Постанова 4807 № 322/363/21

Дата документу Справа № 322/363/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 322/363/21 Головуючий в 1 інст. Гасанбеков С.С. Провадження №33/807/426/21 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ст.173КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2021року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 травня 2021 року, якою на ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, є депутатом Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.). Згідно з постановою суду, 22 квітня 2021, о 10:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись в кабінеті землевпорядника Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, за адресою: вул.Українська, 34, смт.Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, висловився нецензурною лайкою в адресу гр. ОСОБА_2 , на зауваження не реагував. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та постановити своє рішення про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що суд порушив норми процесуального та матеріального права. Під час розгляду справи він заявляв відвід судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбекову С.С., оскільки має сумніви у його об`єктивності під час ухвалення рішення. В задоволенні вказаного відводу було відмовлено. В ході розгляду справи судом були прийняті до уваги лише показання зацікавлених осіб - працівників селищної ради. Про виклик інших свідків та витребування доказів суд відмовив. Вважає, що відмова суду у витребуванні доказів свідчить про зацікавленість в приховуванні суду. Свідки допитані судом надали завідомо неправдиву інформацію, чим порушили ст.383 КК України. Посилання суду на той факт, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки працівник поліції ОСОБА_3 ввів його в оману, зазначивши про необхідність підписання протоколу. Апелянт вказує, що 22 квітня 2021 року саме землевпорядник ОСОБА_2 ображала його як депутата різними словами на підвищених тонах і стукала по столу кулаком. Вважав, що за його поясненнями складено протокол та направлено до суду. Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілу ОСОБА_2 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена даними, що містяться в матеріалах справи відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2021 року серії ВАБ №282149, складеному щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, доданими до протоколу письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які були перевірені безпосередньо і при розгляді справи. З матеріалів справи убачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 22 квітня 2021 року він прийшов повторно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 до землевпорядника ОСОБА_4 . У кабінеті землевпорядника знаходилися також ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . В його розмову із землевпорядником втрутилася ОСОБА_2 , яка розмовляла на підвищеному тоні, вживала образливі слова та жести, провокуючи його на сварку. За твердженням ОСОБА_1 , він зробив ОСОБА_2 зауваження, на що вона не реагувала. Також ОСОБА_1 заперечив будь-які образи зі свого боку на адресу ОСОБА_2 , а також зазначив, що в присутності трьох працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_2 повторили образливі слова на його адресу та провокували подальшу сварку. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 фактично підтримав вказані свої пояснення та зазначив, що 22 квітня 2021 року приблизно о 08:10 год. він відвідував селищну раду з громадянином ОСОБА_6 для того, щоб здати документи голові селищної ради на підпис. Він супроводжував вказану особу, оскільки раніше у ОСОБА_8 відмовилась оформлювати документи. ОСОБА_6 до нього підійшов та запитав, чи може він придбати земельну ділянку, яку знайшов. ОСОБА_2 не впускала їх до селищної ради. Коли вони зайшли у приміщення селищної ради, землевпорядника не було, вони зачекали. Після цього він зайшов до ОСОБА_4 та став розмовляти. В цей час ОСОБА_2 , яка працює в тому ж кабінеті, почала його ображати. Він зробив їй зауваження та сказав: «Закрий свого рота». ОСОБА_4 почав викликати поліцію. Поліція приїхала через 5 хвилин. При працівниках поліції ОСОБА_2 повторила як його ображала. Проте, вказана версія ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшла та спростовується сукупністю інших наявних в справі доказів. Так, потерпіла під час розгляду справи судом першої інстанції пояснила, що 22 квітня 2021 року, близько 10:00 годині, до її кабінету у Новомиколаївській селищній раді Запорізького району Запорізької області зайшов депутат ОСОБА_1 з приводу земельних питань. Під час розмови у неї з ОСОБА_1 виникли суперечки та ОСОБА_1 у присутності інших працівників висловився на її адресу нецензурною лайкою, а саме у нецензурній формі просив її замовчати, розмовляв на підвищеному тоні. Вказані пояснення ОСОБА_2 в цілому підтримала при апеляційному розгляді, додавши, що 22 квітня 2021 року селищна рада була на карантині, про що було оголошення, але ОСОБА_1 «вломився» до приміщення селищної ради. Він ( ОСОБА_1 ) знаходить людей, яким пропонує грошові кошти, щоб вони оформлювали на себе земельні ділянки. Коли вони працювали, ОСОБА_1 зайшов з ОСОБА_6 . Начальник сказав, що повинен бути підпис на документах. Зробили зауваження ОСОБА_1 з приводу неправильно оформлених документів. При цьому вона не виловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 . Проте, останній у присутності інших працівників селищної ради висловився на її адресу брутальною нецензурною лайкою, з вимогою, щоб вона замовчала, на зауваження не реагував. Після чого ОСОБА_4 викликав поліцію. В приміщенні ради були ще деякі відвідувачі. Безпосередньо в кабінеті окрім неї перебували ще начальник відділу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Камери відеоспостереження встановлені в коридорі, проте камери не відображають звук, можливо ще є камера при вході у будівлю. Чи зберігся відеозапис їй невідомо. З першого травня вони перейшли до іншої будівлі. Коли були поліція, відділ не працював, а сама рада працювала. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що депутат ОСОБА_1 22 квітня 2021 року, близько 10:00 годині, зайшов до його кабінету у Новомиколаївській селищній раді Запорізького району Запорізької області та почав розмову з ОСОБА_2 на підвищених тонах, в ході чого висловився на адресу потерпілої нецензурною лайкою, а саме у нецензурній формі просив потерпілу замовчати. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що 22 квітня 2021 року, коли вона перебувала на своєму робочому місці в кабінеті землевпорядника Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, до них зайшов депутат ОСОБА_1 та в ході розмови з ОСОБА_2 , що відбувалася на підвищених тонах, нецензурно висловлюватися на адресу ОСОБА_2 , а саме у нецензурній формі просив потерпілу замовчати. Допитані під час розгляду справи поліцейські ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, що на момент їх прибуття 22 квітня 2021 року до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області та під час перебування у приміщенні селищної ради будь-яких образ з боку потерпілої на адресу ОСОБА_1 та взагалі будь-яких образ з боку інших осіб, не було, а натомість відбувалася розмова на підвищених тонах. Суд першої інстанції встановив, що з показань потерпілої та свідків не вбачається, що нецензурна лайка з боку ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 була наслідком провокаційних дій самої потерпілої, з чим погоджується і апеляційний суд. В свою чергу, нецензурна лайка в громадських місцях утворює об`єктивну сторону дрібного хуліганства, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Як убачається з матеріалів справи, у наслідок вищевказаних дій ОСОБА_1 громадський порядок був порушений. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи і змісту самої оскаржуваної постанови, яка є належним чином вмотивованою. Суд дослідив всі наявні в справі докази, належним чином їх проаналізував та надав цим доказам правильну оцінку. Висновки суду фактичним обставинам справи відповідають, а доводи апелянта про протилежне є необґрунтованими. Ставити під сумнів правдивість показань потерпілої та свідків жодних підстав немає, більш того, ці показання узгоджуються між собою. Те, що ОСОБА_1 звертався до різних установ з депутатськими зверненнями, копії яких надав, а також те, що за заявами ОСОБА_1 на підставі ухвал слідчих суддів внесені відомості до ЄРДР щодо надання працівниками поліції завідомо неправдивих показань; щодо дій голови Новомиколаївського районного суду Запорізької області, само по собі не може свідчити про неправдивість показань свідків у цій справі та про незаконність та необґрунтованість винесеної в справі постанови. Упередженості з боку суду першої інстанції при розгляді цієї справи не убачається. Те, що судом залишені без задоволення певні клопотання ОСОБА_1 також не може свідчити про зацікавленість та необ`єктивність суду. Своє рішення в цій частині суд належним чином вмотивував. Наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення справи по суті. Заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді був вирішений у встановленому законом порядку. Отже, ставити під сумнів законність складу суду у цій справі підстав немає. Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення, оскільки працівник поліції, який склав цей протокол, ввів його в оману, не є переконливими. Порушення процесуальних прав ОСОБА_1 з боку працівників поліції при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів не вбачається. В свою чергу, сам протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.255-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Разом з цим, на думку апеляційного суду, при визначенні виду адміністративного стягнення, суд, всупереч вимогам ч.2 ст.33 КУпАП, не в повній мірі врахував особу порушника та інші обставини. Так, згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставини, що обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, відсутні. Своє рішення в частині визначеного виду стягнення суд належним чином не вмотивував. В свою чергу, на думку апеляційного суду, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт є надто суворим. З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне оскаржувану постанову суду в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення змінити та накласти на останнього стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень. Істотних порушень вимог законодавства, які тягнули б за собою скасування оскаржуваної постанови суду, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 травня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП в частині накладеного стягнення змінити. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень. У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева