Постанова 4855 № 754/13169/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 754/13169/20 Головуючий у 1 інстанції - Бабко В.В. Суддя - доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 741672 від 14.08.2020. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29.04.2021 позов задоволено: визнано протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення; скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 741672 від 14.08.2020, відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу порушення. Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних позовних вимог відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2020 інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Відповідно до зазначеної постанови серії НК № 74672 від 14.08.2020 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Audi», державний номер НОМЕР_1 , по вулиці Електротехнічна, 10 в місті Києві здійснив зупинку ближче 30м від посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9е Правил дорожнього руху, за яке передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 122 КУпАП. Колегія суддів звертає увагу, що обставини, які зазначені в постанові серії НК № 74672 від 14.08.2020 були взяті із адміністративного позову та відзиву, оскільки надана позивачем постанова є нечитабельною і встановити будь-які зазначені факти та обставини неможливо, а відповідач не надав копію постанови серії НК № 74672 від 14.08.2020, яка б відповідала приписам ст. 283 КУпАП. Позивач, вважаючи протиправною постанову серії НК № 74672 від 14.08.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому дії інспектора щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправними, постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення у частині визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню, оскільки статтею 286 КАС України визначено виключний перелік способів захисту, які можуть застосовуватися адміністративним судом при вирішенні спорів цієї категорії. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) та Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України). Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині 1 статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 15.9е ПДР України передбачено, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. У статті 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У частині 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не надано доказів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП. Таким чином, враховуючи обставини цієї справи та зібрані докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваних позивачем дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. Разом з тим, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Так, особливості розгляду спорів даної категорії врегульовано ст. 286 КАС України, у частині третій якої визначено виключний перелік способів захисту порушеного права особи, що можуть бути застосовані судом. Вказаною нормою передбачено такий спосіб захисту як скасування спірної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, що є достатнім для відновлення порушеного права та законного інтересу позивача. Водночас, наведена спеціальна норма КАС України не містить такого способу захисту у справах цієї категорії як визнання протиправними та/або незаконними дій суб`єкта владних повноважень. З огляду на це, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства при вирішенні позову в цій частині вимог. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, при вирішенні спору в цій справі в частині позовних вимог про визнання дій протиправними судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до обрання неправильного способу захисту прав позивача та неправильного вирішення спору щодо таких вимог, а отже відповідно до ст. 317 КАС України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання дій протиправними - скасуванню, а такі позовні вимоги - залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 286, 272, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29.04.2021 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про в частині визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені даних позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29.04.2021 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.