LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857569/16419/19

від 06.10.2021 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 569/16419/19 пров. № А/857/12124/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Довгополова О.М., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Петрунів В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2021 року (прийняте у м. Рівне суддею Ковальовим І.М.) у справі № 569/16419/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із вказаним позовом та просив визнати протиправною і скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2019 № 272-ДК/0000273Ло/08/01/-19. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 01 липня 2019 року № 272-ДК/0000273Ло/08/01/-19 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за статтею 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано наведених ним доводів щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом. Зазначає, що позивачем пропущено встановлений статтею 286 КАС України десятиденний строк звернення до суду. При цьому, ним не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, не наведено поважних підстав його пропуску та не долучено відповідні докази. Також, у позивача не було права на користування земельною ділянкою на час перевірки, тому приступати до використання даної земельної ділянки він не мав права. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушення судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права відповідачем при поданні апеляційної скарги не надано. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав. Судом встановлено, що 20 червня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Салій Л.М. було винесено протокол про адміністративне правопорушення № 272-ДК/0000273 Пр/07/01/-19 з якого видно, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Захід Агропром» на території Гутянської сільської ради Костопільського району встановлено, що 08 травня 2019 року земельна ділянка площею 3,8902 га кадастровий номер 5623481200:02:009:0196 для ведення особистого селянського господарства є у приватній власності громадянина ОСОБА_2 (номер запису про право власності від 30.03.2016 р. № 13945117). На час проведення перевірки вказану земельну ділянку використовує ТОВ «Захід Агропром» шляхом посіву озимої культури (пшениці), що є порушенням ст.ст. 125,126 ЗК України. Відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 , ТОВ «Захід Агропром», заступник директора. Як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення від 01 липня 2019 року № 272-ДК/0000273 Ло/08/01/-19, винесеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Салій Л.М., заступником директора ТОВ «Захід Агропром» Васильченко О.А. порушено вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України, а саме: ТОВ «Захід Агропром» в особі директора ОСОБА_3 самовільно зайняли та використовують шляхом посіву озимої культури (пшениця) земельну ділянку, яка є у приватній власності громадянина ОСОБА_2 площею 3,8902 га (номер запису про право власності від 30.03.2016 № 13945117) внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 5453,02 грн. Керуючись статтями 126, 125 ЗК України, а також статтями 24,33,244,276-278,283, пунктом 1 частини першої статті 284 КУпАП, постановив: заступника директора ТОВ «Захід Агропром» ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 03 липня 2019 року було винесено припис реєстраційний № 272-ДК/247Пр/03/01/-19 заступнику директора ТОВ «Захід Агропром» ОСОБА_1 , яким приписано: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим № 5623481200:02:009:0196 площею 3,8902 га на території Гутянської сільської ради Костопільського району Рівненської області, яка перебуває у приватній власності громадянина ОСОБА_2 термін виконання припису до 02.08.2019. Цей припис підлягає обов`язковому виконанню. У разі невиконання припису будете притягнуті до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 188-5 КУпАП. 19 липня 2019 року рішенням Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 28-17-0.4-771/90-19 було залишено постанову про накладення адміністративного стягнення № 272-ДК/0000273Ло/08/01/-19 від 01.07.2019 без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення. Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов за неповного з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встано-вленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частин першої-четвертої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Спеціальний строк оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Згідно зі статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Тобто, законом чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з ухвалення такої постанови. Також наведеними нормами передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас, суд вважає, що звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. При цьому, пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Також суд зазначає, що відповідно до змісту положень статті 122 КАС України особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин - в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Як видно з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена 01 липня 2019 року, до суду з вказаним позовом позивач звернувся 28 серпня 2019 року. Суд зазначає, що позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом. При цьому позивач зазначив, що оскільки він скористався досудовим порядком вирішення спору, необхідно застосовувати тримісячний строк з дня вручення йому рішення за результатами розгляду його скарги, а саме, з 19 липня 2019 року. Однак суд вважає, що така обставина має суб`єктивний характер, позаяк пов`язана з обраним способом оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення. Також суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. У рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України роз`яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом десятиденний строк звернення до суду з даним позовом і ним не надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог статті 123 КАС України. Частиною першою статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 240 цього Кодексу. Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а адміністративний позов - залишенню без розгляду. Керуючись ст.ст. 123, 229, 240, 271, 272, 286, 310, 315, 319, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2021 року в адміністративній справі № 569/16419/19 скасувати. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 11 жовтня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»