля скориговано до 2742966,18грн (у валюті контракту за курсом Національного банку України на день подання митної декларації 84900,00Євро) (а.с.12-13). Також відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2040002020/00205 (а.с.10-11). Позивачем, 17 серпня 2020 року на підставі рішення про коригування митної вартості товару, було подано до митного органу митну декларацію №UА204130/2020/008156, за якою було здійснено митне оформлення товару для випуску у вільний обіг на підставі положень ст.55 МК України із застосуванням заходів гарантування відповідно до розділу Х МК України. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом за рішенням №UA204000/20/000152/2, становить 92815,00 грн. На виконання вимог ст.55 МК України ТОВ "Ділайс ЛТД" 25 вересня 2020 року подано до Поліської митниці Держмитслужби лист з додатковими поясненнями та документами. Зокрема, відповідачу було подано: копію засвідченого перекладу експортної декларації; копію засвідченого перекладу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію засвідченого перекладу сертифікату EUR.1 №PL/MF/AR 0398028; копію звіту про оцінку транспортного засобу від 19.08.2020 №1090/20; копію проформи від 29.07.2020 №200729.3-CAU/DIL. Листом від 30.09.2020 №7.13-1/15/13-15/7551 Поліською митницею Держмитслужби надано позивачу відмову у перегляді та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2020 №UA204000/20/000152/2 (а.с.53-54). Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товару протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи виявлені розбіжності у числових значеннях в обов`язкових документах, відсутність інших документально підтверджених витрат на транспортування товару, а також враховуючи ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару (автомобіля), прийняття посадовою особою відповідача рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням вищенаведених розбіжностей у документах, які не усунуті позивачем, є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам митного законодавства України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі ст.49 МК України (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2). Згідно з ч.3 цієї ж статті МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст. 54 МК України). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст. 54 МК України). Згідно з ч.4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів. Згідно з ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1,2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, на підстав системного аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку про те, що наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є підставою для запитування митницею у декларанта додаткових документів, встановлених статтею 53 МК України, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, що узгоджується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ /СОТ від 1994р. Наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією від 17.08.2020 №UA204130/2020/008066, підтверджується дослідженими судом доказами. Так, реалізацію позивачу транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічної угоди, Контракту від 09.04.2020 №01/20-СА (а.с.27-30) та комерційного рахунку, інвойсу від 12.08.2020 №200812.7-CAU/DIL (а.с.18), згідно з яким продавцем є компанія "GAUGTOUT s.r.o." (Чехія). Згідно з комерційним рахунком від 12.08.2020 №200812.7-CAU/DIL та міжнародною товарно-транспортною накладною, СМR, від 13.08.2020 б/н (а.с.19) місцем відправлення (завантаження) є місто Radymno (Польща). Разом з тим, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.04.2019 (а.с.22-24, 40-41) особою, на яку зареєстрований транспортний засіб зазначено Choice GmbH (Німеччина), що не відповідає інформації, зазначеній в зовнішньоекономічній угоді від 09.04.2020 №01/20-СА та комерційному рахунку від 12.08.2020 №200812.7-CAU/DIL. Отже, у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо фактичного місця придбання транспортного засобу, що створило сумніви стосовно достовірності відомостей про фактичну вартість придбаного позивачем транспортного засобу. Крім того, як передбачено п.3.1 Контракту від 09.04.2020 №01/20-СА, покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 90 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (або проформи інвойсу). Позивачем до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 03.08.2020 №107 (а.с.25), яке містить відомості про призначення платежу SALGA3ВЕЗКА553284, передоплата за товари згідно з Контрактом №01/20-СА від 09.04.20. Таким чином, на момент здійснення передоплати за транспортний засіб був відсутнім документ з відомостями стосовно домовленостей про умови продажу та вартість транспортного засобу, що не кореспондується із наведеним п.3.1 Контракту. Крім того, надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 13.08.2020 20PL402010Е0900920 (а.с.31) містить відомості про вартість транспортного засобу 328911,00 польських злотих, що за курсом Національного банку України на дату подання митної декларації до оформлення складало 2416015,75 грн, що перевищує визначену декларантом митну вартість товару заявлену до митного оформлення - 2394037,62 грн. Тобто, надані позивачем документи містили розбіжності щодо умов оплати, а обставини зовнішньоекономічної операції не відповідали умовам Контракту. Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з встановленими розбіжностями у поданих документах, відповідач в електронному повідомленні від 17.08.2020 серед іншого, на виконання вимог ст.254 МК України, просив позивача для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, надати додаткові документи: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість якого визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (за наявності). Однак позивач запитуваних митним органом документів, які б спростовували чи усували недоліки та розбіжності у поданих до митного оформлення документах, не надав. Апеляційний суд звертає увагу, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Аналіз норм МК України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Як встановлено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. В силу приписів частини дев`ятої статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи встановлено розбіжності та невідповідності в поданих декларантом документах, висновок відповідача про неправильно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що, запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Разом з тим, запитувані митним органом під час консультацій додаткові документи декларант не надав. Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Згідно з ч.2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до ч.3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 4 ст. 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно з ч. 5 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України). Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.54 МК України). При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598). Як видно зі змісту спірного рішення від 17.08.2020 №UA204000/20/000152/2, митний орган вважає, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації, оскільки подані декларантом документи містять розбіжності. Митним органом вказано про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України. Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій до роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", ст.31 та 337 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі відомостей електронного довідника www.schwackenet.de - вартість аналогічного за річними характеристиками транспортного засобу становить 84900 Євро. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 84900 Євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2742966,18 грн. Враховуючи виявлені розбіжності у числових значеннях в обов`язкових документах, відсутність інших документально підтверджених витрат на транспортування товару, а також враховуючи ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару (автомобіля), колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняття посадовою особою митного органу спірного рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням вищенаведених розбіжностей у документах, які не усунуті позивачем, є обґрунтованим та таким, що відповідає приписам МК України. З огляду на вказане митний орган у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №460/8202/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова О. М. Гінда Повне судове рішення складено 13 жовтня 2021 року