Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2660/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2660/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Споживчого товариства «ВІТОЛ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,- В С Т А Н О В И В : До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області з адміністративним позовом до Споживчого товариства «ВІТОЛ» (18019, Черкаська обл., Черкаський район, село Степанки, Смілянське шосе 8-кілометр; код ЄДРПОУ 32535824) (далі - відповідач) про застосування заходів реагування за місцем провадження господарської діяльності: 20114, Черкаська область, Маньківський р-н, смт.Буки, вул.Пушкіна, 43а, - де розташований автогазозаправний пункт, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в Акті перевірки від 02.04.2021 року №13. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 04 жовтня 2021 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Споживче товариство «ВІТОЛ» зареєстроване як юридична особа з 14.08.2003 року. Зареєстровані види господарської діяльності: 41.10 Організація будівництва будівель (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним. На виконання доручення Прем`єр-Міністра України від 11.03.2021 року, Окремого доручення Першого заступника Голови ДСУНС від 12.03.2021 року посадові особи позивача на підставі наказу від 15.03.2021 року №70 провели позапланову перевірку відповідача. 02.04.2021 року позивач склав акт №13 (далі - Акт), в якому зафіксував 21порушення у сфері пожежної безпеки Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ), Порядку та Правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року №1788 (далі - Порядок №1788), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБ), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 листопада 2018 року №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за №1346/32798(далі - ПТБ), Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затверджене наказом МНС від 18.12.2000 року №338 (далі - Положення №338): 1) п.1.1 розділу V ППБУ - система протипожежного захисту приміщення операторської знаходиться в непрацюючому стані; 2) п.1.4 розділу V ППБУ - не укладений договір на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації з організацією, яка має ліцензію на право виконання робіт; 3) п.1.4 розділу V ППБУ - сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження; 4) п.2.5 гл.1 розділу VІІ ППБУ - дерев`яні конструкції покрівлі операторської не оброблено вогнезахисним розчином; 5) п.30 гл.1 розділу VІІ ППБУ - допускається експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні; 6) п.1.18 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація пошкодженої розетки у операторській; 7) п.1.8 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатації пошкодженої електророзподільної коробки в вибухонебезпечній зоні; 8) п.3.17 розділу V ППБУ - не виконане технічне обслуговування частини наявних вогнегасників згідно з Правилами експлуатації вогнегасників; 9) п.3.10 розділу V ППБУ - вогнегасник в приміщенні операторської не розміщений шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника; 10) п.3.6 розділу V ППБУ - територія АГЗП не повністю забезпечена нормативною кількістю сертифікованих вогнегасників; 11) п.3.13 розділу V ППБУ - пожежний щит не виконано таким, що забезпечує захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів; 12) п.3.11 розділу V ППБУ - пожежний щит на території не укомплектовано засобами пожежогасіння згідно з нормами належності; 13) п.10.5 розділу VІ ППБУ - на АГЗП відсутній гучномовний зв`язок; 14) п.2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не облаштовано територію АГЗП системами зовнішнього протипожежного водопостачання та не забезпечено необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі»; 15) ст.9 КЦЗ України - не виконано ідентифікацію об`єкта згідно з усіма чинниками небезпеки; 16) п.17 Положення №338 - не проведена паспортизація об`єкта; 17) п.24 гл.1 розділу VІІ НАПБ В.01.058.2008/112 - не надано документи, що підтверджують очищення резервуара АГЗП; 18) п.1. Порядку №1788 - не проведено обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки; 19) п.8 ст.20 КЦЗ - керівний склад, що відповідає за стан цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшов в повному обсязі підготовку в навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення Черкаської області. 20) п.3 розділу ІІІ ПТБ - не створено об`єктовий матеріальний резерв для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайної ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт; 21) п.12 розділу ІІ ППБ - з метою запобіганню виникненню пожеж та організації їх гасіння на об`єкті не створено добровільну пожежну охорону. Вважаючи, що вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом. Разом з тим, позивач не виносив припису усунути вказані вище порушення, позапланової перевірки усунення зазначених порушень до часу судового вирішення спору та розгляду письмового зауваження відповідача до Акту не проводив. Водночас, наказом відповідача від 07.04.2021 року №04/07-ПБ (І) підтверджується створення ним робочої групи для усунення вказаних порушень, наказом від 07.04.2021 року №04/07-ПБ (ІІ) - затвердження ним детального плану заходів для усунення всіх 21 порушень. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до вимог статей 64, 66 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Пунктом 33 ч.1 ст.2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій. За приписами п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки. Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей. Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки передбачені в ст.68 КЦЗ України. Зокрема, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк. За шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки та його посадові особи відповідальності не несуть. Крім того, такі порушення як недотримання вимог пожежної безпеки, визначені цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами, порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення, випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи, невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність, відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання, - відповідно до ч.1 ст.70 КЦЗ України є підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. Підстав для зобов`язання суб`єкта господарювання знеструмити об`єкт норми КЦЗ України не передбачають. Щодо вказаного в Акті порушення №1, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вказаного в Акті п.1.1 розділу V ППБУ усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Зазначивши, що система протипожежного захисту приміщення операторської знаходиться в непрацюючому стані, детальний зміст такого порушення в Акті не розкрито. Накладною №36 від 06.04.2021 року підтверджується придбання відповідачем у ФОП ОСОБА_1 гучномовця, рупора Мегафона HW 8C з функцією запису. Щодо вказаного в Акті порушення №2, 01.07.2021 року відповідач уклав договір №Мн-16 з ФОП ОСОБА_2 , що має ліцензію Державної інспекції техногенної безпеки України АЕ №184300, щодо технічного обслуговування систем протипожежної автоматики та цілодобового спостерігання за сигналами «Пожежа», які можуть надходити від приладів СПС приміщень АГЗП відповідача. Згідно з п.1.4 розділу V ППБУ підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування. Щодо вказаного в Акті порушення №3, актом наданих послуг №1226 від 30.06.2021 року підтверджується виконання ТОВ «Експертно-технічний центр протипожежного захисту» робіт з ремонту системи протипожежної сигналізації та системи оповіщення в приміщеннях АГЗП відповідача. Щодо вказаного в Акті порушення №4, відповідно до п.2.5 гл.1 розділу VІІ ППБУ фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання приміщень для ведення фарбувальних та фарбоприготувальних робіт повинні виготовлятися з негорючих матеріалів. Договором від 11.05.2021 року №311 та актом надання послуг №834 від 21.05.2021 року підтверджується укладення та виконання для відповідача ТОВ «Експертно-технічний центр протипожежного захисту» послуг з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищного приміщення АГЗП. Щодо вказаного в Акті порушення №5 п.30 гл.1 розділу VІІ ППБУ, видатковою накладною від 14.04.2021 року №ВЛА-0140456 підтверджується придбання відповідачем у ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» монітора концентрації горючих газів та термометра (0-100%LEL, 0-50©) WINACT WT8823. Щодо вказаного в Акті порушення №6 п.1.18 розділу ІV ППБУ, то вказаний розділ не містить підпункту такої нумерації. Згідно з п.1.1 вказаного розділу експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533. Відповідно до п.1.8 розділу ІV ППБУ улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт. Колегія суддів звертає увагу, що порушення стосувалося однієї розетки. Разом з тим, згідно з п.1.6 зазначеного розділу з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Так, допитом свідків та фото підтверджується, що відповідна розетка в операторській полагоджена відповідачем. Щодо вказаного в Акті порушення №7, видатковою накладною від 27.04.2021 року №СТ-00000067 підтверджується придбання відповідачем в ФОП ОСОБА_3 електророзподільної коробки 15*150/75 ІР65. Щодо вказаного в Акті порушення №8 п.3.17 розділу V ППБУ, згідно з яким технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги», відповідач надав акт №184 від 26.04.2021 року наданих йому Приватним підприємством «ПОЖЕЖНИЙ ЕКСПЕРТ» послуг з технічного діагностування та перезарядки ВП-9 і ВП-50. Щодо вказаного в Акті порушення № 9, колегія суддів зазначає наступне. Підпунктом 3.10 розділу V ППБУ передбачено, що для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватися згідно з вимогами Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди). Наданими фото підтверджується належне розміщення відповідачем вогнегасників. Щодо вказаного в Акті порушення №10, колегія суддів зазначає таке. Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року №25, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677. Відповідно до сертифікату №2020-069 технічного обслуговування вогнегасників, виданого Приватним підприємством «ПОЖЕЖНИЙ ЕКСПЕРТ» (ліцензія Державної інспекції техногенної безпеки України АЕ №184362) таке обслуговування після складання позивачем вказаного Акту проведено щодо чотирьох вогнегасників відповідача. Щодо вказаного в Акті порушення №11 п.3.13 розділу V ППБУ, яким передбачено, що пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати: захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями); зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів; то фото зазначеного щита підтверджує наявність у нього даху та закріплених засобів гасіння пожежі. Щодо вказаного в Акті порушення №12, відповідно до п.3.11 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами. Згаданим вище фото спростовано наявність вказаного виду порушення. Щодо вказаного в Акті порушення №13, згідно з п.10.5 розділу VІ ППБУ АЗС мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв`язком. Для АЗС, які не обладнані провідним телефонним зв`язком, дозволяється для цих цілей використовувати засоби стільникового зв`язку. Як зазначено вище, придбання відповідачем після дати складання Акту гучномовця підтверджується первинним-бухгалтерським документом. Щодо вказаного в Акті порушення №14, згідно з п.2.1 глави 2 розділу V ППБУ зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В. В Акті зазначено, що не облаштовано територію АГЗП системами зовнішнього протипожежного водопостачання та не забезпечено необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі». Для усунення такого порушення відповідач уклав угоду від 21.07.2021 року з Приватним підприємством «Перлина Тікича» про спільне користування забором води - пожежної водойми або водонапірної башти, що розташована біля позивача. Щодо вказаного в Акті порушення №15, відповідно до ст.9 КЦЗ України функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - функціональні підсистеми) створюються центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері суспільного життя. Положення про функціональні підсистеми розробляються на підставі типового положення про таку підсистему і затверджуються центральними органами виконавчої влади, що їх створили, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. У разі якщо діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, зазначені положення затверджуються такими міністрами за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Перелік центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, визначається Положенням про єдину державну систему цивільного захисту. Безпосереднє керівництво функціональною підсистемою покладається на керівника органу, суб`єкта господарювання, що створив таку підсистему. До складу функціональних підсистем входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб`єкти господарювання, які виконують завдання цивільного захисту. Так, в Акті вказано про невиконання ідентифікації об`єкта згідно з усіма чинниками небезпеки. Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки АГЗП СТ «ВІТОЛ» відповідачем та запит від 07.04.2021 року №3 сформовані. Щодо вказаного в Акті порушення №16, п.17 Положення №338 передбачено, що паспорт потенційно небезпечного об`єкта заповнюється державною мовою з обов`язковою вказівкою повної офіційної і скороченої назв об`єкта, з додержанням вимог щодо чіткості заповнення та однозначного тлумачення наведеної інформації. Заповнений у повному обсязі (усі графи) паспорт потенційно небезпечного об`єкта має бути завірений підписом керівника та печаткою. Паспортизація об`єкта - автомобільного газозаправного пункту відповідача проведена, що підтверджується наданим відповідачем Паспортом потенційно небезпечного об`єкта, затвердженим керівником відповідача. Щодо вказаного в Акті порушення №17, п.24 гл.1 розділу VІІ НАПБ В.01.058.2008/112 - відповідач надав суду акт від 08.06.2020 року №1 про виконання зачистки резервуара для зберігання ЗВГ, підписаний членами комісії відповідача та технічним експертом Науково-виробничої фірми «ПРОМСЕРВІСДІАГНОСТИКА» Косарєвим Є.О. (посвідчення №1-19-4). Щодо порушення №18, пункт перший Порядку №177 встановлює, що обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об`єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об`єктах підвищеної небезпеки, перелік груп яких наведено у додатку

1. Договір на виконання вказаної норми щодо АГЗП відповідач уклав з ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» 03.06.2021 року, копію якого з додатками долучено до матеріалів судової справи. Отже, вказане порушення усунуто. Щодо порушення №19, відповідно до п.8 ч.1 ст.20 КЦЗ до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки. Посвідченням №22001711 від 24.03.2021 року реєстраційний номер 13/10 підтверджується проходження керівником відповідача функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту. Отже, зважаючи, що в Акті не зазначено вичерпного переліку посад відповідача, щодо яких визнано наявність вказаного порушення, доводи відповідача про відсутність такого порушення обґрунтовані. Щодо порушення №20, п.3 розділу ІІІ ПТБ встановлює, що забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об`єктах у випадках, визначених Кодексом, здійснюється шляхом: оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на підпорядкованих небезпечних об`єктах відповідної галузі; інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру; інформування органів управління та сил цивільного захисту про аварійні та небезпечні ситуації, розвиток яких призвів або міг призвести до аварії і завдати шкоди життю та здоров`ю населення і навколишньому середовищу; розміщення інформації про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації; організації заходів із захисту своїх працівників від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного характеру; утворення об`єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, створення необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази, забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; здійснення навчання працівників правилам техногенної безпеки; підтримання готовності створених диспетчерських служб; розроблення аварійних планів об`єктів, де здійснюється практична діяльність, пов`язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями; розроблення планів локалізації та ліквідації аварій; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; створення, експлуатації і технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; створення та утримання в робочому стані засобів зв`язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням; аварійно-рятувального обслуговування небезпечних об`єктів; створення об`єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт; здійснення за власні кошти заходів, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру; розроблення заходів щодо забезпечення техногенної безпеки з урахуванням досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки; виконання інших завдань і заходів техногенної безпеки з урахуванням вимог чинного законодавства України. Описом в Акті зазначено, що порушення вказаної норми вбачається у відсутності об`єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайної ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт. У спростування відповідач надав Номенклатуру та обсяги накопичення матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій на АГЗП, погоджену селищним головою Букської селищної ради Уманського району Черкаської області, в якій зазначена наявність протипожежних засобів, знаряддя, видаткову накладну про придбання аптечки медичної виробничої в ТОВ «Епіцентр К». З огляду на відсутність детального опису відповідного порушення, колегія суддів погоджується з його усуненням. Щодо порушення №21, питання створення добровільної пожежної охорони врегульоване в ст.63 КЦЗ, розділ ІІ ППБ та Порядком функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2013 року №564. Відповідно до ч.1 ст.63 КЦЗ у суб`єктів господарювання, населених пунктах для здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння органи місцевого самоврядування за рішенням територіальних громад, а також керівники суб`єктів господарювання можуть утворювати пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони. Згідно з ч.2 вказаної статті пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони суб`єктів господарювання утворюються з числа їх працівників, а населених пунктів - з числа громадян, які постійно проживають у зазначеному населеному пункті. Пунктом 12 розділу ІІ ППБ визначено, що з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах створюється добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи. Пунктами 1-2 Порядку №564 визначено, що добровільна пожежна охорона створюється з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння. Для забезпечення її функціонування утворюються пожежно-рятувальні підрозділи: за рішенням керівника суб`єкта господарювання - з числа його працівників; за рішенням органу місцевого самоврядування - з числа жителів відповідного населеного пункту. Отже, створення вказаної організації не є обов`язковим. Тому відсутні підстави вважати відсутність у відповідача останньої порушенням. Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини вбачаєтсья, що відповідач вживає заходи задля підтримання належної діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, не довів сукупністю належних і допустимих доказів існування загрози життю та здоров`ю людей діяльністю відповідача, у т.ч. правових та фактичних підстав необхідності застосування до нього заходів реагування у вигляді зобов`язання знеструмити об`єкт до повного усунення зафіксованих в Акт порушень. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Федотов І.В.