Постанова Сумський апеляційний суд № 579/808/21

Справа №579/808/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Придатко В. М. Номер провадження 33/816/414/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 28 вересня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 579/808/21 за апеляційною скаргою захисника ХОЛОДОВА С. Е. на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 17.08.2021, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , проживаюча АДРЕСА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, установив: В поданій апеляційній скарзі захисник ХОЛОДОВ С. Е. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутній факт вживання ОСОБА_2 алкоголю після ДТП, в основі доказів вини ОСОБА_2 зазначено письмові пояснення останньої та відеозапис. Поліцейським спотворені свідчення ОСОБА_2 , вони не роз`яснили права і не пропонували останній пройти медичний огляд на стан сп`яніння, а лише констатували її відмову, що не передбачено ч. 4 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 17.08.2021 ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 34000 грн з позбавленням права керування т/з на строк три роки. Стягнуто на користь держави 454,00 грн судового збору. Згідно постанови, 09.05.2021 о 08:10 на автомобільній дорозі Кролевець-Артюхове водій ОСОБА_2 керувала автомобілем AUDI Q7 д. р. н. НОМЕР_1 , при цьому не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням, в результаті чого здійснила наїзд на перешкоду (електроопору), що призвело до механічних пошкоджень т/з та електроопори. Будучи причетною до ДТП, вжила спиртні напої до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовилася, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП. Будучи відповідно ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її захисник Холодов С. Е. в судове засідання 28.09.2021 не з`явилися і будь-якого клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи до суду не подавали, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи у відсутності учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки на підставі ч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом 20 днів з дня надходження справи до суду; апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання; неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними» (п. 28 рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04; рішення від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України») і «запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів» (п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», заява № 26976/06). «Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02; рішення від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява № 30979/96). У іншому своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання». Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №491372 від 09.05.2021, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 , будучи причетною до ДТП вжила спиртні напої до проведення огляду на стан сп`яніння. Від проходження освідування на стан сп`яніння відмовилася та вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, що повністю відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується доказами у справі, а саме: - показаннями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_3 , згідно яких прибувши на місце ДТП за викликом «102» було виявлено автомобіль AUDI Q7 д. р. н. НОМЕР_1 , у якому перебувала ОСОБА_2 . Бригада екстреної ШМД доставила ОСОБА_2 до КП «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради, однак проходити огляд на стан сп`яніння у передбаченому законом порядку ОСОБА_2 відмовилася і пояснила, що вживала після ДТП алкогольні напої, щоб зняти стрес; - відеозаписом, згідно якого ОСОБА_2 дійсно повідомила, що вживала алкогольні напої після ДТП, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовилася; - аналогічними письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які приєднані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення; - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , згідно яких до хірургічного відділення було доставлено учасника ДТП ОСОБА_2 , при спілкуванні з якою були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, остання категорично відмовилась та пояснила, що вживала спиртні напої; Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час апеляційного розгляду письмові пояснення свідка ОСОБА_4 на предмет їх достовірності і допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як докази вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що цей свідок, викликався в судове засідання суду апеляційної інстанції та, будучи повідомленими в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, не спростував перед судом у будь-який спосіб викладені ними у його письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ними раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючи фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду. Зокрема, письмове пояснення свідка ОСОБА_4 не є єдиним або ж вирішальним доказом для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об`єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. Твердження апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи факту вживання ОСОБА_2 алкоголю після ДТП, апеляційний суд вважає необґрунтованим і такими, що задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до письмових пояснень лікаря хірурга КП «Кролевецької районної лікарні» ОСОБА_4 безпосередньо до процедури освідування огляд на стан сп`яніння не проводився, оскільки ОСОБА_2 категорично відмовилася. При спілкуванні з особою, були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Зокрема, адміністративна відповідальність відповідно ч. 4 ст. 130 КУпАП настає, крім іншого, у разі вживання особою, яка керувала т/з, за її участю алкоголю після того, як т/з був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки т/з із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Згідно відеозапису, письмових пояснень лікаря-хірурга та самої ОСОБА_2 , остання виявляла ознаки алкогольного сп?яніння, так як після вчинення ДТП вжила алкогольний напій. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату та місце розгляду справи. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_2 , яка в ньому власноручно вказала на факт керування т/з у тверезому стані, а тому за наявності таких пояснень апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не були роз`яснені її права. Таким чином, ОСОБА_2 , щодо якої були підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинна була пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а вона в усякому випадку не мала права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вини ОСОБА_2 у скоєному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 130 КУпАП, а дослідженні та перевірені докази судом першої та апеляційної інстанції, в сукупності, дають підстави вважати її винною у вказаному правопорушенні. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 17.08.2021 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ХОЛОДОВА С. Е. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов