Ухвала КАС ВС № 640/21771/20

УХВАЛА 07 жовтня 2021 року Київ справа №640/21771/20 провадження №К/9901/30739/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Білак М. В., Соколова В. М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в : 16 серпня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку. 18 серпня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Недоліки скарги усунуто в установлений судом строк. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України Так, автор зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: стосовно того, що положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України не поширюються на правовідносини з приводу компенсації за невикористану відпустку, оскільки така компенсація не відноситься до складу заробітної плати, посилаючись на постанови Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2013 року у справі № К/9991/24477/12 та від 11 грудня 2012 року у справі № К-53513/09, ухвали від 12 серпня 2009 року у справі № 6-21890св07, від 15 жовтня 2007 року у справі № 6-22660ск07, від 21 лютого 2007 року у справі № 6-4459кс05, постанову Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 501/6384/14-ц. Водночас, за правилами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою для касаційного оскарження зазначених у частині першій цієї статті судових рішень є неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду. Отож, посилання заявника на висновки, викладені у постановах Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2013 року у справі № К/9991/24477/12 та від 11 грудня 2012 року у справі № К-53513/09, ухвалах від 12 серпня 2009 року у справі № 6-21890св07, від 15 жовтня 2007 року у справі № 6-22660ск07, від 21 лютого 2007 року у справі № 6-4459кс05 Судом до уваги не беруться. Крім того, Суд не бере до уваги також доводи з приводу застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 501/6384/14-ц, оскільки висновку стосовно того, що дія цієї правової норми не поширюється на правовідносини з приводу компенсації за невикористану відпустку, оскільки така компенсація не відноситься до складу заробітної плати, указане судове рішення не містить. Також, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 для розрахунку компенсації за невикористані у період проходження військової служби в органах прокуратури України дні щорічної основної та додаткової відпусток, передбачених статтю 16 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у 2015-2017 роках», звільненим у запас військовослужбовцям до 2018 року. При цьому, скаржник указує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове для нього значення. Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Одночасно в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи та інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. За приписами частини третьої статті 334 КАС України якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Керуючись статтями 328 - 332, 334, 335, 338, 340 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 640/21771/20.

2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи № 640/21771/20.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити строк у п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

6. Установити строк у п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання учасниками справи своїх міркувань або заперечень щодо заявленого Офісом Генерального прокурора клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді М. В. Білак В. М. Соколов