Постанова 4803 № 202/6500/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7656/21 Справа № 202/6500/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року по справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про накладення арешту на предмет іпотеки,- В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2020 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулись до суду із заявою про накладення арешту на предмет іпотеки в порядку ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України. В обґрунтування поданої заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначено, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову: визнано недійсним договір іпотеки від 29 лютого 2008 року № PM-SME307/080/2008, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е., реєстровий № 1671. Постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року вказану постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без змін. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про перегляд постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року за нововиявленими обставинами. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вказало, що вказаний договір іпотеки укладався з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № CM-SME307/080/2008 від 28 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк». Предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . 18 березня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю ПАТ «ОТП Банк» продав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає в себе кредитний договір № CM-SME307/080/2008 від 28 лютого 2008 року. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду і рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2019 року у цивільній справі № 2-547/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SME307/080/2008 від 28 лютого 2008 року у розмірі 58964,29 доларів США (що еквівалентно 1471847,74 грн.), що складається з: 55023,76 доларів США заборгованості за кредитом, 3940,53 доларів США заборгованості за відсотками, 6863,00 грн. пені. Вказане рішення набрало законної сили 01 серпня 2019 року. 30 серпня 2019 року були видані виконавчі листи. ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України, враховуючи, що договір іпотеки, котрий забезпечував виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, рішенням суду визнано недійсним, просив накласти арешт на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , який підлягає зняттю після повного виконання грошового зобов`язання за кредитним договором № CM-SME307/080/2008 від 28 лютого 2008 року у розмірі 58964,29 доларів США. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про накладення арешту на предмет іпотеки відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що правові підстави для накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України відсутні. В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить ухвалу скасувати та задовольнити заяву про накладення арешту на предмет іпотеки, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно та не всебічно з`ясовано обставини справи, а тому ухвалу суду є незаконною та необґрунтованою. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Так, судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 202/6500/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 102-106 т. 1). Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову: визнано недійсним договір іпотеки від 29 лютого 2008 року № PM-SME307/080/2008, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е., реєстровий № 1671 (а.с. 202-205 т. 1). Постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року вказану постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без змін (а.с. 28-30 т. 2). Як встановлено судами під час розгляду вказаної справи договір іпотеки від 29 лютого 2008 року № PM-SME307/080/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е., реєстровий № 1671, був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № CM-SME307/080/2008 від 28 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк». У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2019 року у цивільній справі № 2-547/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CM-SME307/080/2008 від 28 лютого 2008 року у розмірі 58964,29 доларів США (що еквівалентно 1471847,74 грн.), що складається з: 55023,76 доларів США заборгованості за кредитом, 3940,53 доларів США заборгованості за відсотками, 6863,00 грн. пені. Вказане рішення набрало законної сили 01 серпня 2019 року. 30 серпня 2019 року були видані виконавчі листи (а.с. 95-97 т. 2). Як встановлено в судовому засіданні на даний час зобов`язання перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_2 не виконано, заборгованість не погашена та рішення суду не виконано. Відмовляючи у задоволенні заяви про накладення арешту на предмет іпотеки в порядку ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України, районний суд виходив з того, що оскільки норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань» від 02 жовтня 2012 року, якими ЦК України доповнено статтею 1057-1, набрали чинності 04 листопада 2012 року, тобто після укладення спірного іпотечного договору, який було укладено 29 лютого 2008 року, що виключає можливість застосування зазначеної норми до спірних правовідносин. Правові підстави для накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України, визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Частина перша статті 58 Конституції України закріплює загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності. Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7). Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи. Доводи апеляційної скарги про те, що на момент набрання чинності ст. 1057-1 ЦК України правовідносини за оспорюваним договором були іпотеки були дійсними, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки дана норма закону набрала чинності 04 листопада 2012 року, тобто вже після укладення спірного договору іпотеки, а тому її не можна застосувати до спірних правовідносин. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд першої інстанції не порушив норми матерілаьного та процесуального права, а апеляційна скарга не містить доказів такого порушення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» залишити без задоволення. Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко