Постанова 4857 № 260/1526/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1526/21 пров. № А/857/15544/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., з участю секретаря судових засідань Гром І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ествуд» до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування припису, суддя у І інстанції Дору Ю.Ю., час ухвалення судового рішення 12 год 12 хв, місце ухвалення судового рішення м. Ужгород, дата складення повного тексту рішення 13 липня 2021 року, ВСТАНОВИВ: 27 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ествуд» (далі ТОВ «Ествуд») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило скасувати припис № 08/04-15 від 15 квітня 2021 року про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, складений головним державним інспектором відділу нагляду в АПК та СКС на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Закарпатській області Феделешем М.Й. (далі Інспектор). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 260/1526/21 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що акт перевірки позивача складений і підписаний з порушенням встановленої процедури та містить недостовірні дані щодо дати та часу проведення перевірки. Зауваження до акту, подані 19 квітня 2021 року, відповідачем не враховані. Відтак оспорюваний припис містить недостовірну інформацію. Оскільки порушено вимоги частин 6, 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877), оспорюваний припис є протиправним та підлягає до скасування. У апеляційній скарзі Управління Держпраці у Закарпатській області (далі Управління) просило скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «Ествуд» відмовити. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що Інспектором, допитаним у судовому засіданні в якості сві дка, підтверджено, що акт та припис були вручені директору ТОВ «Ествуд» 19 квітня 2021 року. Того ж дня директор ТОВ «Ествуд» надала свої зауваження на акт №08/04-15, які приєднані до справи №320, як невід`ємна частина акту перевірки. Інспектор у суді підтвердив, що під час винесення припису ним були розглянуті зауваження, однак вони не містили жодного доказу на спростування виявлених під час проведення позапланової перевірки порушень. Припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки №08/04-15 від 15 квітня 2021 року вру чений директору ТОВ «Ествуд» 19 квітня 2021 року, тобто у встановлені Законом № 877 строки. Порушення процедури підписання акту інспекційного відвідування не впливає на його зміст. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 квітня 2020р. у справі №813/1790/18 порушення процедури прийняття рі шення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ествуд» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник ТОВ «Ествуд» у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Управління, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого. Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 08 квітня на адресу Управління надійшло повідомлення про нещасний випадок, який стався 08 квітня 2021 року із електриком ТОВ «Ествуд» ОСОБА_1 , внаслідок якого той загинув. 09 квітня 2021 року відповідно до пунктів 14, 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17 квітня 2019 року (далі Порядок № 337) Управління видало наказ №40-ср про призначення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельними наслідками. Наказом Управління № 69 від 12 квітня 2021 була призначена позапланова перевірка щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на TOB «Ествуд» з 14 квітня 2021 року по 15 квітня 2021 року. 14 квітня 2021 року Інспектор здійснив перевірку за місцем настання нещасного випадку в с. Сіль, 182 Великоберезнянського району Закарпатської області, за наслідками якої було складено акт від 14 квітня 2021 року № 08/04-15 (а.с.118-122), підписаний директором ТОВ «Ествуд» із зауваженнями. Зауваження, додані відповідачем до матеріалів справи, датовані 19 квітня 2021 року, тобто через 5 днів після дати складання акту. У акті від 14 квітня 2021 року № 08/04-15 вказано строк проведення заходу державного контролю з 10 години 15 хвилин 14 квітня 2021 року по 16 годину 15 квітня 2021 року. У ході перевірки Інспектором було виявлено низку порушень TOB «Ествуд» законодавства з охорони праці, зокрема: неотримано (відсутня) декларація на виконання робіт підвищеної небезпеки (ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (кутову дискову пилораму моделі ДПУ - 700, заводський номер відсутній, інвентарний № 000003, рік виготовлення - 1998, країна виробник - Україна), чим порушено статтю 21 Закону України «Про охорону праці» та постанову Кабінету Міністрів України №1107 від 26 жовтня 2011 року; директор (роботодавець підприємства ОСОБА_2 ) не пройшла навчання та перевірку знань в навчальному закладі з питань охорони праці, чим порушено статтю 18 Закону України «Про охорону праці», пункт 5.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці № 15 від 26 січня 2005 року; на підприємстві відсутній журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6) та журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, чим порушено статтю 18 Закону України «Про охорону праці», пункт 6.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці № 15 від 26 січня 2005 року; наказом керівника TOB «Ествуд» не призначено осіб з числа техперсоналу, відповідальних за стан охорони праці у виробничих підрозділах та за виконання робіт та безпечну експлуатацію, технічний стан деревообробного обладнання, чим порушено статтю 13 Закону України «Про охорону праці»; працівник (електрик) ОСОБА_1 не пройшов медогляд (відсутня довідка про проходження ним попереднього або періодичного медичного огляду), чим порушено статтю 17 Закону України «Про охорону праці», пункти 1.3-1.7 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №246 від 21 травня 2007 року; не проведено заміри опору ізоляції проводів та кабелів, опорів контурів заземлення, ланцюга «фаза-нуль» на кутову дискову пилораму моделі ДГІУ-700, заводський номер відсутній, інвентарний № 000003. (Відсутні протоколи результатів вимірювання), чим порушено статтю 13 Закону України «Про охорону праці», пункт 7.6.36 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці №4 від 09 січня 1998 року; у д/о цеху експлуатується кутова дискова пилорама моделі ДПУ-700, заводський номер відсутній, інвентарний № 000003, на який відсутня експлуатаційна документація (паспорт, інструкція по експлуатації); у приміщенні цеху виконуються роботи на несправній дисковій пилорамі моделі ДПУ-700, заводський номер відсутній, інвентарний № 000003, на якій відсутні захисні огородження пасових передач 2-х електродвигунів приводу механізмів верстату під час його експлуатації, чим порушено статтю 12 Закону України «Про охорону праці», пункт 3.2.1 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці № 20 від 31 січня 2005 року (далі - Правила №20); керівник підприємства не забезпечив проведення атестації робочих місць за умовами праці, чим порушено статтю 13 Закону України «Про охорону праці», пункт 3.4.19 Правил №20; деревообробна дискова пилорама моделі ДПУ-700, заводський номер відсутній, інвентарний №000003, із механічним подаванням заготовок, під час робота яких можливе викидання різальним інструментом оброблювальних заготовок або відходів, не обладнана пристроями, які запобігають їх викиданню, чим порушено пункт 6.3.14 Правил №20. На підставі висновків, зазначених у цьому акті, Інспектором було винесено припис №08/04-15 про усунення виявлених порушень законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, датований 15 квітня 2021 року, яким зобов`язано директора ТОВ «Ествуд» усунути виявлені під час перевірки порушення. ТОВ «Ествуд» не погодилося із вимогами, викладеними у приписі від 15 квітня 2021 року №08/04-15, та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається, у якому просило вказаний припис скасувати. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про те, що виявлені у ході розгляду справи порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки позивача свідчать про протиправність припису, що оскаржується. При цьому судом першої інстанції зроблено висновок про те, що заперечення позивача щодо відсутності встановлених в ході перевірки порушень з питань охорони праці у ході судового розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження і у цій частині сторони погодилися із висновками суду та не оскаржувати його рішення. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано приписами Закону №

877. Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Частиною 7 Закону № 877 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. За правилами частини 8 Закону № 877 припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Судом першої інстанції безспірно встановлено, що акт перевірки від 14 квітня 2021 року № 08/04-15 та виданий на підставі викладених у ньому висновків припис від 15 квітня 2021 року №08/04-15 містять неточності щодо часу їх оформлення. Так, дата складення акту 14 квітня 2021 року, однак у ньому зазначено, що перевірка тривала з 14 квітня 2021 року по 15 квітня 2021 року. У вказаному акті зазначено, що він підписаний із зауваженнями, однак такі подані відповідачу та датовані 19 квітня 2021 року. Допитаний в якості свідка в судовому засіданні Інспектор підтвердив, що акт та припис були складені та підписані тільки 19 квітня 2021 року у приміщенні Управління, коли і були подані зауваження від 19 квітня 2021 року на акт від 14 квітня 2021 року. Разом із тим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки акт не складений і не підписаний у останній день перевірки, містить недостовірні дані щодо дати та часу проведення перевірки, зауваження до акту не враховані, то припис містить недостовірну дату і з урахуванням встановленого порушення вимог частин 6, 7 статті 7 Закону № 877 оспорюваний припис є протиправним та підлягає до скасування. При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту є необхідним, однак саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. В залежності від характеру процедурних порушень такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 квітня 2020 року при розгляді справи № 813/1790/18, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору. Судом першої інстанції у ході розгляду справи було відхилено доводи позивача щодо відсутності у його діях порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, зафіксованих у акті від 14 квітня 2021 року. Із такими висновками суду сторони погодилися, про що свідчить відсутність відповідних доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, а також відсутність апеляційної скарги позивача на відповідне судове рішення. За таких обставин допущені у ході оформлення акту перевірки від 14 квітня 2021 року та припису від 15 квітня 2021 року порушення не впливають на правильність висновків відповідача по суті спору та не свідчать про протиправність оспорюваного позивачем припису. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову відмовити. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області задовольнити. Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 260/1526/21 та у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ествуд» відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 08 жовтня 2021 року.