Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 757/23805/20-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 757/23805/20-а Суддя (судді) першої інстанції: Волкової С.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульне поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Каленіченка Валентина Валерійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення В С Т А Н О В И В : 09.06.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора Управління патрульне поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Каленіченка Валентина Валерійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, яким просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1382927, винесену 01.08.2019 р. інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві старшим лейтенантом поліції Каленіченком В.В. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що дізнався про наявність постанови про накладення адміністративного стягнення, коли на його телефон надійшло повідомлення у додатках Monobank про встановлення обмежень на його банківську карту в сумі 1235 грн на підставі рішення Виконавчої служби «Печерського районного відділу ДВС у місті Києві». Саму постанову на його запит відповідачем йому надано не було, при її постановленні також був відсутній та її не отримував. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними позовній заяві. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року дану справу головуючою суддею Карпушовою О.В. було прийняти до свого провадження та її розгляд було призначено у відкритому судовому засіданні на 05 жовтня 2021 року о 11:30 годин. Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року було витребувано у Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції постанову серії ЕАВ № 1382927, винесену 01.08.2019 р. інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві старшим лейтенантом поліції Каленіченком В.В. відносно ОСОБА_1 , якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн., а також всі наявні докази, що підтверджують повідомлення ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. На виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції надало витяг з бази «АРМОР» щодо спірної постанови та зазначено про неможливість надіслання самої постанови у зв`язку з тим, що її було скеровано до органу виконавчої служби. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З наданого відповідачем на виконання ухвали про витребування доказів витягу з бази «АРМОР» вбачається, що 01.08.2019 о 02:06 год водій керував ТЗ PEUGEOT 3008 гос. ном.: НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив ст.122 ч.2 Порушення водіями т/з правил проїзду перехресть. З зазначених підстав службовою особою Управління патрульної поліції у м. Києві Калініченком Валентином Валерійовичем було складено протокол та постанову ЕАВ/1382927 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою на останнього накладено штраф у розмірі 425 грн. Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України). Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Колегія суддів, надаючи правову оцінку інформації з витягу з бази «АРМОР» та оцінюючи зміст обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в даному витягу, а також дослідивши подані позивачем докази, приходить до висновку про неправомірність дій працівника поліції при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне. Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України, передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. З оспорюваної позивачем постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував ТЗ PEUGEOT 3008 гос. ном.: НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Виходячи з правової позиції Верховного суду, який викладений у постанові від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 08.04.2020 справа №337/346/17, від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 30.05.2018 у справі №175/1982/16-а то постанова повинна містить інформації про фіксацію правопорушення. Частиною 3 ст.283 КУпАП чітко передбачений імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото-або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутня спірна постанова взагалі, з наданих доказів відповідачем відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеофіксацію, чи будь-які інші докази. Аналізуючи правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, то посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання на конкретні докази повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення. У разі наявності доказів у вигляді фото чи відео фіксації, постанова повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Разом з тим, відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Однак, відповідачем на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого 2 статті 122 КпАП України, жодного доказу не надано. Беручи до уваги те, що відповідачем на огляд суду не було надано доказів, які прямо вказують на вчинення позивачем адміністративних правопорушень, факт порушення позивачем не встановлений беззаперечними доказами, тому відсутні підстави стверджувати про вчинення позивачем правопорушення поза обґрунтованими сумнівами. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач не навів жодного доказу правомірності прийнятої ним постанови, тому позов підлягає задоволенню, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності - скасуванню, а провадження в справі - закриттю. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 630, 60 грн., які слід стягнути з Управління патрульної поліції в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 286, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року - задовольнити. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульне поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Каленіченка Валентина Валерійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - скасувати. Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульне поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Каленіченка Валентина Валерійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1382927 від 01 серпня 2019 року і закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) судовий збір в розмірі 630,60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська В.В. Файдюк