Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/7493/21

Справа № 344/7493/21 Провадження № 33/4808/634/21 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І. Суддя-доповідач Шкрібляк П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Суботника В.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за його ж апеляційною скаргою (далі АС) , на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 25 серпня 2021 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , працює механіком ТОВ Нано Індуктор, громадянин України, визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 09 травня 2021 року о 00 год. 42 хв., в м.Івано-Франківську, по вул.Довженка, 10, керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, проводився у медичному закладі КНП ПНЦ ІФОР по вул.Млинарська, 21 в м.Івано-Франківську, що підтверджується висновком №313 від 09.05.2021 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України ( далі ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя не дослідив доказів, не надав вірної правової оцінки відповідним обставинам справи. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді Івано-Франківського міського суду від 25 серпня 2021 року щодо нього скасувати та закрити провадження . В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП, в тому числі право на захист. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та пояснив, що в той день, який вказаний в адмінпротоколі, не вживав наркотичні засоби. Вказав, що його зупинили працівники поліції біля його будинку і попросили показати відповідні документи, після чого вказали, що в нього є ознаки наркотичного сп`яніння, та запропонували їхати в медзаклад, на що він погодився, адже був впевнений , що наркотичні засоби він не вживав. Крім того, додав, що не був в суді першої інстанці, позаяк подав заява про відкладення розгляду справи, оскільки перебував у відрядженні, копію наказу з цього приводу додав до АС. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника Суботника В.Й., які просять скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи, суд вважає, що АС не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Разом з тим, право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду. Як вбачається з матеріалів справи апелянт не був присутній при розгляді справи місцевим судом та проголошенні оскаржуваної постанови. Приймаючи до уваги, вищевказані обставини, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Права передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 в доступі до провадження шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та виклику його до суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переконався у обізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд справи та надання йому можливості бути присутнім в суді апеляційної інстанції, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст. 268 КУпАП правами. Реалізації зазначених прав пов`язана виключно із волевиявленням особи. В суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_1 були представлені професійним адвокатом-захисником Суботником В.Й., тому, на думку апеляційного суду, права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, які, зокрема, забезпечують особі можливість здійснити свій захист через захисника, були відновлені в повному обсязі в апеляційній інстанції. Разом з тим, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд вважає за необхідне перевірити доводи АС щодо відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 . Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, в тому числі ті, на які покликається у своїй АС ОСОБА_1 . Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_1 відбиралися зразки біологічного середовища (сечі) та було проведено швидкий тест на виявлення наркотичних речовин про що лікар зазначив, що за результатами дослідження у зразках біологічного середовища виявлено канабіноїди амфетаміни метамфетаміни. Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає. Доводи апелянта та його захисника про порушення процедури порядку виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, оскільки перебування у наркотичному стані можна визначити лише лабораторним дослідженням, а проведений тест є лише попереднім результатом, спростовуються наступними доказами. У відповідності до п.п. 7, 8, 9, 12 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини та надає якісний показник. Швидкий тест на виявлення наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є імунохроматографічним дослідженням для швидкого візуального встановлення наркотичних речовин та/або їх метаболітів у сечі людини. Положеннями чинного законодавства не вимагається встановлення кількісних показників наркотичної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння. При цьому слід зазначити, що даний вид швидких тестів класифікується як медичні вироби, дозволені МОЗ і є сертифікованими. У висновку лікаря, складеному за результатами огляду, міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає. Відомості, вказані у висновку лікаря, узгоджуються з Актом огляду, згідно з яким остаточний діагноз був встановлений лікарем не тільки на підставі лабораторних досліджень, а й з врахуванням клінічної картини за іншими показниками. З будь-якими скаргами на дії працівників поліції та лікаря, що проводив огляд, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався. Огляд ОСОБА_1 в медичному закладі проводився у строк та порядку, передбачених ст.266 КУпАП, у присутності поліцейського. Отже огляд щодо виявлення в ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Інші посилання в АС не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду. Викладені у постанові судді висновки, відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Івано-Франківського міського суду від 25 серпня 2021 року щодо нього без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк