Постанова 4818 № 640/2570/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 жовтня 2021 року м. Харків справа № 640/2570/17 провадження № 22-ц/818/152/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Тичкової О.Ю., суддів колегії: Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участі секретаря судового засідання: Сабельнік Б.В., сторони справи: позивач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року, ухвалене у складі судді Нев`ядомського Д.В., - УСТАНОВИВ: У лютому 2017 року Бондар Олена Борисівна, діючи в інтересах Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11202305000 від 22 серпня 2007 року в розмірі 37 212,61 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 122 736,84 грн, по 5 668 грн 11 коп. судового збору з кожного. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (надалі АКІБ) «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11202305000 (надалі Договір кредиту). За умовами укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 88 650 доларів США, які зобов`язався повернути не пізніше 22 серпня 2018 року. За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,00% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця, кредитування процентна ставка підлягала перегляду відповідно до умов Договору кредиту. Сторони домовились, що за умовами Договору кредиту може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої з обставин, передбачених договором. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за Договором кредиту АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_2 договір поруки №135537 від 22 серпня 2007 року (надалі Договір поруки 1) та з ОСОБА_3 - договір поруки №135560 від 22 серпня 2007 року (надалі Договір поруки 2). Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 . Всупереч умов Договору кредиту ОСОБА_1 не здійснював платежі для погашення кредиту, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на 14.02.2017 заборгованість ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів склала 32 193 долари США 74 центи, по сплаті процентів за користування кредитом 5 018 доларів США 87 центів, а всього 37 212 доларів США 61 цент. Заборгованість ОСОБА_1 по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 14.02.2017 склала 122 736,84 грн, з яких: 110 475,07 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 12 261,77 грн - пеня за прострочення сплати процентів. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволені частково. Стягнуто на користь публічного акціонерного товариства (надалі ПАТ) «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за Договором кредиту в розмірі 37 212,61 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту і процентів в розмірі 50000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 16289,98 грн: по 5429,99 грн з кожного. Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів і сплаті процентів за Договором кредиту та Договорами поруки 1 і 2 не виконали, тому з них належить стягнути заборгованість, що утворилася. Заявлений в позові розмір неустойки у вигляді пені підлягає зменшенню, тому що визначений банком розмір пені за Договором кредиту є очевидно завищеним, що не відповідає передбаченим у п. 6 ст.3, ч. 3 ст.509 та ч.ч. 1, 2 ст.627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.07.2019 заява ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення залишена без задоволення. У серпні 2019 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, та неповне дослідження доказів, просить його скасувати, ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому не міг подати заперечень на позов ПАТ «УкрСиббанк». Ухвалюючи рішення суд не встановив, з якого часу ОСОБА_1 не здійснював платіж для погашення кредиту, коли був здійснений останній платіж. Позивач не зазначив за який період була нарахована пеня за порушення строку повернення кредитних коштів і процентів, чим позбавив відповідача права заявити клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Надана банком довідка-розрахунок заборгованості по поверненню кредитних коштів та довідка розрахунок заборгованості по нарахованих процентам не можуть підтверджувати існування боргу, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач не довів, що підвищуючи процентну ставку, повідомив про це відповідачів, та діяв правомірно. Тому наданий банком розрахунок заборгованості процентів не може бути врахований. Агабалаєва Яна Валеріївна, діючи в інтересах ПАТ «УкрСиббанк», у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечила. Послалася на те, що банк довів належними і допустимими доказами укладення Договору кредиту, Договорів поруки 1 і 2 з відповідачами, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів і порушення строків їх повернення. Заперечуючи розмір заборгованості, власного розрахунку відповідач не надає. Підвищення відсоткової ставки у бік збільшення відбувалося відповідно до умов укладеного Договору кредиту і додаткової угоди до нього. Пеня стягнута судом першої інстанції правомірно, відповідно до вимог закону. Заперечуючи проти вимог ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1 доказів на спростування позиції позивача не надає, лише загалом посилається на наявність у нього доказів на спростування позиції позивача. У поясненні до викладеного в апеляційній скарзі ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , посилається також на те, що в наданих суду довідках-розрахунках існуючої заборгованості вказано, що заборгованість виникла за договором № 11202305001 від 30.06.2010, якого не існує. Позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надав виписку по рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , на які за умовами Договору кредиту мало відбуватися повернення позичених коштів та процентів. Не надані позивачем і квитанції на підтвердження дати та сум зарахувань, що здійснювалися ОСОБА_1 , тому не можливо визначити реальний розмір заборгованості. Не надав ПАТ «Укрсиббанк» і доказів того, що поручителям надсилалася досудова вимога, і суд, ухвалюючи оскаржуване рішення суду, не перевірив чи не припинилася порука. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, наданих усних і письмових пояснень, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження (ч.1 ст.364 ЦПК України). Колегія суддів ураховує, що ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , пояснення до апеляційної скарги подала Харківському апеляційному суду 10.10.2019 в судовому засіданні (т.1 а.с. 234-238), тобто поза межами строку апеляційного оскарження заочного рішення суду від 19.12.2018. Вказані пояснення містять доводи, якими подана 06.08.2019 апеляційна скарга не обґрунтована (припинення поруки поручителів), тому зазначені в ній доводи не можуть оцінюватися судом у межах апеляційного осарження. Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Як убачається з матеріалів справи, судове повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 19.12.2018, повернулося до суду не врученим із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце її розгляду. Оскільки апеляційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, колегія суддів уважає, що заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року в частині часткового задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення. Як убачається із матеріалів справи, 22 серпня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» уклало з ОСОБА_1 . Договір кредиту (т.1 а.с. 8-12), за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 88 650 доларів США, які зобов`язався повернути не пізніше 22 серпня 2018 року, та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,00% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягала перегляду відповідно до умов Договору кредиту. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці (п. 1.3.1 Договору кредиту). При цьому сторони домовились, що за умовами Договору кредиту може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої з обставин, передбачених ч.1 пункту 5.2 Договору кредиту (п. 1.3.2 Договору кредиту). Відповідно до Додатку № 1 до Договору кредиту погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно умов Кредитного договору відбувається з 01 по 22 число (включно) кожного місяця (т.1 а.с. 13-15). Додатком № 2 до Договору кредиту був визначений графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту (т.1 а.с. 16-20). 30 червня 2010 року між ПАТ «УкрСиббанк» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду №2 до Договору кредиту, умовами якої змінений графік погашення кредиту (т.1 а.с. 21-28). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на те, що ПАТ «УкрСиббанк» не довело факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, оскільки надані ним розрахунки заборгованості не є первинними бухгалтерськими документами та не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 08.04.2021 ОСОБА_5 , діючи в інтересах АТ «УкрСиббанк», на виконання ухвали Харківського апеляційного суду від 04.02.2021 надала копію кредитної справи ОСОБА_1 по Договору кредиту (т.2 а.с. 87-256). В указаній кредитній справі міститься меморіальний ордер № 0606210949 від 22.08.2007, з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримав 88 650 доларів США за Договором кредиту (т.2 а.с. 256). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов`язків, надалі Положення 254). Розділом 4 Положення № 254 визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити. Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій. До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (абзац другий пункту 4.10. Положення 254). Колегія суддів уважає, що наданим позивачем меморіальним ордером належним чином підтверджено отримання ОСОБА_1 88 650 доларів США кредитних коштів, що спростовує доводи апеляційної скарги його представника. На підтвердження неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором кредиту ПАТ «УкрСиббанк» надало суду довідки - розрахунки, з яких убачається, що останній платіж за тілом кредиту був здійснений ОСОБА_1 30.09.2015, останній платіж по погашенню процентів 19.04.2016 (т.1 а.с. 33-46). Тому станом на 14.02.2017 у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість за Договором кредиту за тілом кредиту у розмірі 32193 долари США 74 центи, за процентами 5018 доларів США 87 центів. Також відповідачу була нарахована пеня. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтями 526, 612, 625 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Пунктом 5.2 Договору кредиту визначено, що відповідно до законодавства України, зокрема, статті 651 ЦК України сторони погодили, що банк згідно умов пункту 1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання визначених цих пунктом випадків. Цим же пунктом визначено, що у разі настання будь-якої з обставин, передбачених частиною першою пункту 5.2 договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме: а) порушення Позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором); та/або в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США більше ніж на п`ять відсотків у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); та/або підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; та/або Сторони погодили, що у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 (першою) пункту 5.2. Договору, Банк може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку, а саме: - Банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою Позичальника відповідного рекомендованого листа (далі - Повідомлення Банку); - такий новий розмір процентної ставки за цим Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Банку до Позичальника, без укладення Сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору, У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, Позичальник має право у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні Банку, достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за Договором. Згідно зі ст. 561 ЦК України в редакції на час укладення договору кредиту зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Колегія суддів погоджується із доводом апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що матеріалами справи не доведено, що ПАТ «УкрСиббанк» виконав вимоги п. 5.2 Договору кредиту щодо повідомлення боржника про підвищення процентної ставки в установленому договором порядку. Хоча з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що таке підвищення процентної ставки відбулося. Підвищення процентної ставки без повідомлення боржника не свідчить, що в нього відсутній обов`язок погашати заборгованість за процентами. Це свідчить про те, що розмір заборгованості за процентами має бути розрахований виходячи з процентної ставки 12,00 відсотків річних. Наданим ПАТ «УкрСиббанк» розрахунком заборгованості за тілом кредиту (т.1 а.с. 37-39) та випискою за Договором кредиту (т.2 а.с. 136-255) підтверджується, що заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту склала 32193,74 долари США. Оскільки колегією суддів установлено, що розрахований позивачем розмір заборгованості за процентами визначений на підставі безпідставно підвищеної процентної ставки, такий розмір заборгованості за процентами не може бути врахований судом. Розмір щомісячних процентів, розрахований АТ «УкрСиббанк» за не підвищеною процентною ставкою, що підлягає застосуванню під час розрахунку заборгованості у за Договором кредиту викладений у Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, що є додатком № 1 до Додаткової угоди № 2 від 30.06.2010 до Договору кредиту (т.1 а.с. 25-28). З наданого ПАТ «УкрСиббанк» розрахунку вбачається, що остання сплата процентів здійснена ОСОБА_1 19.04.2016. З дійсним позовом ПАТ «УкрСиббанк» звернулося 20.02.2017, що в розумінні ч.2 ст. 1050 ЦК України є вимогою кредитора про дострокове виконання позичальником зобов`язання за Договором кредиту, після направлення якої нарахування та сплата процентів не здійснюється (постанова від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18). Отже, з ОСОБА_1 та поручителів належить стягнути проценти за період з квітня 2016 року по лютий 2017 року, що відповідно до графіку складе 2056 доларів США 6 центів. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України). Відповідно до п. 4.1 Договору кредиту 4.1. за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. При цьому, Банк може використати таке право на застосування пені, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов`язання за цим Договором. Позичальник повинен сплатити пеню за цим Договором за першою вимогою Банку. Оскільки доведеним є порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів, позичальник також зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню за порушення строків виконання грошових зобов`язань. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована за період з 15.02.2016 по 14.02.2017 за кожний місяць окремо, що спростовує доводи апелянта про відсутність даних щодо періоду нарахування пені та позбавлення його можливості подати заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки. Розмір пені при подачі позову вже визначений в межах річного строку позовної давності. Інших доводів стосовно невідповідності визначеного судом першої інстанції розміру пені, що підлягає стягненню з відповідачів, апеляційна скарга не містить. Тому колегія суддів уважає, що пеню на користь АТ «УкрСиббанк» належить стягнути у визначеному судом першої інстанції розмірі 50000 грн. Отже, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» належить стягнути заборгованість за Договором кредиту в такому розмірі: 32 193 долари США 74 центи заборгованості за тілом кредиту, 2056 доларів США 6 центів процентів за користування кредитом, 50 000 грн пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання. Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Позов задоволений на 85,91%, при подачі позовної заяви ПАТ «УкрСиббанк» сплатило 17004 грн 32 коп. (т.1 а.с. 6-7). ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як інвалід І групи безстроково. Отже, з кожного з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку належить стягнути по 8502 грн 16 коп. Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена на 8,9 процентів, при подачі ним апеляційної скарги сплаті підлягало 24 441 грн 63 коп. судового збору. Отже, з ПАТ «УкрСиббанк» належить стягнути 2175 грн 31 коп. судового збору в дохід держави пропорційно задоволеній частині. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384, 390, 391 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код Банку 09807750) з ОСОБА_1 (Місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (Місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (Місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , Ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) в солідарному порядку заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11202305000 від 22 серпня 2007 року в розмірі 34 250 доларів США (тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят) доларів США 6 (шість) центів та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в іншій частині відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 (Місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (Місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , Ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код Банку 09807750) по 8502 (вісім тисяч п`ятсот дві) гривні 16 (шістнадцять) копійок судового збору з кожної. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код Банку 09807750) в дохід держави 2175 (два тисячі сто сімдесят п`ять) гривень 31 (тридцять одну) копійку судового збору, що підлягав сплаті при подачі позовної заяви. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 7 жовтня 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук