Ухвала КЦС ВС № 754/3351/19

Ухвала 04 жовтня 2021 року м. Київ справа № 754/3351/19 провадження № 61-15663ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , на постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Деснянський РВ ДВС) Горбатовського І. А. та просив визнати протиправною та скасувати постанову вказаного державного виконавця від 18 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати його розглянути клопотання стягувача від 25 лютого 2021 року про залучення поліції для проведення дій щодо вступу у фактичне володіння квартирою. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення скарги. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступного висновку. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Судами встановлено, що 11 червня 2020 року Деснянським районним судом м. Києва ухвалено рішення про витребування від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . До Деснянського РВ ДВС надійшов виконавчий лист № 754/3351/19, виданий 11 червня 2020 року Деснянським районним судом м. Києва про витребування від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . 16 грудня 2020 року державним виконавцем Деснянського РВ ДВС Горбатовським І. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63932502 та в цей же день боржнику направлено вимогу щодо виконання рішення суду. 05 лютого 2021 року державним виконавцем Горбатовським І. А. складено акт, в якому зазначено, що 16 грудня 2020 року державним виконавцем направлена вимога на адресу боржника про негайне виконання рішення суду та станом на момент складання цього акту інформація щодо виконання рішення суду до відділу не надходило. 05 лютого 2021 року державним виконавцем Деснянського РВ ДВС Горбатовським І. А. винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1 700 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 19 лютого 2021 року державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що 16 грудня 2020 державним виконавцем направлена вимога на адресу боржника про негайне виконання рішення суду та станом на момент складання цього акту інформація щодо виконання рішення суду до відділу не надходило. 19 лютого 2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 3 400 грн, а також в цей день здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1 . 18 березня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 19 березня 2021 року державним виконавцем сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначено, що державним реєстратором 24 грудня 2020 року квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 19 березня 2021 державним виконавцем Деснянського РВ ДВС Горбатовським І. А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). 05 квітня 2021 року постановою виконуючого обов`язки начальника Деснянського РВ ДВС Зленко О. В. при розгляді скарги ОСОБА_1 визнано, що дії державного виконавця Деснянського РВ ДВС Горбатовського І. А. вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження. Водночас, відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 у пунктах 115, 116 зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Таким чином, внесення 24 грудня 2020 року державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що свідчить про повне виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року, яким витребувано на користь ОСОБА_1 вказану квартиру, а тому державний виконавець, виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), діяв із дотриманням вимог закону. Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Доводи касаційної скарги про те, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року не є виконаним, оскільки для передачі (витребування) квартири у володіння стягувача державний виконавець мав передати йому ключі від квартири або надати можливість стягувачу провести заміну квартирних замків для вступу у фактичне володіння квартирою, є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено вчинення державним виконавцем зазначених дій під час примусового виконання рішення про витребування нерухомого майна. Водночас, такі дії можуть вчинятися державним виконавцем під час примусового виконання рішення про вселення (стаття 67 Закону України «Про виконавче провадження»). Посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм права, зроблених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 та постановах Верховного Суду від 27 серпня 2018 року у справі № 925/366/18, від 14 січня 2020 року у справі № 2-690/11 (провадження № 61-36310св18) є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається не є подібними. Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Разом з тим, такі доводи заявника є необґрунтованими, оскільки у зазначених ним постановах Верховного Суду, та у справі, що є предметом касаційного перегляду, встановлено різні фактичні обставини. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування та мотивування судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця не викликає розумних сумнівів. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , на постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. С. Ткачук А. А. Калараш Є. В. Петров