Постанова 4873 № 927/698/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" вересня 2021 р. м.Київ Справа№ 927/698/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Дикунської С.Я. Тищенко О.В. за участю секретаря судового засідання Салій І.О. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 30.09.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі № 927/698/21 (суддя Ноувен М.П.) за позовом Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області до Чернігівської філії Державного підприємства ""Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування висновку експерта з технічного обстеження ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Позивач - Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування Висновку щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення будівель та споруд поліклінічного корпусу, дитячого відділення, хірургічного корпусу, терапевтичного корпусу, в яких здійснює свою діяльність Комунальне некомерційне підприємство "прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцької районної ради чернігівської області за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, 98, від 05.03.2021. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області до Чернігівської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування висновку експерта з технічних питань від 05.03.2021. Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним: - у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; - враховуючи те, що Чернігівська філія Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" - не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява до відокремленого підрозділу не підлягає розгляду в господарському суді, тому суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з постановленою ухвалою, скарги Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області 19.07.2021 звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилався на те, що оскаржувана ухвала не відповідає приписам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а судом першої інстанції не враховано, що філія може бути відповідачем у суді при наявності ознак самостійності, зокрема положення. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21 залишено без руху та надано протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Комунальному некомерційному підприємству "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду: - подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн. за оскарження ухвали суду першої інстанції; - подати докази надсилання/направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу юридичного місцезнаходження Чернігівської філії Державного підприємства "Державне науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", листом з описом вкладеного у відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України; - звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку або вказати інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21, а також і надати відповідні докази в підтвердження фактичного отримання оскаржуваної ухвали. 20.08.2021 від скаржника - Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.09.113/22390/21) до якої долучено: - докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу юридичного місцезнаходження Чернігівської філії Державного підприємства "Державне науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", листом з описом вкладеного; - заява про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021; - платіжне доручення №752 від 18.08.2021, як доказ сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21, яка оскаржується у повному обсязі. В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 04.08.2021 по 29.08.2021 включно, перебував у відпустці,а суддя Тищенко О.В. - перебувала у відпустці з 16.08.2021 по 30.08.2021, і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 поновлено Комунальному некомерційному підприємству "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21, відкрито апеляційне провадження у справі №927/698/21 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання заяв, клопотань, відзивів, розгляд призначено на 30.09.2021. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 направлена учасникам справи за адресами їх місцезнаходження, що підтверджується реєстром відправлення № 35650419та 35650427, та вручена учасникам справи. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, у зв`язку з перебуванням з 20.09.2021 по 03.10.2021 у відпустці судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 927/698/21. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 прийнято справу №927/698/21 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В. здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 30.09.2021. Явка учасників спору в судове засідання В судове засідання 30.09.2021 учасники справи - Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області та Чернігівська філія Державного підприємства ""Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. При цьому, від учасники справи - Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області (скаржника) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк від відповідача не надходив. Ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи Суд апеляційної інстанції зазначає, що учасники спору не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи та апеляційної скарги, учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неявка представників учасників справи в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, а тому заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає та відхиляється судом апеляційної інстанції як безпідставне та необґрунтоване. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Позивач - Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування Висновку щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення будівель та споруд поліклінічного корпусу, дитячого відділення, хірургічного корпусу, терапевтичного корпусу, в яких здійснює свою діяльність Комунальне некомерційне підприємство "прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцької районної ради чернігівської області за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, 98, від 05.03.2021. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021, суд першої інстанції керуючись ст. 162, 164, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області до Чернігівської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування висновку експерта з технічних питань від 05.03.2021. Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним: - дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України; - у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; - враховуючи те, що Чернігівська філія Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" - не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява до відокремленого підрозділу не підлягає розгляду в господарському суді, тому суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області. Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до п.6, п. 7 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення зави позивачеві (завникові), про відмову у відкритті провадження у справі. Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне. Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам. Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як підтверджується матеріалами справи, позивач - Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування Висновку щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення будівель та споруд поліклінічного корпусу, дитячого відділення, хірургічного корпусу, терапевтичного корпусу, в яких здійснює свою діяльність Комунальне некомерційне підприємство "прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцької районної ради чернігівської області за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, 98, від 05.03.2021. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021, суд першої інстанції керуючись ст. 162, 164, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області до Чернігівської філії Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про скасування висновку експерта з технічних питань від 05.03.2021. Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним: - дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України; - у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; - враховуючи те, що Чернігівська філія Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" - не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява до відокремленого підрозділу не підлягає розгляду в господарському суді, тому суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області. Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувана ухвала містить посилання на п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, як на підставу для висновку стосовно повернення позову, а на п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, як на підставу відмови у відкритті провадження у справі, з підстав непідвідомчості вказаного спору правилам господарського судочинства. Отже, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції наведено висновки про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, наслідком чого є зокрема право позивача повторно звернутися з відповідним позовом, та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що виключає повторне звернення з відповідним позовом, а отже, судом першої інстанції наведено дві окремі процесуальні норми, які застосовано до позовної заяви, з окремими процесуальними наслідками, і з чим суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне Стосовно посилань суду першої інстанції на п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, як на підставу для висновку стосовно повернення позову, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Стаття 174 Господарського процесуального кодексу України регулює правові підстави залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, зокрема, п. 1 ч. 5 якої визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. При цьому, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Отже, вказана стаття регулює повернення позову саме у зв`язку з певними процесуальними недоліками, зокрема, внаслідок того, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Отже, вказані недоліки як підстава для повернення, стосуються саме заявника - позивача, і жодним чином не є підставою для повернення позовної заяви з тих підстав, що вказаним вимогам не відповідає відповідач. Окрім того, вказаній процесуальній дії передують дії суду, обумовлені частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодекус України, якою визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, підставами для залишення позовної заяви без руху є недотримання вимог, визначених, зокрема у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до позовної заяви, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Стосовно посилань суду першої інстанції на п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, як на підставу для висновку стосовно відмови у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. (вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/999/19). Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, частиною 1 якої визначено, зокрема, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства; 18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями; 19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій. Ч.1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Ч. 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність). Ч. 5, 6 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов`язки через своїх учасників. Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1). Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3). Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч. 4). Згідно з приписами ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №646/6644/17 зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції про те, що Чернігівська філія Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" - не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, - є передчасними в контексті відмови особі у відкриті провадження у справі за наявності ініційованого спору, який підвідомчий судам господарської юрисдикції, і з огляду на те, що відповідне питання стосовно належного складу відповідачів вирішується судом першої інстанції на стадії саме підготовчого провадження, що обумовлено зокрема приписами статті 177 Господарського процесуального кодексу України, а саме п. 1 ч. 1 якої встановлено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників процесу. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази), проте, як зазначено судом апеляційної інстанції, дослідження вказаного питання здійснюється на стадії підготовчого провадження, а не на стадії оцінки відповідності поданого позову формальним ознакам. При цьому, матеріали справи не містять установчих документів визначеної особи відповідача з метою дослідження відповідного питання. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначає відповідачем саме особу, якій пред`явлено певну позовну вимогу, а відповідність складу відповідачів здійснюється судом першої інстанції на стадії підготовчого провадження, що обумовлено зокрема приписами статті 177 Господарського процесуального кодексу України, і не позбавляє позивача реалізувати свої права, обумовлені статтею 48 Господарського процесуального кодексу України в контексті загально визначеного принципу доступу до правосуддя та реалізації права на судовий захист. Вказані обставини не виключають відмови у прийнятті позовної заяви, відповідачем в якій визначено філію, проте, для здійснення такого повернення суд першої інстанції зобов`язаний вчинити процесуальні дії з метою встановлення таких обставин з метою попередження обставин обмеження особи у доступі до правосуддя. В свою чергу, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 14233162 (який зазначено в позові як код відповідача) юридична особа не значиться, а отже, наведена обставина була підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не було дотримано вимог, визначених, зокрема у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до позовної заяви, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України). Крім того, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, яким затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, пунктом 1 розділу 6 якого передбачено, що доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб чи інших визначених законом осіб до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через портал електронних сервісів, у тому числі шляхом автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-теле-комунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру (далі - доступ до Єдиного державного реєстру за допомогою прикладного програмного інтерфейсу), шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, а також до документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі. При цьому, судом першої інстанції вказаних обставин не було належним чином перевірено, зокрема, шляхом формування витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з метою встановлення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), і відповідно, не встановлено дійсного ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України з метою встановлення обставин чи є визначений позивачем відповідач юридичною особою та/або наділений відповідними повноваженнями представництва від імені юридичної особи. Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 ст. ст. 95 цього Кодексу, філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола. Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази, і за відсутності відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 14233162 (який зазначено в позові як код відповідача) юридична особа не значиться взагалі, а отже, наведена обставина була підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не було дотримано вимог, визначених, зокрема у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до позовної заяви, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України). Проте, суд першої інстанції зробив помилкові висновки стосовно відмови у відкритті провадження у резолютивній частині оскаржуваної ухвали (п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України), з одночасним зазначенням в мотивувальній частині необхідності саме повернення позову (п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України), і які тягнуть за собою різні процесуальні наслідки, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів позову до суду першої інстанції для здійснення на відповідній стадії процесу встановлення виконання позивачем процесуальних вимог, які ставляться до позовної заяви, зокрема, визначених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до позовної заяви, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) (п. 2 ч. 3), оскільки без встановлення вказаних вимог висновки суду першої інстанції стосовно як підстав для повернення позову, а також непідвідомчості спору судам господарської юрисдикції - є передчасними та здійснені з помилковим застосуванням вищезазначених норм процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі № 927/698/21 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при її постановленні судом першої інстанції порушено норми процесуального права - ст. ст. 2, 14, 162, 174, 175 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до помилкового висновку у резолютивній частині про відмову у відкритті провадження, з одночасним висновком у мотивувальній частині про повернення позову, у зв`язку з чим матеріали позову підлягають направленню до суду першої інстанції для здійснення на відповідній стадії процесу встановлення виконання позивачем процесуальних вимог, які ставляться до позовної заяви, зокрема, визначених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України. Розподіл судових витрат У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/698/21 - скасувати.

3. Матеріали позову направити до Господарського суду Чернігівської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови підписано: 08.10.2021. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді С.Я. Дикунська О.В. Тищенко