Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3675/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3675/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (суддя Калашник Ю.В., повний текст складено 12.07.2021) у справі №280/3675/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и В : Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЄРС КЛАБ звернулось до суду з позовом в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2021 № 2360199/39150710, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.11.2020 № 2 у день її направлення, а саме 30.11.2020. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за результатами господарської операцій підприємством складено податкову накладну №2 від 02.11.2020 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено, та зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції по зазначеній податковій накладній, однак рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області у реєстрації податкової накладної відмовлено. Вказуючи на відсутність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а також на те, що підприємством було надано до контролюючого органу первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції стосовно якої складено податкову накладну, втім яким Комісією не надано належної оцінки, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Рішення суду фактично мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН та необґрунтованості рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Також судом вирішено питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи та вирішено стягнути з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь позивача суму судового збору в сумі 2270,00 грн. та витрати та професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданої позивачем податкової накладної було встановлено підстави для зупинення її реєстрації відповідно до приписів постанови КМУ від 11.12.2019 №1165. Оскільки, позивачем не було надано копій документів, то Комісією було обґрунтовано прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Також, за позицією скаржника, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягають лише частковому задоволенню, оскільки дана справа є незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір таких витрат, на думку відповідача, є завищеним. Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ТОВ ТАЄРС КЛАБ (код ЄДРПОУ 39150710) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 26.03.2014 (Номер запису: 11031020000036094). Видами діяльності позивача є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Підприємство має в штаті найманих працівників в кількості 3 чоловік, з них в штаті є директор, заступник директора, слюсар з ремонту автомобілів, що підтверджується штатним розписом введеним в дію з 01.01.2020. Позивач орендує нежитлове приміщення загальною площею 288 кв. м, для використання в цілях склада, на підставі договору оренди №02/19 від 10.10.2019, укладеного з ПП РЕМЕС, що підтверджується також Актом прийому-передачі приміщень від 10.10.2019. Крім того, між ТОВ ТАЄРС КЛАБ (Орендар) та ТОВ АТЛАС (Орендодавець) укладено договір №114 нежитлового приміщення від 28.02.2019, відповідно до якого позивач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення 18,4 кв. м. для використання під розміщенням офісу в будівлі за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Брянська,

15. Встановлені обставини справи також свідчать про те, що в межах господарської діяльності ТОВ ТАЄРС КЛАБ складено рахунок на оплату №С00000126 від 28.10.2020, видаткову накладну №С00000128 від 02.11.2020 та реалізовано товар (автошини) у кількості 5 шт. на загальну суму 13642,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 2273,70 грн., на адресу ТОВ Мікс ЮА на підставі договору № 28/11/19-01 від 28.11.2019. Товар поставлено покупцю - ТОВ Мікс ЮА, про що складено товарно-транспортну накладну №Р108 від 02.11.2020. Товар покупцем оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями №295 від 02.11.2020 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 02.11.2020. Товар, що був реалізований, належав ТОВ Таєрс Клаб. Факт його придбання підтверджується наступними документами: Договір поставки №UA-0636 від 13.05.2015, рахунок-фактура №209352 від 24.09.2020, накладна №209352 від 24.09.2020, товарно-транспортна накладна №000605460 від 24.09.2020, платіжне доручення №4371 від 13.10.2020, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 24.09.2020. Факт наявності у ТОВ "Таєрс Клаб" товару, що реалізований підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 02.11.2019. У відповідності з підпунктом а) пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України за правилами першої події складена податкова накладна №2 від 02.11.2020, яку з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подано до відповідача в електронному вигляді. Однак, за інформацією зазначеною у квитанції від 30.11.2020 податкова накладна прийнята, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Повідомленням № 46 від 27.01.2021 позивачем надано пояснення і долучено до цього повідомлення повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару, які наведені вище. Однак, 01 лютого 2021 року комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте спірне рішення № 2360199/39150710 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: відсутні договори (доп. до Договорів), документи щодо транспортування, складські документи. Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, позивач звернувся із позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку. У відповідності із п.5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов`язковою умовою зупинення реєстрації податкової накладної є встановлення критерію ризикованості платника податку. У свою чергу, постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 Критерії ризиковості платника податку (далі Критерії). Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість ( Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), на який у спірному випадку послався відповідач, визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкової накладної, слід зазначити те, що відповідачами не було надано до суду доказів наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що надіслані позивачу квитанції містять вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. В той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідачем не було обґрунтовано правомірності зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Встановлені обставини справи також свідчать про те, що позивачем на адресу контролюючого органу направлялося повідомлення, із наданням пояснень та копій первинних документів по господарським операціям, що відповідачами не заперечується. На час прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної діяв Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстрований в Мінюсті України 13.12.2019р. за №1245/34216). Відповідно до п.2, 3, 4-7, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу . У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток до вказаного Порядку). Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані. В оскаржуваному рішенні зазначено загальне твердження: «ненадання платником копій документів». У графі Додаткова інформація зазначено: відсутні договори, документи щодо транспортування, складські документи. В той же час, як вбачається з повідомлення (а.с.9) позивачем надано ґрунтовні пояснення щодо господарської операції, у тому числі, долучені документи по цій господарській операції, зокрема, товарно-транспортну накладну на транспортування ТМЦ. Аналогічні пояснення та їх документальне підтвердження надано позивачем під час оскарження рішення відповідача в адміністративному порядку (а.с.11). Поданим позивачем поясненням та документам контролюючим органом оцінки надано не було. З приводу мотивів прийняття оскаржуваного рішення, слід зазначити те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. В даному випадку, відповідачем ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні. При цьому, суд враховує і те, що контролюючий орган, під час зупинення реєстрації податкової накладної, не пропонував позивачу надати документи, про відсутність яких зазначено в оскаржуваному рішенні. Отже наведене свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про неправомірність підстав зупинення реєстрації податкової накладної, про необґрунтованість рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної. Дійшовши обґрунтованого висновку про неправомірність оскарженого рішення відповідачів, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення, а й зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Щодо аргументів ГУ управління ДПС у Запорізькій області про дискреційні повноваження контролюючого органу. Так, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах. У спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, контролюючий орган, обираючи одне із альтернативних рішень, прийшов до висновку про те, що правильним рішенням є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Тобто, відповідачем було реалізовано свої дискреційні повноваження шляхом прийняття оскарженого рішення. Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України). Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи. Щодо аргументів відповідача про безпідставність стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Матеріали справи свідчать про те, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем укладено з адвокатом Шонія М.В. договір про надання правової допомоги від 04.01.2021 №01, предметом якого є надання юридичної допомоги у справі щодо не реєстрації Державною податковою службою України податкових накладних (п. 1.1. Договору). Згідно із п.5.1 Договору детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом Адвокату гонорару та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою угодою до цього Договору. Додатком №20 до Договору визначено види правничої допомоги та вартість такої допомоги. Зокрема, правнича допомога у вигляді ознайомлення з документами, пов`язаними з відмовою у реєстрації податкових накладних, складення позовної заяви, оцінена у розмірі 1000,0грн. Про фактичне надання правничої допомоги між сторонами складено акт №Д1/20 надання послуг з правової (правничої) допомоги. Вартість наданих послуг у розмірі 1000,0грн. сплачена позивачем, про що свідчить платіжне доручення. Отже, надані позивачем документи, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчать про те, що на стадії розгляду справи у суді першої інстанції позивачу було надано послуги правничої допомоги, які оцінені сторонами договору у 1000грн. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке. Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України). Вирішуючи подану позивачем заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір визначеного гонорару. Вказуючи на завищення тарифів (вартість наданих послуг), відповідач не вказує про те, які тарифи є справедливими, на його думку, та які зазвичай застосовуються при визначенні гонорару адвоката. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до додаткової угоди №20 до договору про надання правової допомоги визначено вартість послуг (гонорар адвоката) по кожному виду професійної правничої допомоги, зокрема, ознайомлення з документами, пов`язаними з відмовою у реєстрації податкових накладних, складення позовної заяви Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, а саме, встановлені у фіксованому розмірі, не залежать від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеними. Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання юридичних послуг, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу. Щодо аргументів відповідача про відсутність доказів фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу слід зазначити те, що такими доказами є як договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, платіжне доручення про оплату наданих послуг. З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,0грн. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі №280/3675/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 12.10.2021 Повне судове рішення складено 13.10.2021 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк