Постанова Полтавський апеляційний суд № 546/326/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/326/21 Номер провадження 33/814/454/21Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., з участю секретаря Міщенко Я.О. захисника - адвоката Павленко А.І. розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Наконечної Олени Миколаївни на постанову судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 червня 2021 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. Згідно з постановою судді, 22 березня 2021 року о 19 год. 30 хв. в с. Підгір`є по вул. М. Бірюзова Решетилівської ОТГ Великобагачанського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нечітка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Отже, своїми діями водій ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, суд встановив, що 22 березня 2021 року о 19 год. 30 хв. в с. Підгір`є по вул. Котляревського Решетилівської ОТГ Великобагачанського району водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, здійснив наїзд на стоячий автомобіль ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Отже, своїми діями водій ОСОБА_1 допустив порушення п.10.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою судді від 02.04.2021 адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП за № 546/326/21 та № 546/327/21 об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи № 546/326/21. Не погодившись з постановою суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, його представник адвокат Наконечна О.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована недоведеністю факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а отже відсутністю підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також апелянт вказує на порушення працівниками поліції вимог чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та недотримання порядку щодо проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: не зазначення в протоколі спецзасобу «Драгер» за допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння, відсутність двох свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, відсутність безперервного відеозапису події. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення осіб, приходжу до наступного висновку. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що при розгляді даної справи суддя наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами є : протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 246445 від 22.03.2021, складений на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, саме під час складання якого у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 №246436 від 22.03.2021 року, складений на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУПАП, після відмови від проходження особи медичного огляду на стан сп`яніння у Полтавському обласному наркологічному диспансері, з яким останній був ознайомлений, письмовими поясненнями ОСОБА_2 (іншого учасника ДТП, автомобіль якого був пошкоджений внаслідок дій притягнутого), копіями рапортів інспектора з РПП СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП ГУПН в Полтавській області Остапенка О. та поліцейського з РПП СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП ГУПН в Полтавській області Деркача Ю., відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якій зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, та його небажання пройти огляд в медичному закладі. Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП суд всебічно, повно та об`єктивно встановив обставини по справі та дійшов вірного висновку про узгодженість дій працівників поліції з вимогами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також з положенням ст. 266 КУпАП та правильність кваліфікації дій водія ОСОБА_1 ознакам ч.1 ст. 130 КУпАП. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують вищевказані висновку суду та не містять доказів обставин, які в розумінні ст. 247 КУпАП є підставами для закриття провадження у справі. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно до положень статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає вразі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння. Так, доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є покази свідків, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), саме під час складання якого у працівників поліції виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, наслідком якого була агресивна поведінка та застосування до нього працівниками поліції спеціального засобу сльозогінної та дратівної дії «Кобра1-Н». При цьому, самим притягнутим ОСОБА_1 не заперечувався факт керування ним автомобілем під час скоєння наїзду на автомобіль потерпілого ОСОБА_2 , за що він був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП, не заперечуючи при цьому своєї провини. З долученого до протоколу відео з бодікамери поліцейського вбачається, файл 2 з 00:25 хв. до 00:50 хв., що водій ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці, за допомого алкотестру «Драгер» відмовився та погодився проїхати до медичного закладу в м. Полтава. В подальшому з відеозапису файл 4 з 00:10 хв. до 02:15 хв. вбачається, що по приїзду в м. Полтава до наркодиспасеру для проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився також і від проходження останнього. Жодних доказів на недотримання порядку щодо проведення огляду на стан сп`яніння та порушення працівниками поліції Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» матеріали справи не містять. Що стосується доводів апеляційної скарги про короткочасність та фрагментальність запису перебігу подій, апеляційний суд приходить до висновку, що сама по собі відсутність повного та безперервного запису з поліцейської бодікамери не унеможливлює розцінювати надані суду відеозаписи в якості належного доказу, який містить обставини про події правопорушення. Так, із переглянутих відеофайлів вбачається, що поліцейськими зафіксовано пропозиції пройти водію огляд на стан сп`яніння на місці, а в подальшому в медичному закладі, куди було доставлено ОСОБА_1 , а також відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння. Також відеозаписами зафіксовано відмову водія від підпису та отримання копії постанови про адміністративне правопорушення. Посилання апелянта на відсутність підписів свідків в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки присутність двох свідків під час проведення огляду на стан сп`яніння не є обов`язковою у випадку його фіксування технічними відео засобами і лише у випадку їх відсутності присутність двох свідків є обов`язковою. Так, згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції на час скоєння адміністративного правопорушення), огляд водія (судноводія) огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, свідки залучаються в разі неможливості застосування технічних засобів. В даному випадку, працівниками поліції на бодікамеру було зафіксовано відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі. Також підлягає відхиленню довід апеляційної скарги щодо не зазначення в протоколі самого спецзасобу «Драгер», за допомогою якого проводився огляд, оскільки працівниками поліції такий огляд взагалі не здійснювався у зв`язку з відмовою водія проходити останній. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Наконечної Олени Миколаївни залишити без задоволення. Постанову судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 червня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна