Постанова Львівський апеляційний суд № 465/2174/20

Справа № 465/2174/20 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П. Провадження № 22-ц/811/1857/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Левика Я.А. , Савуляка Р.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 01 лютого 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИЛА: Представник позивача 13.04.2020 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 25 березня 2008 року в розмірі 10134,75 грн та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 25 березня 2008 підписав заяву б/н, згідно з якою отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач надав ОСОБА_2 кредит, однак він неналежно виконував умови кредитного договору, у зв`язку із чим у нього станом на 10 грудня 2019 виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 10134,75 гривень, з яких: 10134,75 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємці боржника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 14 червня 2016 року по 14 грудня 2019 року. 09 березня 2017 року позивачем спрямована претензія кредитора до П`ятої Львівської державно нотаріальної контори, на яку 05 грудня 2018 року було отримано відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТКБ «Приватбанк». Представник позивача вважає, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . 20 листопада 2019 року представником позивача було спрямовано відповідачу лист-претензію, в якому позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача заборгованість. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 01 лютого 2021 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 10134,75 грн. відмовлено в повному обсязі. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржило АТ КБ «ПриватБанк». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, шо прийняв спадщину, якшо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Зазначає, що у даній справі спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . Тому відповідач мав право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 14 червня 2016 року по 14.12.2016. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, заявив про відмову від прийняття спадщини, відповідач таких доказів не подав. Доказів, що відповідач не проживав разом із позичальником на день його смерті матеріали справи також не містять. Тому вважає що, відповідач вважається таким, що фактично прийняв спадщину. Відзив на апеляційну скаргу не було подано. Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційноїінстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає. Судом встановлено, що 25 березня 2008 між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8000 грн шляхом підписання анкети-заяви проприєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. У заяві зазначено, що позичальник згідний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за Договором станом на 10 грудня 2019 року становить 10134,75 грн, яка складається з: 10134,75 грн заборгованість за простроченим тілом кредита. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. 27 грудня 2017 року позивачем спрямована претензія кредитора до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори в порядку ст. 1281 ЦК України. 08 листопада 2019 року Банк надіслав лист-претензію відповідачу, в якій повідомив про наявну заборгованість за кредитним договором. 14 листопада 2018 року П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою банку була надана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТКБ «Приватбанк». Судом встановлено, що відповідач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, або відмову від неї після смерті ОСОБА_2 та свідоцтво про право на спадщину не отримував. Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні документи, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 . Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з положеннями статті 1282 ЦК спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або на частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина 2, 4 статті 1281 ЦК України). У будь-якому випадку підлягає з`ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину. Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Приписами статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Частинами 5,6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Проте наявність майна у померлого боржника ОСОБА_2 та успадкування такого майна відповідачем ОСОБА_1 банком не доведено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки позивачем на надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем боржника ОСОБА_2 та в матеріалах справи відсутня інформація щодо обсягу спадкового майна та спадкоємців після смерті ОСОБА_2 . Сама по собі реєстрація місця проживання разом за спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України про прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідач і померлий позичальник були зареєстровані за однією адресою, відтак відповідач прийняв спадщину за спадкодавцем, прямо суперечать положенням матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Виходячи з наведеного та враховуючи межі доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що доводи скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржене рішення належить залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Франківського районного суду м.Львова від 01 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 05.10.2021. Головуючий Судді