Постанова 4809 № 403/28/21

ПОСТАНОВА Іменем України 13 жовтня 2021 року м. Кропивницький справа № 403/28/21 провадження № 22-ц/4809/1220/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Карпенка О.Л., учасники справи: позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2021 року у складі судді Атаманова С.Ю. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилалося на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 09.12.2015, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 16000 грн. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Відповідно до п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4. договору відповідач надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Крім того, пунктом 1.1.3.2.4. договору передбачена можливість зміни тарифів, таким чином банк використав своє право щодо зміни умов договору. 14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 14.12.2020 року, яка складається із заборгованості за: тілом кредиту - 11226,03 грн, в тому числі, 0,00 грн -за поточним тілом кредиту та 11226,03 грн -за простроченим тілом кредиту, а також за простроченими відсотками в сумі 2327,78 грн. Позивач просив стягнути суму боргу та сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн. Короткий зміст рішення суду Заочним рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2021 року у позові АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено в повному обсязі. Вирішуючи спір суд зазначив, що у заяві позичальника від 09.02.2015 підписаній відповідачем, відсутній кінцевий строк повернення кредиту,не зазначена процентна ставка за користування наданими в кредит готівковими коштами та відсутні будь-які інші фінансові умови кредитування. Суд дійшов висновку, що позивачем не було надано доказів того, що саме додані банком до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач, погоджуючись з ними шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, і сама лише обставина наявності відповідної редакції Умов та Правил надання банківських послуг, розміщеної на офіційному сайті банку на дату підписання відповідачем анкети-заяви 09.12.2015 року, жодним чином не спростовує даного висновку суду. Суд дійшов до висновку, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (архів Умов розміщений на сайті: https://privatbank.ua/terms/) та Витяг з Тарифів обслуговування чотирьох кредитних карт «Універсальна»,які маються у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами по справі 09.12.2015 року шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розміру та строків погашення. Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти в розмірі 40998,96 грн та при цьому в рахунок погашення заборгованості сплачено кошти в розмірі 59828,8 грн. Вказав, що до заборгованості за простроченим тілом кредиту, яку просить стягнути позивач, було внесено неправомірно нараховано відсотки за користування кредитом, комісія, страхові платежів за договором «Страхування кредитного ліміту», а відтак не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки воно є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до укладеного договору б/н від 09.12.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 16000 у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення що відповідає строку дії картки. Вказує, що укладаючи кредитний договір сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по ньому і власноручно підписали його, чим взяли на себе зобов`язання виконувати його належним чином. Зазначає, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача. Судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. Суд першої інстанції встановив такі обставини 09.12.2015 року відповідач ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку погодився з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, примірник якого він згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Відповідач підтвердив факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами (а.с.14). До позовної заяви банком додані Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.114-166) та Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», який передбачає чотири види Тарифів в залежності від виду кредитної картки: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» (а.с.113), які відповідачем ОСОБА_1 не підписані. Згідно інформації, зазначеної у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідача по справі ОСОБА_2 , останньому 02.08.2015 року був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 із встановленням 09.12.2015 року кредитного ліміту в сумі 3500,00 грн., який в подальшому 16.01.2016 року був збільшений до 4000,00 грн., 30.11.2017 року - до 16000,00 грн., а станом на 03.03.2020 року -зменшений до 0,00 грн. (а.с.13). Згідно укладеного між сторонами кредитного договору, відповідачу були надані кредитні картки за № НОМЕР_1 зі строком дії до 07/19 та № НОМЕР_2 зі строком дії до 05/21 (а.с.12). Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09.12.2015 року станом на 30.06.2019 року заборгованість відповідача за наданим кредитом в період з 09.12.2015 року по 30.06.2019 року, складає 16570,90 грн, з яких: 16000,00 грн - заборгованість за тілом кредита, в тому числі 16000,00 грн - за поточним тілом кредита, та 570,90 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.106-109). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Так, судом встановлено, що 09.12.15 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254(в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75(в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної інстанцій). Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому було збільшено до 16000 грн. Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача. Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. З розрахунку спірної заборгованості й виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останній на погашення кредиту сплачував АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кошти, які банком спрямовувалися на погашення не тільки кредиту, а й процентів за користування ним, страхового платежу за договором «Страхування кредитного ліміту», пені, комісії. Крім того, з довідки про рух коштів вбачається, що хоча позивач і не просить стягнути комісію, однак згідно з розрахунку заборгованості та довідки про рух коштів комісія була неодноразово стягнена та включена в загальну заборгованість по кредиту, що вказує на недоведеність наявності у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту. Тож апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та не може констатувати, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» діяло у передбачений кредитним договором спосіб, спрямувавши частину сплачених ОСОБА_1 коштів на погашення нарахованих ним процентів за користування кредитом, оскільки стягнення процентів не передбачено умовами договору. Тому колегія суддів погоджується з розрахунком заборгованості за простроченим тілом кредиту, який було здійснено судом першої інстанції та вважає правильним висновок про відмову у задоволенні заборгованості за тілом кредиту. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути окрім тіла кредиту (сума, яка була фактично отримана позичальником), ще й заборгованість за простроченими відсотками. Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції про відмову у задоволенні заборгованості за простроченими відсотками виходячи з наступного. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не містять підпису ОСОБА_1 тому суд першої інстанції не взяв їх до уваги. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності заборгованості за простроченими відсотками, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, які встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розміру та строків погашення. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є обґрунтованим та таким, що узгоджується із вимогами чинного законодавства. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення. Заочне рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя А.М. Головань Судді Л.М. Дьомич О.Л. Карпенко