Постанова 4813 № 2-789/11

Номер провадження: 22-ц/813/1970/21 Номер справи місцевого суду: 2-789/11 Головуючий у першій інстанції Заверюха В.О. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія: 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., при секретарі судового засідання Рибачук О.І., розглянувши у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2020 року в цивільній справі за заявою ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» про заміну стягувача у виконавчому листі, виправлення описки у виконавчому листі, поновлення строку для його пред`явлення по справі №2-789/11, - ВСТАНОВИВ: 30 січня 2020 року ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, виправлення описки у виконавчому листі, поновлення строку для його пред`явлення по справі №2-789/11. Заява обґрунтовується тим, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області розглядалася справа № 2-789/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом № 014/0076/74/60584 від 20.07.2006 року (т.3, а.с. 56-77). 13 липня 2020 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (головуючий-суддя Заверюха В.О.) заяву ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» про заміну стягувача у виконавчому листі, виправлення описки у виконавчому листі, поновлення строку для його пред`явлення по справі №2-789/11 задоволено. Замінено стягувача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» у виконавчих листах №2-789/11 виданих Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області по справі №2-789/11 щодо стягнення зі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 1070075,65 грн, в тому числі: за кредитом 889420,06 грн, за відсотками 79411,37 грн, пеня за прострочення тіла кредиту 31049,42 грн, пеня за прострочення відсотків по кредиту 70194,81 грн, та судових витрат в сумі 3647 грн, в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та в рівних частках. Виправлено описку у виконавчому листі №2-789/11 відносно боржника ОСОБА_1 , виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області по справі №2-789/11, зазначивши ім`я та по-батькові відповідача ОСОБА_1 , замість помилково вказаного ОСОБА_5 . Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-789/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області відносно боржника ОСОБА_1 по справі №2-789/11. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-789/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області відносно боржника ОСОБА_4 по справі №2-789/11. Видано виконавчий лист №2-789/11 відносно боржника ОСОБА_1 з виправленою опискою на ім`я правонаступника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» (т.3, а.с.160-166). 20 липня 2020 року канцелярією Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зареєстровано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу від 13 липня 2020 року. Апелянт вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою через порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що в свою чергу виявилося у неправильній оцінці судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та незастосування закону, який підлягає застосуванню. Апелянт зазначає, що про існування орфографічних помилок, допущених в судовому рішенні та виконавчому листі, що виданий на його підставі, заявнику було достеменно та об`єктивно відомо ще 06 червня 2017 року, в той час, коли строк пред`явлення такого виконавчого листа до виконання ще не сплив. На думку апелянта, суд залишив поза увагою позицію боржника та надав неправильну оцінку обставині фактичної обізнаності заявника із допущеною опискою та фактичної бездіяльності останнього щодо її виправлення впродовж більш як двох років поспіль без поважних причин, пославшись при цьому лише на пояснення заявника, які містять не встановлені чинним процесуальним законодавством положення щодо правового значення суб`єктивної мети ознайомлення особи з матеріалами справи. Також апелянт пояснює, що заявник, звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом оформлення права власності на нього, отримав повне задоволення своїх вимог за основним зобов`язанням за рахунок предмета іпотеки. За таких обставин, намагаючись поновити строки пред`явлення виконавчих листів до подальшого примусового виконання, останній фактично намагається отримати не передбачену законом можливість набути повторне (подвійне) задоволення вже виконаних вимог. Апелянт просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» відмовити повністю. 24 листопада 2020 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» - Алексашкіна С.В. зазначила, що оскільки виконавчий лист відносно ОСОБА_1 виданий 09.04.2015 року та містить відмітки: «Рішення набрало законної сили 02.10.2014 року»; «Виконавчий лист може бути пред`явлений до виконання на протязі до 02.10.2015 року», - то ознайомлення з матеріалами справи у 2017 році або у 2019 році не впливає на термін пред`явлення виконавчого листа до виконання. Представник заявника вказувала на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був пропущений стягувачем саме через недоліки виконавчого листа, які були допущені судом та які останній виправляв у судовому порядку, на що був витрачений значний проміжок часу. Також представник заявника не погоджується з посиланням апелянта відносно «подвійного стягнення», оскільки рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем оскаржується в судовому порядку. З огляду на це, представник заявника зазначає, що в разі скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» має право задовольнити своїми вимоги іншими альтернативними засобами, передбаченими законом, у тому числі і шляхом пред`явлення виконавчих листів щодо боржників до виконання. Стосовно поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відносно боржника ОСОБА_4 представник заявника зазначила, що з врахуванням конкретної ситуації по справі, строк пред`явлення виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_4 закінчився протягом терміну розгляду даної справи у суді, оскільки замість 10 днів, як передбачає процесуальне законодавство, для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, заява розглядалася більше 5 місяців. А тому, представник заявника вважає, що оскільки заява ТОВ «ФК «Украфінанс Груп» не розглянута в строки, визначені ЦПК України, та строк для подачі виконавчого висла № 2-789/11, який виданий 09.04.2015 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області відносно боржника ОСОБА_4 на час розгляду заяви вже минув, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про його поновлення. З огляду на зазначене, представник заявника просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін (т. 3 а.с. 194-209). 02 грудня 2020 року до Одеського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник апелянта звертає увагу на те, що поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (який сплив у 2015 році) заявником не доведена. Представник апелянта зазначає, що посилання заявника на те, що вирішення цього питання розпочалося одразу після виправлення описки у судовому рішенні, на підставі якого було видано виконавчий лист, не є доречним з огляду на те, що вказані дії заявника поєднані однією загальною метою та не залежали від третіх осіб чи інших сторонніх чинників, які перешкоджали б заявнику вчинити їх своєчасно, не допускаючи безпідставного пропуску значного проміжку часу, оскільки останній здобув інформацію про наявність описки в судовому рішенні 06 червня 2017 року і мав достатні та безперешкодні можливості скористатися своїми процесуальними правами відразу, але ними не скористався (т. 3 а.с. 211-215). З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи з незалежних від суду причин. В судовому засіданні 30 вересня 2021 року представник апелянта Гула А.С. просив задовольнити апеляційну скаргу. ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу. Представник ТОВ «ФК «УКРФІНАНСГРУП» - Алексашкіна С.В. просила залишити без задоволення апеляційну скаргу. Інші учасники справи про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції до суду не подавали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність зазначеної помилки у рішенні суду унеможливлювала його виконання, а також перешкоджала здійсненню заміни стягувача у виконавчому листі, оскільки виконавчий лист № 2-789/11 від 09.04.2015 року виданий на помилково вказане ім`я боржника - ОСОБА_7 не міг бути пред`явлений до виконання та знаходиться у матеріалах цивільної справи № 2-789/11, а тому, враховуючи, що описка у рішенні суду була виправлена ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.11.2019 року, про наявність якої заявнику стало відомо 19.09.2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 2-789/11, та звернутися до суду з даною заявою про заміну стягувача за виконавчим листом, виправлення описки у виконавчому листі, заявник отримав можливість вже після виправлення описки у судовому рішенні, у зв`язку з чим суд першої інстанції вважав поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання (т. 3, а.с. 162-163). Як вбачається з матеріалів справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області розглядалася справа № 2-789/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом № 014/0076/74/60584 від 20.07.2006 року. Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду даної справи ОСОБА_3 помер (т. 2 а.с. 2), після чого було встановлено правонаступництво та замінено первісного відповідача на належних відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як правонаступників померлого ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 55). Відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2014 року у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом № 014/0076/74/60584 від 20.07.2006 року відмовлено (т. 2 а.с. 104-106). Відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2014 року та ухвалено нове, яким позов задоволено частково, а саме: стягнуто зі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 1070075,65 грн, в тому числі: за кредитом - 889420,06 грн, за відсотками - 79411,37 грн, пеня за прострочення тіла кредиту - 31049,42 грн, пеня за прострочення відсотків по кредиту - 70194,81 грн та судові витрати в сумі 3647 грн в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та в рівних частках (т. 2, а.с. 189-196). Як вбачається з матеріалів справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області був виданий виконавчий лист № 2-789/11 від 09.04.2015 року відносно боржника ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 70-72). Також Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області був виданий виконавчий лист № 2-789/11 від 09.04.2015 року, у якому містилася описка відносно боржника ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 68-69). Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» були укладені договори відступлення права вимоги, внаслідок яких ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» прийняло усі права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й за вищезазначеним кредитним договором №014/0076/74/60584 від 20.07.2006 року (т. 3, а.с. 17-21, 27-33). Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений також договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, а саме за Договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 01 серпня 2006 року щодо нерухомого майна - садового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 22-26, 34-39). В подальшому, 30 січня 2020 року, у зв`язку з тим, що в рішенні Апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року містилася описка, а саме помилково зазначено ім`я та по-батькові відповідача ОСОБА_7 , замість правильного ОСОБА_1 , правонаступник стягувача звернувся з відповідною заявою до Одеського апеляційного суду про виправлення описки у рішенні суду від 02.10.2014 року (т. 3 а.с. 8-10). Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2019 року Одеським апеляційним судом була задоволена заява ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та внесено виправлення до рішення апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року, шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини вказаного судового рішення у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 1070075,65 грн, в тому числі: за кредитом - 889420,06 грн, за відсотками - 79411,37 грн, пеня за прострочення тілу кредиту - 31049,42 грн, пеня за прострочення відсотків по кредиту - 70194,81 грн та судові витрати в сумі 3647 грн в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та в рівних частках» (т. 3 а.с. 49-53). Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Як вбачається з матеріалів справи, окрім договорів про відступлення прав вимоги на користь ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» за кредитними договорами та договорами іпотеки, заявник на підтвердження підстав переходу прав вимоги надав Реєстр боржників №1 від 30.03.2017 року до Договору відступлення права вимоги від 30.03.2017 року, Акт прийому-передачі документації за Договором про відступлення прав вимоги від 30 березня 2017 року, Перелік договорів поруки, Перелік договорів іпотеки (т. 3, а.с. 31-34). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14 зазначено, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. З огляду на це, з урахуванням того, що заміна сторони правонаступником може бути проведена на будь-якій стадії процесу, незалежно від наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження, та доведеності заявником підстав переходу прав вимоги, виконання заявником в повному обсязі зобов`язань перед первісними кредитором, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про заміну сторони у виконавчому листі. Апеляційний суд стосовно виправлення описки у виконавчому документі також погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Разом з тим, стосовно поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання відносно боржника ОСОБА_1 апеляційний суд вважає за потрібне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, первісний кредитор ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 14 липня 2015 року звертався до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою про виправлення описки в судовому рішенні та виконавчому листі по справі № 2-789/11 (т. 2 а.с. 192-193). Відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2015 року у задоволенні даної заяви первісному кредитору було відмовлено та роз`яснено, що описка, яку просить виправити представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була допущена Апеляційним судом Одеської області, рішення суду першої інстанції було скасоване, а тому питання про виправлення описки повинно вирішуватися судом, який ухвалив рішення (т. 2 а.с. 200). В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, після відступлення прав вимоги на користь ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», представник останнього 06 червня 2017 року ознайомлювався з матеріалами даної цивільної справи (т. 2, а.с. 202). Стосовно даного ознайомлення з матеріалами справи, представник заявника вказував, що вище зазначене ознайомлення було обумовлене необхідністю з`ясувати адреси проживання спадкоємців іпотекодавця та їх законних представників з метою направлення на їх адресу вимог про усунення порушення грошових зобов`язань та погашення заборгованості відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» (т. 3, а.с. 110). Як вбачається з матеріалів справи, представник заявника 20.09.2019 року повторно ознайомлювався з матеріалами справи 20.09.2019 року (т. 2, а.с. 205), після чого 07.10.2019 року звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про виправлення описки в рішенні Апеляційного суду Одеської області від 02.10.2014 року (т. 3, а.с. 8-10). Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду було виправлено дану описку (т. 3 а.с. 49-53), після чого 30.01.2020 року ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, виправлення описки у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення його до виконання (т. 3 а.с. 56). Питання поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання регулюється ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. З вище наведеного вбачається, що суд при вирішенні питання поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, перш за все повинен дослідити та встановити обставини, за яких був пропущений відповідний строк, а також визначитися з поважністю/неповажністю причин пропуску такого строку. При цьому суд належним чином має перевірити обставини, на які безпосередньо посилається заявник як на підставу для задоволення свої вимог, з врахуванням обґрунтованих заперечень іншої сторони. Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №166/1472/18 поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення). Як вбачається з матеріалів справи, про наявність невиконаного зобов`язання ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» було відомо з моменту відступлення прав вимоги на їхню користь, тобто з 30.03.2017 року, про наявність рішень судів першої та апеляційної інстанції та виконавчих листів по цивільній справі № 2-789/11 ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» було відомо з моменту першого ознайомлення з матеріалами справи, тобто з 30.05.2017 року. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Враховуючи обізнаність заявника про наявність вище зазначених обставин, а також відсутність в матеріалах справи доводів заявника, які б підтверджували неможливість скористатися своїми процесуальними правами у зв`язку з обставинами, які об`єктивно не залежали від волі заявника після першого ознайомлення з матеріалами справи від 06 червня 2017 року протягом наступних двох років, що становить доволі тривалий проміжок часу, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про поважність заявлених стягувачем причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 до виконання. Стосовно поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання відносно боржника ОСОБА_4 апеляційний суд вважає за потрібне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2017 року виконавчий лист № 2-789/11, виданий 09.04.2015 року, відносно боржника ОСОБА_4 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто стягувачу (т. 3 а.с. 71-71 зворот). Відповідно до положень ч.ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Тобто, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-789/11, виданого 09.04.2015 року, відносно боржника ОСОБА_4 , спливав 01.06.2020 року. З урахуванням того, що на момент звернення стягувача до суду із заявою від 30.01.2020 року строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-789/11 відносно боржника ОСОБА_4 не сплинув, будь-які перешкоди для його пред`явлення до примусового виконання були відсутні, то факт завершення строку на його пред`явлення до примусового виконання під час вирішення питання щодо іншого боржника не може визнаватись поважною причиною для поновлення строку для виконання щодо ОСОБА_4 . Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення вимог про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів у цивільній справі №2-789/11 стосовно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до виконання та постановляє в цій частині нову ухвалу, якою відмовляє у поновленні строку пред`явлення виконавчих листів до виконання. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2020 року в частині задоволення вимог про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів у цивільній справі №2-789/11 стосовно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до виконання скасувати та постановити в цій частині нову. Відмовити у поновленні строків для пред`явлення виконавчих листів у цивільній справі №2-789/11 стосовно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до виконання. В іншій частині залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький Повний текст цієї постанови складено 11 жовтня 2021 року. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк 30.09.2021 року м. Одеса