Постанова 4850 № 263/3552/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2021 року справа №263/3552/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є., представника відповідача Базаря О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 липня 2021 року по справі №263/3552/21 (суддя 1-ї інстанції Хараджа Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: -визнати протиправними дії адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради в частині винесення постанови №489 від 17.03.2021 року; -скасувати постанову № 489 від 17.03.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП; -стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 454 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 1500 грн. В обгрунтування позову зазначив, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не самовільно встановив тимчасову споруду, а на підставі договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою від 04.08.2017 № 062-001. З моменту укладання договору по теперішній час позивач сплачував пайову участь за користування об`єктів благоустрою на відповідний розрахунковий рахунок, порушень з умов договору з боку позивача не виявлено. Крім того, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення складений 16.02.2021 року, а розгляд справи комісією проводився 17.03.2021, тобто з порушенням строку розгляду справи. Також позивача не повідомлено про дату, час та місце слухання справи. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції не надав оцінки Договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою від 04.08.2017 року, укладеному позивачем та Маріупольською міською радою. Договір є чинним, оскільки ніхто зі сторін письмово не повідомив про припинення дії договору, а в односторонньому порядку Договір не було розірвано. Відповідачем порушено строки розгляду адміністративної справи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений 16.02.2021 року, а розгляд справи відбувся 17.03.2021 року. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Фактичні обставини справи. 04.08.2017 року між Маріупольською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір щодо пайової часті в користування об`єктом благоустрою № 062-001 від. (далі - Договір) за адресою: пр. Будівельників (на алеї біла ТЦ «Обжора») (а.с.38-39) Відповідно до пункту 4.2 Розділу IV Договору строк дії договору щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою - один рік та продовжується автоматично на строк один рік за відсутності підтверджених фактів систематичного порушення протягом останнього календарного року. Як визначено пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Розділу 5 Договору зміни до цього договору вносяться в установленому законодавством порядку за взаємною згодою сторін, шляхом укладання відповідних угод, які є невід`ємною частиною Договору. Договір може бути розірвано за ініціативою однієї із Сторін, при цьому ініціатор повинен письмово повідомити іншу Сторону за 30 календарних днів, в результаті чого укладається угода про розірвання договору. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від Договору недопустима крім випадків, передбачених Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. 27.09.2019р. додатковою угодою змінено адресу розміщення засобу пересувної мережі на АДРЕСА_1 . Інші умови Договору залишаються незмінними. (а.с.40) 17.01.2019 року додатковою угодою змінено розмір пайової участі (внеску) ФОП ОСОБА_1 в користуванні об`єктами благоустрою м. Маріуполя (а.с.41) 06.02.2019 року додатковою угодою змінено розмір пайової участі (внеску), доповнено Договір пунктом 2.4.3, відповідно до якого з мотивів суспільної необхідності договір може бути розірвано одностороннє за ініціативою уповноваженого органу. Також пункт 4.2 Договору викладено в редакції, відповідно до якої строк дії договору становить з 04 серпня 2017 року по 31 грудня 2019 року, або до моменту початку реконструкції/капітального ремонту по пр. Будівельників та пр. Миру (в залежності від того, яка подія настане раніше) (а.с.43) Аналогічні зміни містить додаткова угода від 13.02.2020 року, строк дії якої продовжено до 31 грудня 2020 року або до моменту початку реконструкції/капітального ремонту по пр. Будівельників та пр. Миру (а.с.43) 11.12.2020 року позивач звернувся до комісії з питань користування об`єктами благоустрою на території м. Маріуполя з заявою про подовження договору (а.с.44) 22.01.2021р. на засідання Комісії з питань користування об`єктами благоустрою на території м. Маріуполя (Протокол № 105) прийнято рішення, яким не продовжено на 2021 рік термін дії договору № 062-001 від 04.08.2017 р (а.с.45-53) Листом Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя під 24.02.2021 р. №37.3/7440 на адресу виконавчого комітету Маріупольської міської ради повідомлено, що 16.02.2021 року співробітниками інспекції міської ради з благоустрою м .Маріуполя зафіксовано незаконне розміщення наметів суб`єктами господарювання, зокрема, ОСОБА_1 , на якого складено адміністративний протокол за порушення, передбачені ст.152 КУпАП. (а.с.37) Також листом Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя під 24.02.2021 р. №37.3/7022 до адміністративної комісії направлено протокол про адміністративне правопорушення, зокрема, №000454 від 16.02.2021 р (а.с.33) 03.03.2021 року позивачу на адресу: АДРЕСА_2 направлена повістка про виклик на 10.03.2021 р. о 9:00 на засідання адміністративної комісії для розгляду протоколу №000454 від 16.02.2021 р. (відправлення № 8751509835076) (а.с.54-55) По інформації з сайту «Укрпошта» станом на 10.03.2021 р. відправлення № 8751509835076 не було вручене , а позивач не з`явився на засідання адміністративної комісії 10.03.2021 року (а.с.56). Довідка Укрпошти свідчить про повернення конверту (№ 8751509835076) за закінченням терміну зберігання, отже позивач не був обізнаний про засідання комісії 10.03.2021 р. (а.с.59) Розгляд протоколу №000454 від 16.02.2021 р. перенесено на 17.03.2021 року та направлено повістку на адресу позивача (а.с.57-58) (відправлення №8751509836170), яка отримана позивачем 13.03.2021 року, про що свідчить довідка про рух поштового відправлення. Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради № 489 від 17.03.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. в з зв`язку з тим, що 16.02.2021 року об 11:15 було виявлено, що ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно встановив тимчасову споруду, а саме торгівельну палатку з продажу непродовольчих товарів, на об`єкті благоустрою загального користування, що є порушенням ст.152 КУпАП та п.п.8.1. п.8 Розділу VIII Правил благоустрою території міста Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради №7/56-5590 від 28.08.2020 року. (а.с.36) Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що торгівельна палатка з продажу непродовольчих товарів на об`єкті благоустрою загального користування за адресою: АДРЕСА_1 встановлена позивачем з порушення, оскільки термін дії договору № 062-001 від 04.08.2017 р. позивачу на 2021 рік не продовжено. Також, відповідачем при розгляді справи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення дотримано вимоги статті 277-2,278,285 КУпАП. Оцінка суду. На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. На підставі статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: -чи було вчинено адміністративне правопорушення, -чи винна дана особа в його вчиненні, -чи підлягає вона адміністративній відповідальності, -чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, - чи заподіяно майнову шкоду, -чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за наявності доказів вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку). Як визначено пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях відповідної особи. Крім цього, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 152 КУпАП встановлена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Тобто, відповідальність за вказаною статтею наступає в разі вчинення особою порушення існуючих державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Суть такого порушення, тобто вчинені особою фактичні дії (бездіяльність), зокрема їхня суть, час і місце вчинення, а також конкретні порушені правові норми (державні стандарти, норми і правила) повинні бути відображені (описані) в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами та організаціями, які на ній проживають. Як визначено частиною першою статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. Рішенням Маріупольської міської ради №7/56-5590 від 28.08.2020 року були затверджені Правила благоустрою міста Маріуполя. Згідно підпункту 8.1. пункту 8 Розділу 8 цих Правил, забороняється самовільно встановлювати малі архітектурні форми та тимчасові споруди, у тому числі стаціонарні та пересувні тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, розширювати існуючі стаціонарні, пересувні тимчасові споруди, переобладнувати пересувні тимчасові споруди па стаціонарні тимчасові споруди шляхом знімання коліс, влаштування фундаменту, обкладання цеглою тощо. За приписом пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо. Частинами другою та четвертою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок) Пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 2.7, 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС. Розміщення ТС самовільно забороняється. Тобто, самовільне встановлення тимчасової споруди - торгівельної палатки з продажу непродовольчих товарів на об`єкті благоустрою загального користування буде у тому разі, коли у її власника відсутні правовстановллючі документи на таку споруду, а також, коли вони розміщені на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Як свідчать матеріали справи, на час складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП, дія договору щодо пайової часті в користування об`єктом благоустрою у ФОП ОСОБА_1 закінчилася, а термін джії договору на 2021 рік за заявою позивача не продовжено. Отже, встановлення тимчасової споруди - торгівельної палатки з продажу непродовольчих товарів на об`єкті благоустрою загального користування за адресою: АДРЕСА_1 є самовільним. Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про порушення позивачем приписів пп.8.1. п.8 Розділу 8 Правил благоустрою м. Маріуполя, що тягне відповідальність за ст.152 КУпАП. Таким чином, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. За змістом статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 року відповідно до ст.ст.72, 80 КАС України було зобов`язано виконавчий комітет Маріупольської міської ради надати в повному обсязі матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які свідчать про отримання позивачем ОСОБА_1 примірника протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо під час перевірки. Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а. Матеріали справи містять докази направлення на адресу позивача повістки про розгляд справи на 17.03.2021 року, отримання цієї повістки позивачем за три дні до дати розгляду справи, призначеної на 17.03.2021 року (13.03.2021 року). Отже, позивач ОСОБА_1 вважається обізнаним та повідомленим належним чином про день та час розгляду справи 17.03.2021 року. Таким чином, приписи статтей 277-2,278,285 КУпАП адміністративною комісією при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради були дотримані в повному обсязі, що підтверджується наявними в справі документами. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 липня 2021 року по справі №263/3552/21 - залишити без задоволенння. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 липня 2021 року по справі №263/3552/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 жовтня 2021 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлено 04 жовтня 2021 року. Головуючий І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко