Постанова 4857 № 166/799/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 166/799/21 пров. № А/857/15140/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Довгополова О.М., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2021 року (прийняте у смт. Ратне суддею Лях В.І. о 09 год 09 хв, дата складення повного тексту рішення не зазначена) у справі № 166/799/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ратнівського районного суду Волинської області із вказаним позовом та просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), винесену інспектором Управління патрульної поліції (далі також - УПП) в Житомирській області Качуком Е.В. Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2021 року позов задоволено частково. Постанову інспектора 3-ї роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Качука Е.В. від 02 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 122 КУпАП, скасовано. Матеріали справи щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, скеровано на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Житомирській області. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило УПП у Житомирській області Департаменту патрульної поліції, яке вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позовну заяву залишити без задоволення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи, тощо. Зазначає, що санкція статті 122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Тобто, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови, відтак, подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4429692, винесеною 02.07.2021 інспектор УПП в Житомирській області Качук Е.В. притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно з оскаржуваною постановою, 02.07.2021 о 07 год 38хв, на 235 км автодороги АМ 06 в Новоград-Волинському районі Житомирської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Сітроєн» р/н НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі без наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, коли крайні праві смуги не були зайняті, чим порушив вимоги п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, чим порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 11.2 ПДР встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом. Пунктом 11.5 ПДР передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП наступає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. З наведеної норми видно, що особа має право користуватися юридичною допомогою як під час розгляду справи про адміністративної відповідальності так і пізніше, шляхом оскарження постанови по справі в суді. При цьому, клопотання про надання можливості отримати юридичну допомогу від адвоката не обов`язково повинно подаватися в письмовій формі, оскільки при належній відеофіксації таке клопотання буде зафіксоване відеореєстратором чи відеокамерою. Отже, незважаючи на доведення того чи іншого факту порушення особою ПДР, відповідачем повинні бути забезпечені права особи, зокрема, право на забезпечення участі адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Як видно з матеріалів справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив інспектору поліції Качуку Е.В. відповідне клопотання. Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine). У цій справі, враховуючи заявлення позивачем відповідного клопотання, відповідачем не було надано суду доказів забезпечення права позивача, на правову допомогу, чим порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відтак, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання інспектором патрульної поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вимог статті 268 КУпАП, зокрема, щодо надання позивачу можливості скористатись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та скерування матеріалів справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постанові від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а. При цьому варто зауважити, що, враховуючи ненадання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2021 року в адміністративній справі № 166/799/21 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 11 жовтня 2021 року.