Постанова 4855 № 826/4681/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4681/18 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бєлової Л.В., Єгорової Н.М., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на проголошене о 15 годині 17 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року, повний текст якого складено 05 липня 2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, голови Національної поліції України, третя особа - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, про визнання протиправними дій і бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України (далі - Відповідач-1, НП України), голови Національної поліції України (далі - Відповідач-2, голова НП України), третя особа - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - Третя особа, ДВБ НП України), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність НП України щодо нерозгляду у терміни, передбачені законодавством, його рапортів від 02.02.2018 року про надання для ознайомлення матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу голови НП України від 30.11.2017 року №1235; - визнати протиправними дії НП України щодо ненадання для ознайомлення ОСОБА_1 за його рапортами від 02.02.2018 року матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу голови НП України від 30.11.2017 ркоу № 1235; - зобов`язати НП України надати ОСОБА_1 для ознайомлення висновок службового розслідування та матеріали означеного службового розслідування в частині, що стосується Позивача; - визнати протиправним та скасувати наказ голови НП України від 30.01.2018 року №111 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України» в частині притягнення начальника Департаменту вибухотехнічної служби НП України (далі - ДВТС НП України) полковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ голови НП України від 27.02.2018 року №166 о/с по особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII начальника ДВТС НП України полковника поліції ОСОБА_1 з 28.02.2018 року; - поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника ДВТС НП України з 28.02.2018 року; - стягнути з НП України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Указані вимоги об`єднані в одне провадження (№ 826/4681/18 та № 826/5757/18) для спільного розгляду у межах об`єднаної адміністративної справи № 826/4681/18. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року, позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність НП України щодо невчинення належних дій з метою розгляду у терміни, передбачені законодавством, рапортів ОСОБА_1 від 02.02.2018 року про надання йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу голови НП України від 30.11.2017 року № 1235; - визнано протиправними дії НП України щодо ненадання для ознайомлення ОСОБА_1 матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу голови НП України від 30.11.2017 року №1235 за його рапортами від 02.02.2018 року; - зобов`язано НП України вчинити дії щодо ознайомлення ОСОБА_1 з висновком (копією висновку) службового розслідування та матеріалами (копіями матеріалів) службового розслідування, проведеного на підставі наказу голови НП України від 30.11.2017 року № 1235 в частині підстав, що стосуються його звільнення; - визнано протиправним та скасовано наказ голови НП України від 30.01.2018 року № 111 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ДВТС НП України» в частині притягнення начальника ДВТС НП України полковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнано протиправним та скасовано наказ голови НП України від 27.02.2018 року № 166 о/с по особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» начальника ДТВС НП України полковника поліції ОСОБА_1 з 28.02.2018 року; - поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника ДВТС НП України з 28.02.2018 року; - стягнуто з НП України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 425 056,32 грн з 28.02.2018 року по 20.05.2019 року (день ухвалення рішення суду). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 21.01.2021 року касаційну скаргу Національної поліції України задоволено частково - постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі 826/4681/18 у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу НП України від 30.01.2018 року № 111 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу НП України від 27.02.2018 року №166 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також поновлення Позивача на службі в поліції на посаді начальника ДВТС НП України з 28.02.2018 та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі № 826/4681/18 залишено без змін. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оспорюваних у цій справі наказів голови НП України, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні службової документації та відібраних поясненнях працівників поліції, причетних до досліджуваних подій, а не на матеріалах кримінальної справи та обвинувальних висновків. Отже, суди попередніх інстанцій повинні були дослідити та надати оцінку висновку службового розслідування та зібраним в ході цього службового розслідування доказам, та оцінити доведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 року позов задоволено повністю: - визнано протиправним та скасовано наказ голови Національної поліції України від 30.01.2018 року №111 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України» в частині притягнення начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнано протиправним та скасовано наказ голови Національної поліції України від 27.02.2018 року №166 о/с по особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» начальника Департаменту вибухотехнічної служби полковника поліції ОСОБА_1 (0034644) з 28.02.2018 року. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, у матеріалах службового розслідування відсутні відомості про те, які саме дії були вчинені ОСОБА_1 , які б свідчили про порушення ним Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту та Присяги, по-друге, Позивач не має повноважень щодо проведення закупівель, у той час як питання заздалегідь узгодженої організації закупівель є предметом розслідування кримінального провадження №420170000000001981, по-третє, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства про охорону державної таємниці є безпідставним, оскільки мало місце поза межами піврічного строку, по-четверте, Позивачем не приймалося рішення про закупівлю товарів, а лише подавалася доповідна записка щодо потреб закупівель, по-п`яте, факти збору грошових коштів з підлеглих є предметом розслідування у згаданому вище кримінальному провадженні. Окремо, з урахуванням особи ОСОБА_1 , суд першої інстанції підкреслив, що НП України не доведено необхідності застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що у висновку службового розслідування та його матеріалах належним чином відображені факти порушення ОСОБА_1 чинного законодавства та Присяги, а саме факти збору останнім коштів з підлеглих, втручання у систему закупівель, внесення недостовірних даних до дорожніх листів та несвоєчасне повернення до місць дислокації транспортних засобів, незадовільній виконавчій дисципліні. Відтак, на думку Апелянта, безвідносно до результатів кримінального провадження у діях ОСОБА_1 містилися ознаки порушень, які безумовно свідчать про правомірність його притягнення до дисциплінарної відповідальності саме у вигляді звільнення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на неї. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, посилання Апелянта на певні порушення, що нібито вчинені Позивачем, не були зазначені у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності та не були предметом дослідження суду першої інстанції, по-друге, у судовому засіданні свідки підтвердили, що збір коштів був ініційований керівництвом для проведення ремонтних робіт та закупівлю засобів матеріально-технічного забезпечення, а фактів привласнення ОСОБА_1 таких коштів зафіксовано не було, по-третє, вирок у кримінальному провадженні №42017000000001981 відсутній, що безумовно вказує на відсутність вини Позивача у відповідних правопорушеннях, по-четверте, обставини належного виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків підтверджується численними заохоченнями та відсутністю будь-яких стягнень, по-п`яте, твердження Апелянта про те, що картриджі до гідродинамічного руйнівника безвідкатної дії є вибуховими пристроями є безпідставними, а посилання його на те, що саме з ініціативи ОСОБА_1 вони закуповувалися, є необґрунтованими, позаяк він лише подав пропозицію щодо їх закупівлі, по-шосте, акти законодавства щодо позагаражного зберігання транспортних засобів були дотримані, по-сьоме, доводи щодо використання автомобіля Позивачем не у службових цілях жодними доказами не підтверджено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.10.2021 року. Щодо заявлених адвокатом ОСОБА_1 Рогожуком С.Л. клопотань про відкладення розгляду справи, які обґрунтовано хворобою адвоката та необізнаності Позивача у правозастосувані, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася. При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що особа має право брати участь у судовому засіданні як особисто, так і через свого представника. Відтак ймовірна хвороба представника Позивача Рогожука С.Л. не може мати наслідком відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції, позаяк доказів неможливості ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції особисто матеріали справи не містять. За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у клопотанні причин для відкладення розгляду справи, а також з огляду на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судовою колегією відмовлено у задоволенні заявлених клопотань. Таким чином, учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 2003 року проходив з службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року обіймав посаду начальника Департаменту вибухотехнічної служби (т. 2 а.с. 242). Наказом НП України від 30.01.2018 року №111 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України» полковника поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, Присяги працівника поліції, затвердженою статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-ІV, абзацу 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 116, 696, 697 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939-дск, пунктів 1-3 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 року №757, пункту 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1377, підпункту 6 пункту 2 розділу ІІІ, пункту 2 розділу VIII Інструкції із організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 24.12.2015 року №202, доручення Національної поліції України від 18.04.2016 року №4205/01/13-2016 «Про забезпечення дотримання вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці працівниками поліції у зв`язку з їх виїздом до іноземної держави», пункту 2 наказу Національної поліції України від 31.01.2017 року №78 «Про питання централізованого ресурсного забезпечення органів і підрозділів Національної поліції України», підпунктів 1, 9 пункту 4 розділу V Положення про Департамент вибухотехнічної служби Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 25.08.2016 року №760, підпункту 24 пункту 14 розділу ІІ Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 року №414 (т. 1 а.с. 34-38). Наказом голови НП України від 27.02.2018 року №166 о/с «По особовому складу» Позивача звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (т. 1 а.с. 39). При цьому, судом першої інстанції встановлено, що притягненню ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності передували такі події. Старшим слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України О.В. Неділько Голові НП України Князєву С.М. направлено лист від 24.11.2017 року №07/1/2-19336-17 щодо проведення службового розслідування (далі - лист ГП України). Із змісту листа ГП України встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2017 року щодо зловживання службовим становищем окремими працівниками Департаменту вибухотехнічної служби НП України з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, а також за фактом пропозиції неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України. Керуючись статтями 40, 93 Кримінального процесуального кодексу України, пунктом 2.2.2. «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230, старший слідчий ГП України просив: 1. провести повне та об`єктивне службове розслідування за фактом законності дій працівників Департаменту вибухотехнічної служби НП України та його структурних підрозділів під час проведення (вказаних у листі) закупівель; 2. провести повне та об`єктивне службове розслідування щодо законності дій службових осіб НП України, ДВТС НП України та його структурних підрозділів за вищевказаними фактами; 3. встановити інші факти протиправної діяльності працівників вибухотехнічної служби НП України та інших причетних осіб. Наказом Голови НП України від 30.11.2017 року №1235 з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у листі ГП України від 24.11.2017 року №07/1/2-19336-17 щодо неправомірних дій окремих поліцейських ДВТС НП України, пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2.5 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230, призначено за вказаним фактом службове розслідування, яке доручено комісії, головою якої призначено полковника поліції ОСОБА_2 , начальника управління ДВТС. Пунктом 3 цього наказу відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 46 Кодексу законів про працю України на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків (роботи): начальника ДВТС полковника поліції ОСОБА_1 , та ін. Відповідно до доповідної записки голови комісії від 29.12.2017 року №11661/4215/2017 у ході службового розслідування, яке призначено на підставі наказу від 30.11.2017 року №1235, комісією виявлено численні порушення у сфері службової діяльності окремими працівниками ДВТС НП України, які необхідно дослідити в рамках вказаного службового розслідування. На підставі пункту 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230, головою комісії порушено клопотання про продовження строку проведення службового розслідування на один місяць. Наказом Голови НП України від 29.12.2017 року №1343 продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць. 30.01.2018 року Головою НП України затверджено висновок службового розслідування за фактами перевірки відомостей, викладених у листі Генеральної прокуратури України щодо неправомірних дій окремих поліцейських Департаменту вибухотехнічної служби НП України (т. 5 а.с. 154-192). За результатами проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Викладені обставини стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів про накладення дисциплінарного стягнення та подальшого звільнення Позивача із служби. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 8, 18, 19, 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), ст. ст. 1, 11, 12, 14, 16, 20, 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 (далі - Інструкція №230), а також ряду інших підзаконних актів, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність належних і допустимих доказів вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, що мав наслідком звільнення останнього. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке. Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. За правилами ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно ст. 19 Закону поліцейський, який вчинив протиправне діяння несе дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Затверджений Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень. Згідно ст. ст. 1, 2 та 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Отже притягненню поліцейського до дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування, під час якого уповноваженими особами вчиняються дії зі збору доказів необхідних для надання оцінки діям поліцейського щодо дотримання ним службової дисципліни, наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, а за наявності такого, визначення рівня його тяжкості, обставини, за яких його було скоєно, ставлення поліцейського до вчиненого проступку, а також розмір заподіяної ним шкоди. Під час судового розгляду справи в розпорядження суду було надано матеріали службового розслідування, в ході розслідування якого було встановлено факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту матеріалів службового розслідування, у ході його проведення були встановлені факти безпідставного системного збору грошових коштів керівництвом Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України (далі - ДВТС НП України), зокрема, ОСОБА_1 , з підлеглих працівників, що підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах службового розслідування та цієї справи поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 тощо. Окремо у висновку службового розслідування зафіксовані факти закупівлі картриджів до гідродинамічного руйнувача, які відносяться до спеціальних пристроїв. При цьому, згідно відібраних у ході службового розслідування пояснень начальників вибухотехнічних управлінь ГУ НП в Дніпропетровській області та ГУ НП у Харківській області, необхідності у закупівлі указаних картриджів не було потреби, однак вона була здійснена у зв`язку з відповідною вказівкою ОСОБА_1 . До того ж, як зазначено в висновку, указані спеціальні пристрої фактично поставлені не були, у той час як у бухгалтерських документах факт їх прийняття на облік було зафіксовано. Також у висновку вказано на порушення порядку обліку та списання залишків пального, внесення недостовірних відомостей до дорожніх листів, а також порушення строків повернення службових транспортних засобів до місць дислокації. Крім іншого, у висновку звертається увага на незабезпечення керівництвом ДВТС НП України приведення нормативних документів Департаменту у відповідність до наказу НП України від 29.02.2016 року №181, що зумовило відсутність правового регулювання порядку приймання, обліку, використання, категорування та зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв та інших небезпечних речовин. Окремо у висновку зауважено, що ОСОБА_1 було організовано призначення на посаду у ДВТС НП України особи з порушенням встановленого порядку. Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Згідно ст. 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості. Начальник зобов`язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов`язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що факти збирання коштів з підлеглих, а також необхідності спрямування виділених ГУ НП у Дніпропетровській області, ГУ НП у Харківській області та ГУ НП у Київській області коштів саме на закупівлю картриджів до гідродинамічного руйнувача, які відображені у висновку службового розслідування, підтверджуються також його матеріалами (т.т. 4-5). У свою чергу, наказом НП України від 31.01.2017 року № 78 «Про питання централізованого ресурсного забезпечення органів і підрозділів Національної поліції України» не передбачено можливість проведення закупівлі спеціальних засобів без наявної на те потреби. До того ж матеріалами справи та поясненням Позивача не спростовано обставин незабезпечення керівництвом ДВТС НП України приведення нормативних документів Департаменту у відповідність до наказу НП України від 29.02.2016 року №181, що зумовило відсутність правового регулювання порядку приймання, обліку, використання, категорування та зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв та інших небезпечних речовин, як і обставин організації призначення на посаду у ДВТС НП України особи з порушенням встановленого порядку. Щодо висновку службового розслідування в частині порушення ОСОБА_1 законодавства про охорону державної таємниці, то Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у цій справі погодився із висновками судів попередніх інстанцій про витік піврічного строку, встановленого статтею 16 Дисциплінарного статуту для накладення дисциплінарного стягнення, за встановлені службовим розслідуванням порушення Позивачем вимог Закону № 3855-ХІІ в частині виявлених випадків не повідомлення останнім про виїзд за межі України, а відтак у межах повторного апеляційного розгляду указаним обставинам оцінка не надається. Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку ОСОБА_1 порядку розгляду анонімного звернення від 19.01.2017 року, оскільки в силу ст. ст. 38, 40, 41 КПК України ДВТС НП України повинен реагувати на таку заяву за відповідною вказівкою слідчого або оперативного підрозділу. Водночас, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ. Положеннями ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Приписи п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. З урахуванням встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів НП України від 30.01.2018 року №166 та від 27.02.2018 року №166 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 .. При цьому, колегією суддів враховується, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Разом з тим, як було зазначено вище, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми стверджувати про порушення Позивачем вимог чинного законодавства. Застосування ж дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахування обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі № 807/754/17. Судова колегія звертає увагу, що, як зазначено у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у цій справі, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. До того ж, всупереч аргументів суду першої інстанції, Верховний Суд у згаданому рішенні у цій справі підкреслив, що аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оспорюваних у цій справі наказів голови НП України, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні службової документації та відібраних поясненнях працівників поліції, причетних до досліджуваних подій, а не на матеріалах кримінальної справи та обвинувальних висновків. У свою чергу, як було встановлено раніше, обставини вчинення Позивачем дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами справи, що знайшло належне відображення у матеріалах службового розслідування. Згідно практики Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите. Такий підхід було застосовано Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, від 02.10.2018 року у справі № 9901/454/18 та від 26.03.2019 року у справі № 9901/544/18, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.07.2019 року у справі № 815/5156/16. Крім іншого, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи, не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності. Відсутність обвинувального вироку щодо Позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях. Аналогічний за змістом висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2020 року у справі № 825/1398/17, від 06.03.2020 року у справі № 804/1758/18, від 24.04.2020 року у справі № 0740/957/18 і від 20.10.2020 року у справі № 340/1502/19. За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується правомірність оскаржуваних наказів та помилковість висновків суду першої інстанції про необхідність їх скасування, позовні вимоги в частині, які підтримані Позивачем при новому розгляді справи, не підлягають задоволенню. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних індивідуальних актів, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про необхідність задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити повністю. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Бєлова Н.М. Єгорова Повний текст постанови складено « 11» жовтня 2021 року.