Постанова 4818 № 953/21512/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 953/21512/20 Провадження № 22-ц/818/4569/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого Хорошевського О.М., Суддів Котелевець А.В., Яцини В.Б. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року, постановлене суддею Колесник С. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення матеріального збитку, моральної (немайнової) шкоди,- ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Поляков В.В. звернулася до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки: відшкодування матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту), заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 64 934,57 грн., вартість висновку експерта 2500,00 грн. та моральну шкоду 20000,00 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2020 о 18-20 год. відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Suzuki SX-4, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Сумській, 85 в м. Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачці ОСОБА_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.03.2020 року, залишеною без змін постановою ХАС від 26.05.2020 року (справа №638/2639/20) ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою ст. 124 КУпАП, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340-00 грн. Рішення суду набули чинності. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належному позивачці автомобілю спричинені механічні пошкодження, автомобілю завдано значну шкоду, тому без проведення ремонтних робіт експлуатація автомобіля неможлива. Як вбачається з довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області від 04.12.2020 року №31/20-2971 транспортний засіб Suzuki SX-4, № кузова НОМЕР_3 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Полісом №АМ/9307915 строком дії від 31.05.2019 року до 30.05.2020 року, ОСПЦВ власників транспортних засобів, забезпечено ТЗ Suzuki SX-4, № кузова НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність перед третіми особами при настанні ДТП при участі ОСОБА_3 , застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ «Україна», в сумі 100 000,0 грн. Після набрання судовими рішеннями законної чинності ОСОБА_1 звернулась до третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ «Україна» з заявою про здійснення відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст.35, п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі- Закон № 1961-IV), було заведено страхову справу №225563. В подальшому, в присутності представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ «Україна», було проведено огляд належного ОСОБА_1 автомобіля Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , з метою оцінення шкоди завданої ДТП, складено ремонтну калькуляцію №225563 від 05.06.2020 року. ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ «Україна» було узгоджено суму страхового відшкодування, про що 10.06.2020 року було підписано заяву про узгодження. На підставі цього, третя особа ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ «Україна» перерахувала на рахунок позивача суму страхового відшкодування в розмірі 35447,23 грн. Посилається на те, що правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону № 1961-IV, згідно з пунктом 22.1 якого у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Отже, страховик ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом. При цьому позивачка зазначає, що згідно Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу №596/12-20 від 15.12.2020 року складеного Юридичною експертною компанією Баранкова, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 100 381,80 грн. ОСОБА_1 було сплачено вартість зазначеного висновку в розмірі 2500,0 грн., що були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_4 . Відповідальність за шкоду несе безпосередньо винуватець ДТП - особа, яка завдала шкоди. Така особа, відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Оскільки вина відповідача ОСОБА_2 щодо пошкодження транспортного засобу позивача повністю встановлена постановою суду, кошти, які будуть витрачені позивачем на ремонт та відновлення транспортного засобу підтверджені належним чином, страхові відшкодування не в повній мірі покрили понесені витрати, вважає, що саме з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами у розмірі 64934,57 грн.(100381,80грн.- 35447,23 грн.). Крім того, позивач вказує, що всі ці події не могли не вплинути на її моральний стан. За весь період знаходження належного їй автомобіля в стані непригодному для експлуатації після ДТП - до кінця квітня 2020 року ОСОБА_1 вимушена була кожного дня за особистий рахунок їздити у справах, пов`язаних з відвідуванням малолітньою дитиною гуртків. Всі ці незручності відбувались в період карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно позивач вимушена була наражати себе, дитину та членів своєї родини на ризики захворіти. Неможливість використовувати тривалий час належного їй автомобіля стало наслідком втрати привичного образу життя, послідуючий його ремонт викликав труднощі з пошуком коштів на його відновлення, тому моральну (немайнову) шкоду позивач оцінює в розмірі 20000, 00 грн., які також просить стягнути з відповідача. На підставі викладеного позивачка звернулась до суду з даним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту), заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 64 934 гривні 57 копійок.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5000 грн 00 коп., витрати на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 2500 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 724 гривні 30 копійок. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скарга містить посилання на те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки оскаржуване рішення винесене на підставі дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, всебічного та повного з`ясування фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, відповідно ст. 376 ЦПК України відсутні правові підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатньо доказів, що дії відповідача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та наявна вина ОСОБА_2 , про що також свідчить постанова Дзержинського районного суду м. Харкова, тому суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог в частині матеріальної шкоди, а саме 64934,57 грн різниці між отриманими страховими виплатами та витратами які необхідно понести позивачці на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля. Визначаючи завдану позивачці моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн, яку стягнуто на її користь із відповідача судом першої інстанції враховано протиправності поведінки відповідача, глибини і тривалості душевних страждань позивачки, пов`язаних із пошкодженням її майна, враховуючи інші обставини, які мають істотне значення, в тому числі необхідності докладання додаткових зусиль для організації повсякденного життя, а також вимог розумності і справедливості. Матеріалами справи підтверджено, що за проведення експертизи автомобіля Toyota Avensis НОМЕР_2 2008 р.в., ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_4 2500,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1922018097.1 від 27.11.2020, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у цій частині. Також є доведеними витрати позивача на правничу (правову) допомогу у розмірі 18000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням відсутності заяви про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу від сторони відповідача. Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується. Судовим розглядом встановлено, що 17.02.2020 о 18-20 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Suzuki SX-4, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Сумській, 85 в м.Харкові, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.12.1, 13.1 ПДР України. Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 25.03.2020 притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, прередбаченої ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.11). Постановою Харківського апеляційного суду від 26.05.2020 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката Шевченко Галини Миколаївни залишено без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 25.03.2020 у відношенні ОСОБА_2 без змін (а.с.12-15). В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.16). Транспортний засіб SUZUKI SX-4 1568, (2008), № двиг. НОМЕР_5 , № куз. НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційним листом від 04.12.2020 №31/20-2971 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області (Філія ГСЦ МВС) (а.с.17). 30.05.2019 між ОСОБА_3 та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» укладено Поліс №АМ/9307915 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 31.05.2019 по 30.05.2020 включно, страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, завдану майну становить 100 000 грн., розмір франшизи нуль гривень, страхувальник ОСОБА_3 , забезпечений транспортний засіб SUZUKI SX-4, н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2008, номер кузова НОМЕР_3 (а.с.18). ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування було розраховано та узгоджено з ОСОБА_1 відповідно до розрахунку Audatex (а.с.21-25). 10.06.2020 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 35 447,23 грн. З метою визначення фактичного розміру шкоди, заподіяної власнику пошкодженого транспортного засобу Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_1 звернулась до СОД ФОП ОСОБА_4 та 27.11.2020 було укладено Договір №596/12-20 для проведення оцінки та визначення вартості матеріального збитку. 15.12.2020 СОД ФОП ОСОБА_4 складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ №596/12-20, відповідно до якого: вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 47 055,00 грн., з урахуванням ПДВ (на використані запасні частини), та 43 245,94 грн., без урахування ПДВ (на використані запасні частини); вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент проведення дослідження, становить 100 381,80 грн., з урахуванням ПДВ (на використані запасні частини); ринкова вартість легкового автомобіля марки Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 до моменту ДТП становить 261 497,76 грн. (а.с.26-49). За проведення експертизи автомобіля Toyota Avensis НОМЕР_2 2008 р.в., ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_4 2500,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1922018097.1 від 27.11.2020 (а.с.50). Встановлені судом першої інстанції обставини справи які підтверджені наданими доказами відповідачем не спростовані. Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до вимог частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до статей1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Згідно з положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина другастатті 1187 ЦК України). До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно з ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону). Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язковогострахування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону ). Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик. Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування. Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК Українипідстав. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України- відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі №754/1114/15-ц від 14 лютого 2018 року, чим підтвердив правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15. Таким чином, позивачка через недостатність суми для повного відшкодування шкоди ДТП внаслідок страхового відшкодування, правомірно звернулась в рамках деліктного зобов`язання до відповідача з вимогою про відшкодування завданої шкоди, якому кореспондує обов`язок боржника її відшкодувати. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції правильно вважав, що позивачка має права на отримання відшкодування, оскільки є власником транспортного засобу, якому внаслідок ДТП завдано механічних пошкоджень. Таким чином, аргументи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі обставини та висновки суду першої інстанції, а зводяться до оцінки доказів, а також незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх спростував. Таким чином, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, тому законне рішення суду першої інстанції не може бути скасовано у апеляційному порядку. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 4 ч. 1, ст. 376, 382, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: А.В. Котелевець В.Б. Яцина Повне текст постанови складено 11 жовтня 2021 року.