Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 903/182/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року Справа № 903/182/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І. без участі представників сторін розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Cтрахова група "ТАС" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 18.05.2021 суддею Дем`як В.М. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 18.05.2021) у справі № 903/182/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Cтрахова група "ТАС" про стягнення 42349, 42 грн. ВСТАНОВИВ: ТзОВ "Негабарит-Сервіс" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до ПАТ "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції ПАТ "Cтрахова група "ТАС" про стягнення 42349, 42 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також судові витрати. В обгрунтування вимог вказує, що відповідно до положень ст.ст. 1187, 1192 ЦК України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Відповідачем було визначено та сплачено позивачу матеріальний збиток за наслідками ДТП в розмірі 14196,44 грн. Однак отриманих коштів виявилось недостатньо для відновлювального ремонту автомобіля. Висновком експерного автотоварознавчого дослідження було встановлено суму матеріального збитку в розмірі 56545,86 грн. Оскільки сума збитку не перевищує суми страхового відшкодування (130000,00 грн), позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача недоврахованої матеріальної шкоди в сумі 42349,42 грн. (56545,86 - 14196,44). В процесі розгляду справи позивачем до суду першої інстанції було подано заяву за вх. №01-68/26/21 від 02.04.2021 про зменшення розміру позовних вимог, відповідної до якої останній просив стягнути з відповідача 9364, 33 грн. - матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, витрати на проведення експертизи - 3775, 42 грн., витрат на правову допомогу - 6000грн. Вказану заяву прийнято місцевим господарським судом та визначено позовні вимоги у розмірі 9364, 33 грн. Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.05.2021 у цій справі позов ТзОВ "Негабарит-Сервіс" задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9364,33 грн. матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, 3775, 42 грн. витрат за проведення експертизи, 2270 грн. - судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказав про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду було ухвалено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного розгляду справи, і як наслідок ухвалення незаконного та не обґрунтованого рішення. Узагальнені аргументи скаржника зводяться до наступних тверджень: - суд помилково відхилив зроблений на замовлення відповідача Звіт про визначення матеріального збитку № 9966 від 28.12.2020 з підстав відсутності особистого огляду експерта, оскільки такі дії передбачені абз. 2 п. 5.1 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів"; - судом безпідставно здійснено посилання на висновки Верховного Суду в постанові від 06.07.2018 зі справи № 924/657/17 щодо визначення розміру страхового відшкодування, виходячи із встановленого розміру саме висновком автотоварознавчої експертизи. В даному випадку позивачем був наданий висновок автотоварознавчого дослідження, що не є судовою експертизою; - наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження № 288 від 02.03.2021 є недопустимим доказом в розумінні ст.ст. 77 ,98, 101 ГПК України, оскільки відсутні відомості про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Згідно даного висновку огляд автомобіля був проведений через 71 день після ДТП та 2782 км пробігу. Вказане в останньому пошкодження у вигляді "поломки двигуна дзеркала заднього виду", яке можливо виявити візуально, не фігурувало на момент огляду автомобіля представником відповідача, що свідчить про суперечність висновку. Включена у висновку вартість нормо-годин ремонтних робіт не відповідає п. 8.5.6 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів". Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 поновлено ПАТ "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції ПАТ "Cтрахова група "ТАС" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 18.05.2021 у справі № 903/182/21; відкрито апеляційне провадження у справі № 903/182/21; зупинено дію рішення Господарського суду Волинської області від 18.05.2021 у справі № 903/182/21 до закінчення апеляційного розгляду; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ТзОВ "Негабарит-Сервіс" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити оскаржуване рішення без змін. Вказує, що відповідач всупереч п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не узгоджував суму страхового відшкодування, оскільки зобов`язаний здійснити виплату - після узгодження розміру страхового відшкодування. ТОВ "Негабарит-Сервіс" у заяві про страхове відшкодування просило здійснити виплату в сумі 45672,04 грн. згідно рахунку від 26.01.2021, однак відповідач одноосібно прийняв рішення про виплату лише 14588,14 грн. Звертає увагу, що окрім рахунку станції техобслуговування, сума збитку підтверджується висновком експерта, підготовленим на підставі договору з позивачем. Даний висновок має таку ж саме силу, що й висновок експерта підготовлений на підставі ухвали суду в силу положень ч. 6 ст. 101 ГПК України. За наявності сумнівів у правильності висновку експерта за клопотанням учасника справи суд має право призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам (ч. 2 ст. 107 ГПК України), однак відповідачем такі клопотання не подавались. Окрім того, 30.08.2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява, якою останній просить суд долучити до матеріалів справи копію виставленого ПАТ "Волинь - Авто" рахунку - фактури про оплату вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля на загальну суму 45672, 04 грн. (VA00000330 від 26.01.2021) та копію платіжного доручення про його оплату (11319 від 27.08.2021). В силу ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Аналіз положень ст. 269 ГПК України дає підстави дійти висновку, що до суду апеляційної інстанції можуть бути подані додаткові докази, які існували на момент вирішення спору місцевим господарським судом, однак в силу об`єктивних та незалежних від заявника причин не були подані суду. Подання нових доказів, які виникли після прийняття рішення, вказаною статтею не передбачено. З огляду на викладене, долучена позивачем до матеріалів справи копія платіжного доручення № 11319 від 27.08.2021, не приймаються судом до уваги. Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило. Зважаючи на почергове перебування колегії суддів у щорічних відпусках в період з 19.07.2021 по 10.09.2021, спір розглянуто поза межами визначеного ст. 273 ГПК України строку. В даному випадку судом враховуються положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2020 на проспекті Волі у в місті Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля SsangYong Rexton RX 270 д.н.з НОМЕР_1 та автомобіля Mercedes-Benz Gle 250 D4 Matic д.н.з НОМЕР_2 , результаті якої було пошкоджено автомобіль Mercedes-Benz Gle 250 D4 Matic д.н.з НОМЕР_2 , який зареєстрований за ТзОВ "Негабарит Сервіс" згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданого 11.11.2016. У зв`язку із цим, позивач звернувся з повідомленням до ПАТ "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції ПАТ "Cтрахова група "ТАС" від 10.12.2020 про дорожньо-транспортну пригоду. Вина водія ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем SsangYong Rexton RX 270 д.н.з НОМЕР_1 підтверджується Постановою Луцького міськрайонного суду від 16.12.2020 у справі № 161/20535/20 про притягнення до адміністративної відповідальності. Судами встановлено, що на дату скоєння вказаної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , яка керувала на момент вчинення ДТП автомобілем SsangYong Rexton RX 270 д.н.з НОМЕР_1 застрахована була у ПАТ "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції ПАТ "Cтрахова група "ТАС", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 8010431 від 14.07.2020. Страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн., строк дії полісу з 19.07.2020 по 18.07.2021. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою до відповідача про страхове відшкодування в сумі 45672, 04 грн. У свою чергу відповідач, у листі № 02307/9121 від 02.02.2021, повідомив позивача про те, що матеріальний збиток, завданий ТзОВ "Негабарит-Сервіс" в результаті скоєного ДТП становить 14196,44 грн. без ПДВ на запчастини згідно звіту № 9966 від 28.12.2020 ФОП Береговий В.М. про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу. Відповідно до виписки банку, кошти у сумі 14196, 44 грн. відповідачем були перераховані на рахунок позивача 04.02.2021. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що 17.02.2021 між позивачем та ПП "АС Експерт" укладено договір № 288 про надання платних послуг з проведення експертизи (дослідження) колісних транспортних засобів, згідно п. п. 1.1 якого виконавець за завданням замовника зобов`язується провести експертизу (дослідження) колісних транспортних засобів, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу у порядку і розмірах, визначених договором та нормативно-правовим актами, які регламентують надання послуг експертам, відповідно до наказу МЮУ від 27.02.2019 № 607/5. Згідно до п.п 1. 3 договору, для надання послуги замовник подає виконавцю транспортний засіб марки Mercedes-Benz модель Gle 250 D державний номер НОМЕР_2 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , що належить замовнику на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданого 11.11.2016. Відповідно до п.п 1.3 договору, вартість послуги визначається відповідно до наказу МЮУ від 27.02.2019 № 607/5. Відповідно до позовної заяви, позивач зазначив, що замовлення ним спеціальних експертних досліджень автомобіля зумовлено виключно недостатністю коштів для здійснення відновлювального ремонту отриманих зі сторони відповідача, а відтак останній звернувся до офіційного дилера Mercedes-Benz - ПАТ "Волинь Авто" та за участю представника позивача було здійснено огляд автомобіля. Експертиза була виконана судовим експертом Стасюком О.В. (свідоцтво № 980 від 07.04.2006, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), яким за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження було складено висновок експерта № 288 від 02.03.2020, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz модель Gle 250 D, 2016 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 складає 28272, 93 грн., вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля складає 56545,86 грн. Як вказано вище, відповідач сплатив 14196, 44 грн. страхового відшкодування, внаслідок скоєного ОСОБА_1 ДТП. З огляду на викладене, ТзОВ "Негабарит-сервіс" звернулось з позовом до ПАТ "Страхова група "ТАС" та відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, просило достягнути 9364, 33 грн. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. За результатами розгляду позовних вимог товариства, місцевий господарський суд останні задовольнив у повному обсязі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. В силу ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідальність за шкоду несе безпосередньо особа, яка завдала шкоду. Така особа відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю або майну потерпілого. Як вбачається із полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/8010431 від 14.07.2020, транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю позивача Mercedes-Benz модель Gle 250 D, 2016 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 складає 28272, 93 грн., взято на страхування ПАТ "Страхова група ТАС", ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 130000 грн., строк дії полісу з 19.07.2020 по 18.07.2021. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що гр. ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем SsangYong Rexton RX 270 д.н.з НОМЕР_1 , є винною та притягнена до адміністративної відповідальності, відтак, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки позивачу, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АР/8010431. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно ст. 29 цього Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно п. 36.2 ст. 36 цього Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Судом першої інстанції зазначено, що відповідач не узгоджував із позивачем розміру відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та одноосібно прийняв рішення про виплату 14588,14 грн. на підставі звіту № 9966 від 28.12.2020 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу. Окрім цього, звіт про визначення вартості матеріального збитку було складено без огляду пошкодженого транспортного засобу оцінювачем, з використанням акту огляду транспортного засобу від 21.12.2020, який підписаний ОСОБА_2 - представником володільця автомобіля Mercedes-Benz модель Gle 250 D, 2016, що суперечить п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, оскільки визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначила експертизу, залучила експерта. Апелянт стверджує, що суд безпідставно зіслався на порушення даного пункту методики, оскільки оцінка здійснювалась на замовлення страховика (тобто за рішенням відповідного органу) та з огляду на надану згоду позивача, яка міститься у повідомленні про ДТП. Колегія суддів вважає зазначені аргументи недоведеними, оскільки відповідачем (апелянтом) не надано доказів того, що останній доручив СОД ОСОБА_3 скласти звіт про визначення вартості матеріального збитку без його безпосереднього огляду. Також необгрунтованим є твердження апелянта про надання позивачем доручення страховику на проведення оцінки пошкодженого майна. Застереження, яке міститься у повідомленні про ДТП, передбачає надання заявником такого доручення страховику лише у випадку недосягнення згоди щодо розміру і способу здійснення страхового відшкодування. Вказане в свою чергу відповідає положенням п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за яким дії страховика (оцінка шкоди і її виплата) вчиняються після узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування. Доказів, які б підтверджували попереднє узгодження розміру страхового відшкодування відповідачем (скаржником) не надано. Поряд з цим, як вірно відзначив суд першої інстанції, у п.п. 2.1 звіту № 9966 від 28.12.2020 оцінювач зробив застереження про те, що можливі приховані недоліки, які він не зобов`язаний виявляти, у зв`язку із чим не може гарантувати абсолютну точність відображеної інформації. За наведених обставин місцевий суд правомірно вказав, що звіт № 9966 від 28.12.2020 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу не приймається до уваги, оскільки є лише попереднім оціночним документом в якому зазначається можлива, але не кінцева сума (аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17). Висновком № 288 експертного автотоварознавчого дослідження від 02.03.2021, встановлено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz модель Gle 250 D, 2016 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 в сумі 28272,93 грн. Стосовно посилання апелянта на те, що дане експертне дослідження не відповідає вимогам ст.ст. 98, 101 ГПК України з огляду на відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність та подання власне "ексрпертного дослідження" а не "висновку експерта", судова колегія враховує наступне. Закон України "Про судову експертизу" (ст. 13) та Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (п. 1.8) розрізняють поняття "судова екпертиза" та "експертне дослідження". При цьому судова експертиза призначається для вирішення питань, пов`язаних з розглядом певної справи, кримінального провадження, тощо. Експертне дослідження проводиться на підставі договору між експертом (експертною установою) та замовником (юридичною або фізичною особою) для вирішення питань, які становлять інтерес для замовника. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта. Тобто, і в першому і в другому випадку проводиться експертне дослідження з окресленого кола питань, на які експерт надає відповідь використовуючи спеціальні знання. А по суті - є однією і тією ж експертизою, різною лише за суб`єктом замовлення. Вимоги п. 7 ст. 98 та п. 5 ст. 101 ГПК України стосовно необхідності відображення інформації щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок поширюються на судові експертизи. Тобто такі, що призначені судом в межах певної справи або відповідними органами в межах кримінальних проваджень. Такі ж вимоги поширюються на висновок експерта, який замовлено учасником справи (під час її розгляду), для подання його до суду. Натомість у даному випадку висновок № 288 експертного автотоварознавчого дослідження від 02.03.2021 проведений на підставі договору № 288 від 17.02.2021, укладеного між ПП "АС Експерт" та ТОВ "Негабарит сервіс". Відповідно є висновком експертного дослідження, яке не готувалось безпосередньо для суду в межах певної справи. Тому вимоги вищевказаних положень процесуального законодавства не поширюються на такий висновок. Зважаючи на викладене, твердження апелянта про невідповідність висновку вимогам ГПК України, суд вважає безпідставним. При цьому слід відмітити, що в будь-якому випадку висновок експерта не має для суду заздалегіть встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами (ст. 104 ГПК України). Твердження апелянта про недопустимість висновку експертного дослідження за правилами ст. 77 ГПК України суд не приймає до уваги, оскільки відсутні відомості про його одержання з порушенням закону. Поширення відомостей (передача конфіденційної інформації третім особам згідно п. 7.5 договору) є підставою для відповідальності сторони договору. Однак вказане не свідчить про те, що доказ саме отримано незаконним шляхом. Оцінюючи висновок № 288 експертного автотоварознавчого дослідження від 02.03.2021 в порівнянні із звітом № 9966 від 28.12.2020 про визначення вартості матеріального збитку, судова колегія вважає що висновок експерного дослідження є більш вірогідним з огляду на вищенаведені недоліки звіту (відсутність особистого огляду, застереження про приховані недоліки тощо). З цих же підстав не приймаються до уваги заперечення апелянта про можливість візуального виявлення "поломки двигуна дзеркала заднього виду, зовнішнього лівого". Суд відмічає, що пошкодження лівого зовнішнього дзеркала заднього виду було зафіксовано в первинних оглядах автомобіля. Двигун дзеркала знаходиться в його корпусі, а тому виявлення його несправності цілком відноситься до прихованих недоліків. Необхідність заміни двигуна дзеркала відображалась також і в рахунку-калькуляції від 26.01.2021 офіціційного дилера, який надавався страховику разом із заявою про страхове відшкодування. В частині заперечень апелянта стосовно включення у висновку експерта нормо-годин спеціалізованого підприємства для ремонту КТЗ, судом враховується, що звертаючись до страховика із заявою про страхове відшкодування від 27.01.2021, позивач прикладав рахунок-калькуляцію на суму 45672,04 грн від 26.01.2021 саме спеціалізованого підприємства (ПрАТ "Волинь-Авто") для його моделі транспортного засобу. Однак, проігнорувавши процес узгодження розміру страхової виплати з постраждалою стороною згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач провів обрахунки та виплату суми на власний розсуд. З огляду на вказане, та приймаючи до уваги наміри позивача здійснити ремонтно-відновлювальні роботи на спеціалізованому для його моделі підприємстві, суд не вважає зазначені у висновку відомості про вартість нормо-годин для ремонту КТЗ завищеними. Поряд з цим судом приймається до уваги те, що п. 8.5.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачає, що прийнята вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт не повинна бути більшою, ніж відповідна вартість на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на часткове погашення відповідачем страхового відшкодування в сумі 14196, 44 грн., вимога позивача щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 9364, 14 грн. підставна та підлягає до стягнення. Поряд з цим, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3775, 42 грн. витрат на проведення досліджень з визначення розміру збитків. В силу ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. У випадку якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Звертаючись з позовом позивач вказав про те, що в останнього відсутня інформація щодо виконання відповідачем вимог ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". З огляду на це, для визначення розміру збитків, 17.02.2021 між позивачем та ПП "АС Експерт" і було укладено договір № 288 про надання платних послуг з проведення експертизи (дослідження) колісних транспортних засобів. Вартість робіт за цим договором склала 3775, 42 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 02.03.2021, рахунком № 288 від 17.02.2021, платіжним дорученням № 8830 від 01.03.2021. Задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача 3775,42 грн. витрат на проведення досліджень з визначення розміру збитків на підставі вищенаведених норм, місцевий суд не врахував, що перший огляд пошкодженого автомобіля був проведений 10.12.2020 представником відповідача (Акт огляду транспортного засобу від 10.12.2020, складений представником страховика Климюк І.М.). Тобто на другий робочий день з моменту ДТП і в подальшому вчинялись дії по визначенню розміру шкоди. Таким чином відповідачем було виконано вимоги ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому відсутні підстави для покладення витрат на цій підставі. Разом з цим колегією суддів відмічається, що в позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, ТОВ "Негабарит-Сервіс" просило стягнути з відповідача кошти в сумі 3775,42 грн. як судові витрати, понесені на проведення експертизи. Суд зазначає, що за умовами ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати на проведення експертизи. Однак такі витрати повинні бути безпосередньо пов`язані з розглядом справи. Тобто, відшкодуванню підлягають витрати сторони на проведення експертизи, яка призначалась судом у справі або на замовлення учасника справи в межах строку розгляду спору (із зазначенням у висновку експерта про його підготовку для суду - ч. 5 ст. 101 ГПК України). В даному випадку позивач замовив експертне дослідження в позапроцесуальному порядку до порушення провадження у справі, а тому відсутні підстави для віднесення таких витрат до категорії судових. Відтак доводи апелянта в цій частині є обгрунтованими. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3775, 42 грн. витрат на проведення експертизи слід відмовити за безпідставністю. Окрім того, позивач також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн. У свою чергу представник відповідача через відділ діловодства у суді першої інстанції подав клопотання за вх. № 01-68/30/21 від 16.04.2021 в якому просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на їх неспівмірність після зменшення розміру вимог. Статтею 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. В силу ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Позивач, в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката, надав договір про надання правової допомоги № 21/05-19 від 01.02.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АС № 1017333, посвідчення адвоката серія ВА № 1175 на ім`я Коляда Д.І. Згідно актом приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2021 а саме: 1) консультація 1 год. ціна/год. = 500 грн.; 2) аналіз наявних документів та збір доказів 2 год. ціна/год =1000 грн.; 3) підготовка проекту позовної заяви 6 год. = 3000 грн. 4) надання консультацій з питань відкриття провадження 3 год. ціна /год. = 1500 грн., в сього 11000 грн. На підтвердження факту понесених витрат на правову допомогу позивачем було подано платіжне доручення № 9123 від 30.03.2021 на суму 6000 грн. З огляду на те, що у суді першої інстанції відповідачем було подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу адвоката, справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та сума позову згідно заяви про зменшення позовних вимог становить 9364,33 грн., колегія суддів вважає підставним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 18.05.2021 у справі № 903/182/21 підлягає зміні в частині покладених на відповідача судових витрат за проведення експертизи в сумі 3775,42 грн. шляхом їх виключення. В інших частинах рішення ґрунтується на чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно ст. 129 ГПК України, понесені скаржником судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню пропорційно, виходячи з наступного. Загальний розмір присуджених до стягнення судом першої інстанції коштів (в т.ч. судових витрат) становить 18409,75 грн. За наслідками апеляційного розгляду після зміни рішення сума складає 14634,33 грн. У відсотковому відношенні сума зменшилась до 79,5 %. Відповідно скаржнику підлягає відшкодуванню 20,5% понесених витрат за апеляційний розгляд, що становить 698,03 грн. (3405,00 * 20.5%). Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, ч. 4 ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Cтрахова група "ТАС" задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 18.05.2021 у справі № 903/182/21 змінити в частині покладених на відповідача судових витрат за проведення експертизи в сумі 3775,42 грн. шляхом їх виключення. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задоволити. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (43010, м. Луцьк, пр-т. Волі, 50, код ЄДРПОУ ВП 25787745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (45034, Ковельський р-н., смт. Люблинець, вул. Заводська, 7А, код ЄДРПОУ 37707423) 9364,33 грн. матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, 2270,00 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (45034, Ковельський р-н., смт. Люблинець, вул. Заводська, 7А, код ЄДРПОУ 37707423) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Волинської регіональної дирекції приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (43010, м. Луцьк, пр-т. Волі, 50, код ЄДРПОУ ВП 25787745) 698,03 грн. судових витрат за апеляційний розгляд.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Господарському суду Волинської області на виконання постанови видати накази.

6. Справу № 903/182/21 повернути Господарському суду Волинської області. Головуючий суддя Тимошенко О.М. Суддя Демидюк О.О. Суддя Юрчук М.І.