Постанова Полтавський апеляційний суд № 536/311/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/311/21 Номер провадження 33/814/334/21Головуючий у 1-й інстанції Клименко С. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 березня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 18.02.2021 року, о 15-30 год., по вул. Щорса в с. Садки Кременчуцького району Полтавської області керував транспортним засобом Мерседес Бенц 312, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити, а матеріали справи направити до Кременчуцької окружної прокуратури. Вважає, що місцевим судом не було вжито заходів спрямованих на всебічне, повне, об`єктивне з`ясування обставин даної справи, чим порушено вимоги ст.253КУпАП та інших змін до Законів, які набули законної сили з липня 2020 року і якими встановлено кримінальну відповідальність за ст. 286-1 КК України, чинною на даний час. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до наступних висновків. Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався та прийшов до вірного висновку про наявність в діях притягнутого ОСОБА_1 проступку, відповідальність за яке встановлює ч.1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких зафіксовано факт відмови проходження ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, як за допомогою приладу «Драгер», так і в Кременчуцькому обласному наркотичному диспансері. Окрім того ОСОБА_1 погодився з викладеними в постанові про адміністративне правопорушення обставинами, засвідчивши власним підписом. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі, апелянтом не оспорюється факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не наводяться докази на спростування таких обставин, а наголошується на невірному застосуванні судом норм процесуального права, шо призвело на його думку до невірного вирішення питання про навість підстав для закриття провадження по справі та передачі матеріалів за підслідністю до прокуратури в порядку Закону № 2617 VIII. Наведені в апеляційній скарзі доводи підлягають відхиленню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з огляду на наступне. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннями КУпАП було передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (стаття 130). Закон № 2617 - VIII повинен був набрати чинності 1 січня 2020 р., проте був відтермінований і набрав чинності лише 1 липня 2020 р. Підпунктом 4 пункту 1 розділу 1 цього закону були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122.) Після набрання чинності вказаного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виключено з ч. 1ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння - відтак адміністративна відповідальність за ці дії відновлена вже з 03 липня 2020 року; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій. Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Законом України від 17 червня 2020 р. № 720-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 р. були внесені зміни до закону №2617-VIII. Підпунктом 117 розділу 1 Закону № 720-IX у розділі 1 Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Закон № 2617 - VIII) у пункті 1; підпункти 2-4,7 виключено. Саме підпункт 4 пункту 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КУпАП, яка вступала в силу з 01 липня 2020 р. і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, у пункті 2 розділу 1 Закону № 2617-VIII виключено підпункти 127, 128, 131, 149, 171,

207. Саме підпунктом 171 доповнювався КК України статтею 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, з 03 липня 2020 р. з часу набрання чинності Закону України № 720-IX кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння. Натомість в розумінні вказаного Закону відновилась адміністративна відповідальність з 03 липня 2020 р. за ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Аналогічна позиція з цього питання була висловлена комітетом з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України у листі адресованому Голові Верховного Суду Данішевській В.І. Таким чином наведеними послідовними змінами в законодавстві спростовуються доводи апелянта про відсутність адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння і в тому числі за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Враховуючи, що при розгляді справи порушень норм процесуального та матеріального права, які б могли стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова місцевого суду без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна