Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2463/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2463/21 Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 13 жовтня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №560/2463/21 позов ТОВ "Сіріус Екстружен" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки, зобов`язання вчинити дії задоволено. 19.05.2021 до суду надійшла ТОВ "Сіріус Екстружен" про стягнення на його користь витрати, понесені на правову допомогу в сумі 7750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби. Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року заяву ТОВ "Сіріус Екстружен" задоволено. Стягнуто на користь ТОВ "Сіріус Екстружен" судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 7750 грн за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідач вважає, що розмір витрат на правову допомогу не співрозмірний ні зі складністю справи, ні з ціною позову. Апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено понесені витрати на правову допомогу у сумі 7750 грн. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Частинами першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами» (стаття

134. КАС України). Положеннями частини першої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частини перша та друга статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI встановлює: «Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час». Закон України «Про судоустрій і статус суддів» запроваджує критерії функціонування правосуддя в Україні - функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. В якості доказу понесених витрат на правничу допомогу адвоката суду надано: договір по надання правової допомоги №010321 від 01.03.2021; акт №1 наданих послуг до договору про надання правової допомоги №010321 від 01.03.2021; платіжне доручення №1000003900 від 20.05.2021. Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, кількість витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірність обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Так, з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі №686/2258/21 відкрито 28 січня 2021, а рішення проголошено судом першої інстанції 15 березня 2021 року. В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що представник ОСОБА_1 - Березюк О.М. значно раніше ніж 03.03.2021 (згідно Акту виконаних робіт) здійснив аналіз документів та інших обставин справи, аналіз відповідного законодавства та судової практики, а також збір доказів та визначив предмет доказування в справі що розглядається (№560/2463/21). Апелянт вважає, що кількість витраченого часу на вивчення документів та підготовку позовної заяви в справі №560/2463/21 в розмірі 5,5 годин є такою, що не відповідає фактично потраченому часу адвоката у цій справі. Крім того встановлено, що окрім товаросупровідних та митних документів на товар, разом з позовною заявою був поданий додатковий доказ, який не подавався позивачем під час митного оформлення - висновок експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження від 05.02.2021 № 3721/20-26, здійснений Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Так як вказаний висновок був складений 05.02.2012, а договір про надання правової допомоги №010321 був укладений між ТОВ «Сіріус-Екстружен» та адвокатом Березюком О.М. лише 01.03.2021, що свідчить про те, що додаткового збору доказів у справі № 560/2463/21 адвокатом здійснено не було. Необхідно також врахувати, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним також з ціною позову. З матеріалів справи встановлено, що внаслідок зміни коду згідно з УКТ ЗЕД різниця у сумі митних платежів за митною декларацією ЕМД №UA401160/2020/036792 по товару №1 станом на дату виникнення податкового зобов`язання, складає лише 3 326,98 грн., в тому числі: мито - 2772,48 грн. та податку на додану вартість - 554,50 грн. Водночас, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції призначив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі, більш ніж у два рази більше ніж ціна позову (різниця митних платежів складає 3 326,98 грн), що є очевидно нсспівмірним у даній адміністративній справі. Додатково слід враховувати, що справа № 560/2463/21 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення відкритих судових засідань за участю учасників судового процесу. Таким чином, з урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, колегія суддів вважає розмір вартості наданих послуг визначених в акті неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 7750,00 грн. як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими. Водночас, судова колегія вважає, що співмірною та розумною у цій справі загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 2500,00 грн. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби задовольнити частково. Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року - скасувати. Прийняти нове додаткове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.