LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856120/2847/21-а

від 04.10.2021 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2847/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції -Шаповалова Т.М. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 04 жовтня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі-відповідач), у якому просила суд: визнати протиправною відмову відповідача здійснювати облік неповнолітньої доньки позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як платника податків та інших обов`язкових платежів, без застосування реєстраційного номера облікової карти платника податків або серії та номеру паспорту громадянина України; зобов`язати відповідача здійснювати облік неповнолітньої доньки позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як платника податків та інших обов`язкових платежів за прізвищем, іменем та по батькові доньки, датою народження та місцем проживання, без застосування реєстраційного номера облікової карти платника податків або серії та номеру паспорту громадянина України; зобов`язати відповідача проставити у паспорті доньки позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без застосування реєстраційного номера облікової карти платника податків або серії та номеру паспорту громадянина України. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2021 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася з заявою до відповідача, у якій просила: здійснювати облік неповнолітньої доньки позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як платника податків за раніше встановленими формами: за прізвищем, іменем та по батькові доньки, роком народження та місцем проживання, без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорту громадянина України; не вносити інформацію про дочку позивача до Державного реєстру фізичних осіб платників податків; проставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою. За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 23.02.2020 року за вих. № 50/С/02-32-12-01-22 відмовив у задоволенні такої заяви, оскільки усі громадяни України, іноземці та особи без громадянства з моменту виникнення у них обов`язків щодо сплати податків та зборів зобов`язані стати на облік у відповідних контролюючих органах шляхом реєстрації в Державному реєстрі, або в окремому реєстрі Державного реєстру (крім громадян України, які ще не досягли паспортного віку, іноземців та осіб без громадянства) у порядку, визначеному Податковим кодексом, зокрема, п.70.1 цього Кодексу. Контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами відмінними від тих, що передбачені чинним податковим законодавством України. Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 4 статті 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. До 01 січня 2011 року порядок реєстрації фізичних осіб - платників податків регулювався Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів» від 22.12.1994 № 320/94-ВР. Статтею 1 та абзацом 3 статті 5 вказаного Закону було передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов`язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. У зв`язку з набранням чинності Податковим кодексом України, Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів» з 01.01.2011 втратив чинність. Статтею 63 Податкового кодексу України встановлені загальні положення щодо обліку платників податків. Пунктом 63.1. вказаної статті визначено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до пункту 63.2. зазначеної статті взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Згідно з пунктом 63.5. всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Пунктом 63.6. передбачено, що облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до пункту 63.7. контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому. Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 70.1 статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі Державний реєстр). Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта). Відповідно до пункту 1 розділу IV Положення державний реєстр формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів. Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Розділом VIІI Положення визначено порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру. Відповідно до пункту 1 фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності). Згідно з пунктом 2 облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Пунктом 7 визначено, що після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Пунктом 8 передбачено, що після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до ДПС повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта. ДПС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру Державного реєстру запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до цього реєстру. Пунктом 10 встановлено, що у разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом. З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, іменем, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 440/1555/20. Суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо неможливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження і місцем реєстрації, оскільки вказане не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Доводи апелянта про те, що дія норм Податкового кодексу України звужує її права суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зміна діючого порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання не бажають користуватися ідентифікаційним номером, не зменшує обсягу прав зазначених осіб, і, з урахуванням позиції ЄСПЛ, не є порушенням статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так як спірні правовідносини регулюються положеннями чинного податкового законодавства, які мають пріоритет у правозастосуванні, положення Податкового кодексу України є обов`язковими для суб`єктів владних повноважень та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку, а тому доводи позивача про необхідність застосування іншого законодавства при розляді позовних вимог не засновані на законі. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. Оскільки оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тому відсутні підстави для скасування судового рішення. Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»