LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд320/8041/21

від 05.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8041/21 Суддя першої інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., за участю: представника позивача: - Стеценка О.Л., представника відповідача: - Якимчука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податкових повідомлень - рішень № 0003873201, № 0003863201, № 0003853201, № 0003843201, № 0003833201 від 31.03.2020, як узгоджених; - зобов`язати внести в інтегровану картку ТДВ «Узинський цукровий комбінат» рішення від 10.07.2020 року у справі № 320/3824/20 Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року у справі 320/3824/20, якими позов задоволено та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0003873201, № 0003863201, № 0003853201, № 0003843201, № 0003833201 від 31.03.2020 року. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» про забезпечення позову - задоволено. 14 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у Київській області подано заяву про скасування заходів забезпечення позову у справі № 320/8041/21. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. 05 жовтня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 39404, від Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких дії відповідача по відображенню в інтегрованій картці позивача податкових повідомлень - рішень № 0003873201, № 0003863201, № 0003853201, № 0003843201, № 0003833201 від 31.03.2020 року як узгоджених та наявності у позивача податкового боргу є незаконним, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, ухвалу суду залишити без змін. У судовому засіданні суду апеляійної інстанції, відповідачем подано додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких із закінченням процедури судового оскарження податкового повідомлення - рішення, грошове зобовязання набуває статусу узгодженого і в подальшому не може трансформуватися у неузгоджене внаслдок повторного оскарження його в судовому порядку та не є підставою для зупинення процедури примусового стягнення податкового боргу, крім випадку ,коли судовим рішенням податкове повідомлення - ріщшення скасовано. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Приймаючи рішення про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 8 ст. 157 КАС України визначається, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 2 ст. 153 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі, наразі провадження у справі № 320/8041/21 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та будь - яких підстав визначених у ст. 157 КАС України для скасування таких заходів забезпечення позову не існує. Колегія суддів, враховуючи наявні та додатково подані документи, вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне. Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. За своєю суттю інститут забезпечення і адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Так, на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем зазначено, що рішенням Київського окружного адміністративного від 10.07.2020 року у справі № 320/3824/20 (залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, позов було задоволено та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 0003873201, № 0003863201, № 0003853201, № 0003843201, № 0003833201 від 31.03.2020 року, однак, у зв`язку з невнесенням податковим органом до інтегрованої картки ТДВ "Узинський цукровий комбінат" рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року у справі № 320/3824/20, що набрало законної сили 29.09.2020 року за позивачем рахується податковий борг та створює передумову для вжиття відповідачем заходів щодо прийняття рішення про опис майна та прийняття вимоги про сплату податкового боргу. Крім того, позивачем було зазначено, що у ТДВ «Узинський цукровий комбінат» затверджено і введено в дію з 01.01.2021 року штатний розпис, відповідно до якого на підприємстві постійно працює 21 людина, однак в сезон виробництва, який починається в вересні місяці, кількість виконавців робіт по цивільно - правовому договору складає 320 чоловік, оскільки позивачем проводиться підготовка до сезону, в тому числі посіву та збору буряка для подальшого промислового виробництва підприємством цукру, дії податкового органу призведуть до зриву сезонної роботи комбінату, підприємство не зможе виробляти продукцію, виплачувати кредити, свої зобов`язання, що в свою чергу призведе до банкрутства та ліквідації комбінату. Суд першої інстанції погодився з такими доводами та задовольнив заяву ТДВ «Узинський цукровий комбінат» про забезпечення позову, крім того, оскаржуваною ухвалою відмовив у скасуванні заходів забезпечення позову, мотивуючи це тим, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для скасування останніх, проте колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне. Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 05.07.2021 року у справі № 320/3824/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №320/3824/20 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю Узинський цукровий комбінат до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено повністю. Крім того, відповідно до наданих Головним управлінням ДПС у Київській області документів платник податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий завод» не має податкового боргу (а.с.100-104, останні також надавались й до суду першої інстанції), отже доводи, зазначені позивачем як підстави для забезпечення позову на час розгляду даної справі не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи. Посилання суду першої інстанції на те, що підстав визначених у ст. 157 КАС України для скасування таких заходів забезпечення позову, а саме: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі, не існує, колегія суддів вважає недоцільними, так як такі підстави передбачені частиною 8 статті 157 КАС України, позаяк частиною 1 даної статті передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. На переконання колегії суддів, доводи, наведені Головним управлінням ДПС у Київській області у клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 320/8041/21 є вмотивованими, крім того, колегією суддів не встановлено очевидної протиправності рішень відповідача чи обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС - задовольнити, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування заходів забезпечення позову. Керуючись ст..ст. 157, 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року - скасувати. Задовольнити заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування заходів забезпечення позову. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 05 жовтня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»