Постанова 4855 № 640/32072/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32072/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила: - визнати протиправними дії щодо прийняття заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Романом Сухоставцем рішення у формі листа від 28 жовтня 2020 року №42-01/58921/20; - скасувати рішення у формі листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 жовтня 2020 року №42-01/58921/20; - визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції зі складання та підписання уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов`язкових повних перевірок Аліною Довганюк , за погодженням керівника цього відділу Євгеном Касьяном довідки від 27 жовтня 438/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України; - скасувати довідку від 27 жовтня 2020 року №438/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України, складену та підписану уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов`язкових повних перевірок Аліною Довганюк , за погодженням керівника цього відділу Євгеном Касьяном; - визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції у вигляді листа №42-01/55836/20 від 15 жовтня 2020 року; - визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов`язкових повних перевірок Аліною Довганюк , за погодженням керівника цього відділу Євгеном Касьяном довідки від 07 жовтня 2020 року №322/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України; - скасувати довідку від 07 жовтня 2020 року №322/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України, складену та підписану уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов`язкових повних перевірок Аліною Довганюк , за погодженням керівника цього відділу Євгеном Касьяном; - визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції зі складання листа №42-01/55836/20 від 15 жовтня 2020 року, та визначення строку на подання декларації з достовірними відомостями у період з 08 жовтня 2020 року по 08 січня 2021 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано довідку Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України №322/20 від 07 жовтня 2020 року. Визнано протиправною та скасовано довідку Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України №438/20 від 27 жовтня 2020 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, Національне агентство з питань запобігання корупції подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянти мотивують свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 30 липня 2021 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Також відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про розгляд апеляційних скарг за участю представників сторін. Проте, Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року скаржнику вже було відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін або їх представників. 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року продовжено строк розгляду апеляційних скарг Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року, на п`ятнадцять днів. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 20 вересня 2018 № 2574-VIII "Про призначення на посади суддів Конституційного Суду України" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Конституційного Суду України. 13 березня 2019 року ОСОБА_1 подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2018 рік. На підставі доручення заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 травня 2020 року № 100/366/20 головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов`язкових перевірок Довганюк Аліною Володимирівною проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2018 рік, унікальний ідентифікатор документа - 6b62cf04-fb6e-44e0-bfb7-c7fifdb078b2a (далі - Декларація), поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України (далі - суб`єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 13 березня 2019 року. За результатом проведеної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції дійшло висновку, що у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" декларації суб`єкт декларування не зазначив відомості про транспортний засіб Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який належить на праві власності члену сім`ї (чоловіку) з 02 червня 2012 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України. Національне агентство з питань запобігання корупції склало Довідку від 07 жовтня 2020 року № 322/20 про результати проведення повної перевірки декларації судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 за 2018 рік та від 07 жовтня 2020 року обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, затверджений заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 жовтня 2020, який направлено до Національного антикорупційного бюро України. Також 19 березня 2020 року ОСОБА_1 подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2019 рік. На підставі доручення заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 травня 2020 року № 100/366/20 головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов`язкових перевірок Довганюк Аліною Володимирівною проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, унікальний ідентифікатор документа - 33f8lab8-2aa0-43c9-95bb-788171e45612 (далі - декларація), поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України (далі - суб`єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 19 березня 2020 року. На підставі доповідної записки керівника другого відділу Управління проведення обов`язкових повних перевірок від 23 вересня 2020 року № 42-03/15066/20 строк проведення перевірки продовжено з 24 вересня 2020 року на 60 календарних днів. За результатом проведеної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції прийшло до висновку, що у декларації суб`єкт декларування не зазначив відомості про транспортний засіб Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який належить на праві власності члену сім`ї (чоловіку) з 02 червня 2012 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України. На підставі цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало Довідку від 27 жовтня 2020 № 438/20 про результати проведення повної перевірки декларації судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 за 2019 рік та обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, який направлено до Національного антикорупційного бюро України. Вважаючи, вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Згідно з пунктом 1 розділу IV "Результати проведення повної перевірки" Порядку про проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", затверджено Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15 квітня 2020 № 144/20 (далі - Порядок № 144 (який втратив чинність на підставі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 січня 2021 року № 25/21)) за результатами проведення повної перевірки декларації уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації за формою, наведеною у додатку

1. У пункті 2 розділу IV "Результати проведення повної перевірки" Порядку № 144 визначено вичерпний перелік інформації, яку повинна містити довідка, а саме: підстави для проведення повної перевірки; дата початку строку повної перевірки та відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); перелік запитів, що надсилалися для проведення перевірки, у тому числі з метою отримання пояснення, підтвердних документів, іншої інформації від суб`єкта декларування; джерела інформації, що були використані під час проведення перевірки, у тому числі перелік інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; висновок за результатами повної перевірки. У пункті 5 Розділу III Порядку передбачено, що повна перевірка декларації передбачала такі дії: 1. аналіз відомостей про об`єкти декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно- телекомунікаційних та довідкових систем, утому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерел, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації; 2. створення, збирання, одержання, використання та інша обробка інформації, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку; 3. у разі необхідності звернення до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, отримання інформації щодо найменування контрагента правочину відповідно до абзацу другого пункту 10 частини першої статті 46 Закону, розгляд і врахування наданих суб`єктом декларування пояснень та копій підтвердних документів, іншої інформації під час проведення повної перевірки декларації відповідно до цього Порядку. Відповідно до пункту 9 Розділу ІІІ Порядку з метою здійснення повної перевірки декларації уповноважена особа Національного агентства має право відповідно до статей 12, 13 Закону направляти запити про надання документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, до державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, експертів, громадян та їх об`єднань. Зазначені суб`єкти зобов`язані надати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту. Абзацами 2, 3 пункту 17 Розділу III Порядку передбачено, що суб`єкт декларування має право надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру чи електронного зв`язку пояснення, копії документів не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства. Надані суб`єктом декларування письмові пояснення, копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду Національним агентством з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларації. У пункті 18 Розділу III Порядку передбачено, що уповноважена особа направляє запити суб`єкту декларування з метою отримання його пояснень, копій підтвердних документів, іншої інформації у передбачених цим Порядком випадках за допомогою програмних засобів Реєстру чи електронного зв`язку. Як вбачається з матеріалів справи, Національним агентством з питань запобігання корупції 30 вересня 2020 року було направлено ОСОБА_1 запит "Про надання пояснень та документів", в якому просило надати додаткові пояснення та підтвердні документи з окремих питань. Зокрема, НАЗК просило повідомити позивача та члена сім`ї (чоловіка) місце фактичного проживання або адресу, на яку Національне агентство може надсилати кореспонденцію, а також пояснити причину видачі членом сім`ї (чоловіком) довіреностей від 18 серпня 2017 року та від 04 липня 2019 року, на користування та розпорядження транспортним засобом Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яким 26 вересня 2014 року незаконно заволоділа невідома особа, в строк не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного запиту. Також зі змісту даного запиту вбачається, що строки повної перевірки декларацій за 2018, 2019 роки з 24 вересня 2020 року продовжено на 60 календарних днів. Як вбачається з матеріалів справи, запит Національного агентства з питань запобігання корупції від 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримала 06 жовтня 2020 року. Крім того, довідку про результати проведення повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_1 за 2018 рік було складено 07 жовтня 2020 року. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведене в сукупності свідчить, що зазначену Довідку було складено передчасно та з обмеженням прав ОСОБА_1 на надання відповідних пояснень та додаткових документів, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку, що перевірка декларації проведена із порушенням абзацу 1 пункту 9 та абзацу 3 пункту 17 розділу III Порядку. Таким чином, оскільки перевірка декларації ОСОБА_1 була проведена з порушенням встановленої процедури, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не з`ясував належним чином та не довів досліджувані в ході перевірок обставини, які викладені в довідках. Судом першої інстанції було досліджено наявну в матеріалах справи копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня2021 року у справі №752/5194/21. З якої вбачається, що в ході розгляду матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 172-6 та частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом було встановлено недоведеність органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, наміру у ОСОБА_1 приховати чи свідомо внести неправдиві відомості до декларації щодо належного її чоловіку майна (транспортного засобу), що свідчить про відсутність у її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а також спростовано наявними доказами твердження, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо вчинення ОСОБА_1 дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, у зв`язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а також адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. Вказана постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №752/5194/21 набрала законної сили 06 квітня 2021 року. Згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З огляду на те, що Голосіївським районним судом за наслідками розгляду матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень було надано правову оцінку обставинам, з приводу яких було складено оскаржувані у даній адміністративній справі довідки, зокрема, вказано про те, що з огляду на відсутність законодавчо встановленого обов`язку суб`єкта декларування перевіряти надану членом сім`ї інформацію, наявність наміру у ОСОБА_1 приховати чи свідомо внести неправдиві відомості до декларації щодо належного її чоловіку майна (транспортного засобу) є недоведеною, що свідчить про відсутність у її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. За таких підстав, оскільки у постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 у справі № 752/5194/21 встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 ознак подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, то оскаржувані у даній справі довідки не мають під собою фактичних підстав та обґрунтування, а отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення в даній частині та задоволення апеляційної скарги Національного агентства з питань запобігання корупції. В апеляційній скарзі Національне агентство з питань запобігання корупції звертає увагу, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Довідки № 322/20 та 438/20 не є актами індивідуальної дії, атому вони не можуть бути предметом позовних вимог та не підлягають оскарженню в межах адміністративного провадження, з даного приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У зв`язку з чим, наведені висновки в оскаржуваних довідках безпосередньо породжують правові наслідки для позивача. Зокрема, вони є підставою для притягнення суб`єкта декларування до відповідальності. Також колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу щодо довідки складеної 27 жовтня 2020 року НАЗК „про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України" № 438/20 слід зазначити наступне. Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): „- пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6- 10-1, 12, 12-1 частини першої, частини другу - п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48- 51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції" (далі - Закон) від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами; - статтю 366-1 Кримінального кодексу України" (пункт 1 резолютивної частини). Згідно з частиною другою статті 152 Основного Закону України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 „пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6- 10-1, 12, 12-1 частини першої, частини друга - п`ята статті 12, частина друга статті 13, частина друга статті 131, стаття 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48- 51, частини друга, третя статті 52, стаття 65 Закону України „Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, стаття 366-1 Кримінального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення". Отже, частина третя статті 48 Закону, відповідно до якої Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається НАЗК, а також абзац другий частини першої статті 50 Закону, що став підставою для проведення повної перевірки Декларації (щорічної) за 2019 рік, втратили чинність 27 жовтня 2020 року, у зв`язку з чим у НАЗК були відсутні правові підстави для складання 27 жовтня 2020 року Довідки та розміщення її на офіційному вебсайті, що свідчить про протиправність цієї довідки та відповідно, про наявність правових підстав для її скасування. Щодо інших позовних вимог, які просить в апеляційній скарзі позивач задовольнити, колегія суддів зазначає про їх необгрунтованість, адже оскаржувані позивачем дії не породжують для неї будь-яких негативних наслідків, а листи, які оскаржує позивач, носять виключно інформаційний характер та не є актами індивідуальної дії в даному випадку. Отже, саме довідки, які були оскаржені позивачем, були підставою для складення на останню як протоколів про адміністративні правопорушення, так і внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку позивача будь-яких порушень, які зазначені у оскаржуваних довідках, що підтверджено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року, яка набрала законної сили, отже наявні підстави для визнання вказаних довідок протиправними, оскільки саме їх зміст та висновки порушують права, свободи та законні інтереси позивача та породили для останньої негативні наслідки. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтамм доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.