Ухвала КГС ВС № 907/646/20

УХВАЛА 11 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 907/646/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 за вх. № 9307/2021 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у складі колегії суддів: Матущака О.І. (доповідач), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г. у справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи В С Т А Н О В И В: У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа № 907/646/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . 01.04.2021 керуючим реструктуризацією майна боржника Ракущинцем Андрієм Андрашовичем подано клопотання про забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно боржника, а саме: домоволодіння з надвірними спорудами загальною площею 178,7 кв. м., крім того площа підвалу 28.50 кв.м. 27.04.2021 ухвалою Господарського суду Закарпатської області клопотання арбітражного керуючого Ракущинця А.А. про забезпечення вимог кредиторів задоволено, вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів у справі № 907/646/20 шляхом накладення арешту на зазначене майно. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі № 907/646/20. 19.08.2021 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі № 907/646/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі № 907/646/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ракущинця А.А. про забезпечення вимог кредиторів відмовлено. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99200734) повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 складено 27.08.2021. 16.09.2021 (згідно відмітки на конверті "Укрпошта") ОСОБА_1 надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 907/646/20, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області залишити в силі. 21.09.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Пєскова В.Г. (доповідача), Банаська О.О., Погребняка В.Я. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, у прохальній частині ОСОБА_1 просить відстрочити судовий збір за подання касаційної скарги до винесення судового рішення Верховним Судом, обґрунтовуючи клопотання тим, що скаржник є неплатоспроможним. Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01). Верховний Суд зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (п. п. 29, 30). Суд також, зазначає, що скаржником до касаційної скарги не надано Будь-яких доказів того, що у сукупності з доходами за 2020 рік, майновий стан скаржника на час звернення з касаційною скаргою був настільки не задовільним, що перешкоджав сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим. Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. З урахуванням наведеного Суд зазначає, що скаржником на підтвердження права щодо відстрочення сплати судового збору не надано належних доказів та не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом, що не відповідає вимогам пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 встановлений у розмірі 2 270 грн. Отже, звертаючись з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 якою переглядалась ухвала Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 270 грн. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 907/646/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржникам строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 2 270 грн. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 907/646/20 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Повідомити ОСОБА_1 про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков