Постанова Львівський апеляційний суд № 466/5850/20

Справа № 466/5850/20 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є. Провадження № 22-ц/811/1687/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. Категорія справи:68 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю секретаря Симця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 квітня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя набутого за час шлюбу. Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль IVECO 35S13, номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у вартості виділеного при поділі майна: 1\2 частини автомобіля IVECO 35S13, номерний знак НОМЕР_1 , що становить 61 400,00 грн., та 1/2 частини вартості автомобіля VOLKSWAGEN PASSA, номерний знак НОМЕР_2 , що становить 65 100,00 грн., а всього - 126 500 грн. Стягнуто зОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1 265 грн. судового збору та 1 600 грн. за оплату експертної оцінки, а всього 2 865 грн. Ухвалено, що після набрання рішенням законної сили заходи забезпечення позову, визначені ухвалою суду від 25.08.2020 року, щодо заборони вчиняти будь-які дії відносно транспортних засобів скасовуються(а.с. 121-122). Дане рішення оскаржив відповідач. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права. Вважає, що суд мав би поділити два автомобілі між сторонами спору, присудивши позивачці один автомобіль, а відповідачу інший, так як останній не має фінансової можливості компенсувати позивачці 1/2 вартості цих автомобілів, «оскільки всі зароблені кошти витрачає на утримання дружини і дітей, в тому числі сплачуючи аліменти» (а.с. 124-127). Сторони, будучи своєчасно належним чином повідомленими про апеляційний розгляд справи 04 жовтня 2021 року, в судове засідання не з`явилися. При цьому представник позивачки, адвокат Заремба О.В., подала до суду Відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а також заяву про апеляційний розгляд справи 04 жовтня 2021 року без її участі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76). Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма учасниками справи те, що сторони спору, перебуваючи у шлюбі, придбали два автомобіля, а саме: IVECO 35S13, номерний знак НОМЕР_1 , та VOLKSWAGEN PASSA, номерний знак НОМЕР_2 ,які і є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відтак ці обставини доказуванню не підлягають. Згідно Звіту про незалежну оцінку колісних транспортних засобів, долученого позивачкою до позовної заяви в обґрунтування заявлених нею позовних вимог, ринкова вартість автомобіля IVECO 35S13, номерний знак НОМЕР_1 , становить 122 800 грн., а вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAТ, номерний знак НОМЕР_2 , становить 130 000 грн. (а.с. 15-54). Відповідачем жодних доказів, які б свідчили про іншу ринкову вартість вищезгаданих автомобілів, до суду подано не було. Сімейним кодексом України встановлено, що: -дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності (стаття 69); -у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (стаття 70); -майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (стаття 71). Сам факт звернення ОСОБА_2 до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя свідчить про відсутність домовленості між сторонами про порядок поділу майна, зокрема вищезгаданих автомобілів, які є неподільними, а відтак підлягають поділу між сторонами в натурі. Частки сторін даного спору у майні, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, є рівними, оскільки сторонами не було подано до суду доказів про наявність інших домовленостей між ними. Відповідачем було подано до суду першої інстанції Відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти запропонованого позивачкою способу поділу спільного майна подружжя (шляхом присудження йому обох автомобілів зі стягненням з нього на користь позивачки грошової компенсації половини вартості цих автомобілів), покликаючись на відсутність фінансової можливості такої компенсації, «оскільки всі зароблені кошти (він витрачає) на утримання дружини і дітей». Натомість, пропонує поділити спірне майно подружжя в натурі шляхом присудження кожній із сторін спору по автомобілю (а.с. 82). Загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні спорів про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ураховувати інтереси обох сторін та встановлювати, зокрема, чи можливий поділ такого майна в натурі, а також чи спроможний інший співвласник (відповідач) виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ним права власності на усе спільне майно та чи не становитиме це для нього надмірний тягар тощо. Позивачкою у відповідь на варіант поділу майна, запропонований відповідачем у Відзиві на позовну заяву, не було наведено обставин, які можна було б визнати такими, що мають істотне значення для поділу майна між сторонами саме шляхом стягнення з відповідача компенсації в рахунок визнання за ним права власності на обидва автомобіля, а не шляхом поділу цих автомобілів між сторонами в натурі, як це було запропоновано відповідачем. Не наведено таких обставин і судом в оскаржуваному рішенні. За вищенаведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності спірні автомобілі слід поділити між сторонами спору в натурі. Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови: про визнання за відповідачем права приватної власності на дорожчий автомобіль (VOLKSWAGEN PASSAТ) з компенсацією позивачці 1/2 різниці між вартістю автомобілів у розмірі 3 700 грн.: 130 200 грн. + 122 800 грн. = 252 000 грн. (вартість обох автомобілів) : 2 = 126 500 грн. 130 200 грн. 126 500 грн. = 3 700 грн. Враховуючи предмет позову (поділ спільного майна подружжя), колегія суддів вважає, що понесені сторонами спору судові витрати (сплачені сторонами судові збори за подачу позовної заяви (1265 грн.) та апеляційної скарги (1 897 грн. 50 коп.), а також оплата за виконання Звіту про незалежну оцінку колісних транспортних засобів (1 600 грн.), підлягають поділу між сторонами спору порівну, а саме у розмірі по 2 381 грн. 25 коп.: 1 265 + 1897, 5 + 1 600 = 4 762 грн. 50 коп. : 2 = 2 381 грн. 25 коп. А оскільки позивачка сплатила 2 865 грн. (1 265 + 1 600), а відповідач 1 897, 5 грн., то з останнього на користь позивачки також слід стягнути 483 грн. 75 коп. (2 865 2 381, 25) в якості часткової компенсації понесених нею судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_2 . Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на автомобіль IVECO 35S13, номерний знак НОМЕР_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 700 грн. різниці у вартості присудженого майна та 483 грн. 75 коп. в якості часткової компенсації судових витрат, а всього - 4 183 (чотири тисячі сто вісімдесять три) грн. 75 коп. Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 25 серпня 2020 року у вигляді закладення заборони вчиняти будь-які дії відносно транспортних засобів IVECO 35S13, номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_2 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 04 жовтня 2021 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.