Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/4281/21
від 04.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 344/4281/21 Провадження № 22-ц/4808/1331/21 Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О. суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Бабій О.М. 23 липня 2021 року в м. Івано-Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» про визнання дій щодо недонарахування, невиплати заробітної плати за період з 1976 по 1996 рік протиправними, стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати, визнання стажу роботу на посадах асистента кафедри, акомпаніатора кафедри, концертмейстера за період з 1976 по 1996 рік як наукового, зобов`язання перевести/переоформити призначену раніше пенсію за віком на пенсію як науковому працівнику за період з 2004 по 2021 роки включно, зобов`язання здійснити перерахунок нарахованої та виплаченої пенсії за віком за період з березня 2004 року по березень 2021 року за її видом як наукової пенсії, зобов`язання виплатити перераховані та невиплачені кошти, в с т а н о в и в: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» про визнання дій протиправними, стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати, визнання стажу роботи як наукового, зобов`язання провести/переоформити призначену раніше пенсію за віком на пенсію як науковому працівнику, зобов`язання здійснити перерахунок нарахованої та невиплаченої пенсії за віком, виплатити перераховані та невиплачені кошти. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.03.2021 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.06.2021 року ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24.03.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18.06.2021 року залишено без руху з підстав неналежного оформлення позовної заяви, ненадання додатків до позову для суду, відповідачів та третіх осіб та несплати судового збору, надано строк для усунення вказаних недоліків 10 днів з дня отримання ухвали. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23.07.2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків. Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що ухвалу суду від 18.06.2021 року отримала 17.07.2021 року, що підтверджується роздруківкою «відстеження повідомлення» з веб-сайту «Укрпошта». Таким чином заяву про усунення недоліків позовної заяви подано нею 27.07.2021 року в межах 10 днів з дня отримання ухвали від 18.06.2021 року. Вказує, що не могла отримати вказану ухвалу 08.07.2021 року в с. Татарів м. Яремче, оскільки з 01.07.2021 року по 16.07.2021 року проходила стаціонарне обстеження та лікування у медичному закладі м. Івано-Франківська - КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради». Хто саме розписався у поштовому повідомленні 08.07.2021 року їй не відомо. Натомість суд першої інстанції не переконався в ідентичності підпису на повідомленні про вручення поштового конверта з суду адресату та прийшов до помилкового висновку про отримання позивачем копії ухвали 08.07.2021 року. Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23.07.2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що згідно п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України саме день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем його вручення. Також в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі №160/8840/18 зазначено, що за наявності повідомлення про вручення поштового відправлення реєстрація документу суду у журналі поштової кореспонденції установи не може вважатися належним доказом дати отримання копії судового рішення, і як наслідок, вважатися днем, з якого обчислюється процесуальний строк. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду без змін. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено, що позивачу слід усунути недоліки позову шляхом подання (направлення) суду належним чином оформленої позовної заяви з примірниками та додатками для суду, відповідачів та третіх осіб, а також документа, що підтверджує сплату судового збору. Надано строк для усунення вказаних недоліків 10 днів з дня отримання ухвали (а.с. 55-58). Дана ухвала була направлена позивачу судом 23.06.2021 року, про що свідчить штамп на супровідному листі суду (а.с. 59). Згідно підпису на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вказана ухвала отримана адресатом 08.07.2021 року (а.с. 64). Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що вона отримала ухвалу суду про залишення позову без руху 08.07.2021 року, однак у встановлений судом строк не усунула недоліки, зазначені в ній. Однак апеляційний суд не може погодитися із таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України). Встановлюючи дату отримання копії ухвали суду від 18.06.2021 року, суд першої інстанції виходив з дати, вказаної невідомою особою без зазначення прізвища на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 64). Разом з тим, як вбачається з відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження (трекінгу) поштового відправлення №7650101624927, таке вручено ОСОБА_1 особисто відділенням поштового зв`язку в с. Татарів 17.07.2021 року. 26.07.2021 року на виконання ували про залишення позову без руху ОСОБА_1 було подано до суду відповідну заяву з додатками (а.с. 68-162), а також на підтвердження отримання ухвали про залишення позову без руху надано копію поштового конверту зі штрихкодовим ідентифікатором №7650101624927 (а.с. 69) та роздруківку відстеження кореспонденції з веб-сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 70). Статтею6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, встановлено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Також у низці рішень Європейського суду з прав людини вказано, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою. При застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «ТОВ «Фріда» проти України» від 8 грудня 2016 року). Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву відповідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції не звернув уваги на обставини, викладені в апеляційній скарзі щодо дати одержання позивачем копії ухвали суду, не вжив заходів для усунення розбіжностей в інформації оператора поштового зв`язку щодо поштового відправлення №7650101624927 та дійшов передчасного висновку про неусунення недоліків позову у строк, визначений судом. Послання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі №160/8840/18 суд не бере до уваги, оскільки правовий висновок в такій стосується інших обставин справи. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про визнання неподаною та повернення позовної заяви постановлена суддею з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: О.О. Томин Судді: І.В. Бойчук О.В. Пнівчук Повний текст постанови складено 4 жовтня 2021 року.