Постанова 4852 № 160/5433/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5433/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (суддя суду 1 інстанції Царікова О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до секретаря судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сергієнка Владислава Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до секретаря судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сергієнка Владислава Юрійовича, в якому просив: - визнати неправомірною бездіяльність секретаря судового засідання Сергієнка Владислава Юрійовича щодо направлення ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі № 160/12829/20; - зобов`язати секретаря судового засідання Сергієнка Владислава Юрійовича надати до матеріалів справи № 160/12829/20 відомості про те, що ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі № 160/12829/20 отримані ОСОБА_2 23.11.20. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до секретаря судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сергієнка Владислава Юрійовича, на підставі пункту 1 статті 170 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду від 14.04.2021, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Положеннями частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Судом встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_2 просить визнати неправомірною бездіяльність секретаря судового засідання Сергієнка В.Ю. та зобов`язати останнього надати до матеріалів справи № 160/12829/20 відомості про те, що ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі № 160/12829/20 отримані ОСОБА_2 23.11.20. За змістом частини 11 статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, до штату апарату судів входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Нормами статті 61 КАС України регламентовано, що секретар судового засідання є учасником судового засідання. За приписами статті 63 КАС України, секретар судового засідання: 1) здійснює судові виклики і повідомлення; 2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому; 3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведення судового засідання в режимі відеоконференції; 4) забезпечує ведення протоколу судового засідання; 5) забезпечує оформлення матеріалів адміністративної справи; 6) виконує інші доручення головуючого у справі. Положеннями частин 1, 4, 5 статті 251 КАС України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. З огляду на зазначені норми права, секретар судового засідання, як учасник судового процесу, виконує виключно процесуальні функції, пов`язані з відправленням судом правосуддя, які не є управлінськими, а порядок направлення (вручення) секретарем судового засідання судових рішень, як і оформлення матеріалів адміністративної справи охоплюються передбаченими нормами КАС України діями, пов`язаними із судовим розглядом справи. Отже, позовна вимога про оскарження дій/бездіяльності даної посадової особи секретаря судового засідання - стосується вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 757/43355/16-ц, з ідентичними правовідносинами з цією справою (160/5433/21) дійшла висновку, що Закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Крім того, вирішення у суді спору за такою позовною вимогою буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом. Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. А відповідно до частини другої вказаної статті юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Оскарження діянь судів (суддів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду. З огляду на наведені вище аргументи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також, зважаючи на правові висновки сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі № 757/43355/16-ц, від 13.03.2019 по справі № 462/32/17, від 02.10.2019 по справі № 815/110/16, від 27.11.2019 по справі № 1340/6148/18, таке слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції. Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження в даній адміністративній справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко