Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11031/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 р. Справа № 520/11031/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 (суддя: Зоркіна Ю.В., м. Харків) по справі № 520/11031/2020 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 254 від 05.05.2020 про застосування до командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято без урахування усіх обставин у справі, без дотримання порядку проведення службового розслідування. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 по справі № 520/11031/2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 254 від 05.05.2020 про застосування до командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 по справі № 520/11031/2020 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що в наказі Департаменту патрульної поліції від 05.05.2020 № 254 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» чітко зазначено, що під час службового розслідування факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 підтвердився, що виразилось у наступних діях: незбереженні службового майна, а саме транспортного засобу SRODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом його пошкодження, що мало місце 23.01.2020 близько 00 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ; використанні ненормативної лексики під час виконання службових обов`язків; неввімкненні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків. Вказує, що на сторінці 8 висновку зазначено, що згідно «Журналу обліку портативних відеореєстраторів», розпочатого 22.01.2020, перед заступанням на нічну зміну на ім`я ОСОБА_1 видано портативний відеореєстратор № АА00677 у справному стані, однак встановлено, що відеофіксація ним не проводилась, що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 № 1026. Також вказує, що дисциплінарною комісією підтверджено факт технічної справності автомобіля SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 23.01.2020 (сторінка 4 висновку). Зазначає, що поясненням ОСОБА_1 також була надана належна оцінка комісією під час проведення службового розслідування та встановлено, що обставини, викладені у поясненні ОСОБА_1 частково суперечать обставинам, викладеним у поясненні рядового поліції ОСОБА_2 , та відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля SKODA RAPID. Вказує, що стягнення у виді суворої догани було застосовано до ОСОБА_1 на за факт вчинення ДТП, а за сукупністю фактів порушення ним службової дисципліни. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПП Національної поліції України від 31.01.2020 № 193 з метою встановлення причин та обставин ДТП за участю службового транспортного засобу Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що мала місце 23.01.2020 за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, 108, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. На підставі наказу начальника ДПП Національної поліції України № 588 від 25.03.2020 відповідно до п. 11 р. І Положень про дисциплінарні комісії НП України, затверджених наказом МІС України від 07.11.2018 № 893, внесено зміни до складу дисциплінарної комісії. 09.04.2020 начальником ДПП Національної поліції України затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 8-10 ч.3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, п.5 р.2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів т технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, абз. 9, 11 п.1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у: незбереженні службового майна - транспортного засобу Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_1 шляхом його пошкодження, що мало місце 23.01.2020 близько 00.50 за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, 108 ; використанні ненормативної лексики під час виконання службових обов`язків; неввімкненні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків. Висновки службового розслідування стали підставою для винесення наказу № 254 від 05.05.2020 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Не погоджуючись із правомірністю накладеного дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII. Так приписами ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського в тому числі бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів. Відповідно до ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частин 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893). Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. При цьому, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Аналогічні норми щодо права поліцейського надавати пояснення містить розділ IV Порядку №893. Пунктом 4 Розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до Розділу VI Порядку, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893). Згідно з частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування у частині порушення граничних строків його проведення, оскільки службове розслідування призначене наказом від 31.01.2020 № 193, а наказом від 13.02.2020 № 292 подовжено строк проведення службового розслідування на один місяць, тоді як у період з 11.02.2020 по 20.02.2020 позивач перебував на лікарняному. Строк перебування на лікарняному дорівнює 10 дням, та відповідно до положень ст.16 Дисциплінарного Статуту Національної поліції не зарахований до загального строку службового розслідування. Відповідно до положень п.1-2 розділу VIІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи. Позивач з оскаржуваним наказом ознайомлений 13.05.2020, що підтверджується його особистим підписом (а.с.34) Відповідно до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту). Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і сувора догана. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами. При цьому, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, керівник порушника зобов`язаний враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку. Так, зі змісту наказу № 254 від 05.05.2020 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення позивачем вимог частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 8-10 ч.3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, п.5 р.2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів т технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, абз. 9, 11 п.1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у: незбереженні службового майна - транспортного засобу Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_1 шляхом його пошкодження, що мало місце 23.01.2020 близько 00.50 за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, 108 ; використанні ненормативної лексики під час виконання службових обов`язків; неввімкненні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків. Так, надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу адміністративного позову, про необґрунтованість оскаржуваного наказу відповідача, з огляду на відсутність судових рішень, якими би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, колегія суддів зазначає, хоча вказаний наказ і винесений на підставі відомостей службового розслідування, що встановлені під час складення на позивача адміністративного протоколу за статтею 124 КУпАП, однак ґрунтується на самостійних правових підставах та висновках. При цьому, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, визначених п.7 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення, однак не свідчить про відсутність дисциплінарного проступку. Окрім того, слід зазначити, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана, який входить до його компетенції. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 816/1534/16, від 17 липня 2019 року у справі № 806/2555/17, від 08 серпня 2019 у справі № 804/3447/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17, і підстави для відступлення від неї відсутні. Так, у ході службового розслідування комісією було переглянуто та проаналізовано відеозаписи з відеореєстратора службового автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 та встановлено, що на відеозаписі video_2020-04-07_20-54-10 від 23.01.2020 о 00 год. 37 хв. зафіксовано, що лобове скло службового автомобіля мокре від дощу. Побачивши автомобіль, марку і реєстраційний номер якого не вдалось встановити з даного відеозапису, який рухався в зустрічному напрямку, службовий автомобіль «SKODA RAPID» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив розворот та прослідував за невідомим автомобілем. В той самий час за кадром відбувається розмова між двома особами, один з яких постійно вживає нецензурну лайку. З матеріалів службового розслідування встановлено, що це ОСОБА_1 , котрий за кадром вживав неодноразово нецензурну лайку та ОСОБА_2 , зі слів яких зрозуміло, що вони вирішили наздогнати невідомий транспортний засіб. Пізніше, помітивши, що задній номерний знак неосвітлений ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом вказаного автомобіля «SKODA RAPID» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час ускладнених погодних умов значними опадами намагався наздогнати невідомий транспортний засіб, при цьому не ввімкнув проблискові маячки синього кольору для позначення себе на автошляху, не ввімкнув проблискові маячки червоного кольору для зупинки транспортного засобу за допомогою гучномовця або спеціального звукового сигналу, не надавав вимоги про зупинку автомобіля, що рухався попереду службового автомобіля та не повідомляв в портативну або пересувну радіостанцію по радіоефіру, що він намагаєтеся наздогнати автомобіль, та його прикмети для подальшого реагування інших екіпажів, котрі могли бути задіяні та для коригування дій екіпажу «Яхта - 523» старшим черговим чергової служби ЯХТА або командиром взводу № 1 ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП. На 00 год. 38 хв. 49 сек. зафіксовано як невідомий автомобіль повертає на перехресті, проте водій службового автомобіля «SKODA RAPID» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не знижуючи швидкість, їде далі та на 00 год. 38 хв. 53 сек. він знаходиться на перехресті, не встигає зреагувати та здійснює наїзд на бетонний паркан. Комісією встановлено, що обставини, викладені у поясненні ОСОБА_1 частково суперечать обставинам, викладеним у поясненні рядового поліції ОСОБА_2 , та відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля «SKODA RAPID». Так, ОСОБА_1 пояснює, що зупиняв автомобіль «BMW», проте проблискові маячки в службовому автомобілі були вимкнені та ніхто з присутніх у автомобілі не скористався гучномовцем для озвучування вимоги про зупинку, по радіозв`язку не передано прикмети автомобіля котрий їхав попереду, про що свідчить відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та пояснення рядового поліції ОСОБА_2 .. Також, ОСОБА_1 вказував на те, що він їхав зі швидкістю 50-60 км/год, що спростовується поясненнями ОСОБА_2 , який вказував, що швидкість службового автомобіля у момент безпосередньо перед ДТП була близько 100 км/год. Окрім того, ОСОБА_1 вказував, що він був вимушений різко загальмувати та зупинити службовий автомобіль, але той не реагував на дії водія, однак, комісія дійшла висновку що водій, будучи неуважним, не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив пошкодження службового майна шляхом наїзду на перешкоду у вигляді бетонного паркану. Під час проведення службового розслідування з метою виконання вимог ч. 2 ст. 14 Статуту та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», в частині визначення розміру заподіяної шкоди Департаменту патрульної поліції, директору Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, 23.03.2020 направлено лист з проханням провести авто-товарознавче дослідження службового автомобіля марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою встановлення вартості матеріального збитку з урахуванням, значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно висновку експертного дослідження від 09.04.2020 № 2-АЕД вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового спеціалізованого автомобіля марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, нанесеного в результаті ДТП, станом на момент проведення огляду 31.03.2020 складає 168933,83 грн., а вартість відновлювального ремонту станом на 31.03.2020 складає 187656,43 грн.. Колегія суддів зазначає, що дисциплінарною комісією підтверджено факт технічної справності автомобіля SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 23.01.2020 (а.с. 73). Доводи позивача про те, що притягнення до відповідальності за неввімкнення портативного відеореєстратора є несенітницею, оскільки останній не було видано ОСОБА_1 перед заступанням на нічну зміну з 22.01.2020 до 23.01.2020, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що під час службового розслідування відповідачем встановлено, що згідно «Журналу обліку портативних відеореєстраторів», розпочатого 22.01.2020, перед заступанням на нічну зміну на ім`я ОСОБА_1 видано портативний відеореєстратор № АА00677 у справному стані, однак встановлено, що відеофіксація ним не проводилась, що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 № 1026 (а.с.88). Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018, № 1026 (далі - Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції нічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, запису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення пеки осіб, забезпечення публічної безпеки і порядку. При цьому, колегія суддів зауважує, що пунктом 5 розділу II Інструкції встановлено, що з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції поліцейський зобов`язаний включити портативний відеореєстратор та вести безперервну відеозйомку ним до завершення виконання обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу 11 тієї ж Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. Згідно з пунктом 2 розділу VII вказаної Інструкції, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції. Таким, чином, під час несення служби поліцейські зобов`язані безперервно вести відеозйомку портативними відеореєстраторами з моменту початку виконання службових обов`язків та до їх закінчення. Доказів правомірності невикористання поліцейським під час несення служби портативного пристрою відеофіксації до матеріалів справи не подано. Доказів повідомлення керівництва органів Управління патрульної поліції про несправність відеореєстратора чи перебування у неналежному стані останнього до матеріалів справи також не надано, а судовим розглядом не встановлено. Щодо використання ненормативної лексики ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2, пунктами 7, 11 частини 3, пунктом 1 частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського до утримування від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, а також зобов`язує поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Також визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб. Пунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського, поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій та забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними. Частиною 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що перелічені вище обставини свідчать про порушення ОСОБА_3 зазначених норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що є дисциплінарним проступком. За вчинення вищезазначеного дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Водночас, суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади. Отже, поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції. Обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 814/2622/13-а. Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що висновок службового розслідування від 09.04.2020 про порушення позивачем службової дисципліни є обґрунтованим. Відповідно до наказу УПП в Харківській області ДПП № 254 від 05.05.2020 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 8-10 ч.3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, п.5 р.2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів т технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, абз. 9, 11 п.1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у: незбереженні службового майна - транспортного засобу Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_1 шляхом його пошкодження, що мало місце 23.01.2020 близько 00.50 за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, 108 ; використанні ненормативної лексики під час виконання службових обов`язків; неввімкненні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків, до командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. Матеріалами службового розслідування, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни. А тому, відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права. З наведеного випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення. Наказ УПП в Харківській області ДПП № 254 від 05.05.2020 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є такими, що свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності. За таких умов, ураховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що, приймаючи наказ УПП Харківській області ДПП № 254 від 05.05.2020 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення», відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання його протиправними та скасування. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, про які зазначено вище, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .. Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 по справі № 520/11031/2020 - скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк