Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/3431/21

01.10.21 33/812/325/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 жовтня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В., за участю секретаря Пшеняк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2021 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт Криве Озеро, Кривоозерського району Миколаївської області, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. В С Т А Н О В И В : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення: серії ВАБ №449074 від 17 серпня 2021 року, 12 серпня 2021 року близько 14:00 год. гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не вжив заходів щодо належного утримання своєї собаки породи "Німецька овчарка" внаслідок чого собака вибігла на вул. Папаніна, де покусала перехожу гр. ОСОБА_1 за стегна, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП. Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2021 року відносно ОСОБА_2 та направити справу на новий судовий розгляд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП. Потерпіла вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Вказує, що обвинуваченим ОСОБА_2 їй не було надано першу медичну допомогу, та вона зазнала значних матеріальних збитків на лікування. Зазначає, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про розгляд справи, що перешкодило їй приймати участь в судовому засіданні. Вважає, що судом першої інстанції було грубо порушено її права як потерпілої, оскільки вона була позбавлена можливості на ознайомлення з матеріалами справи, не змогла скористатися правовою допомогою та заявити клопотання у справі щодо долучення доказів та документів до матеріалів справи. На думку потерпілої суд першої інстанції безпідставно застосував відносно обвинуваченого ОСОБА_2 положення ст. 22 КупАП. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2021 року серії ВАБ 449074 (а.с.2), поясненнями потерпілої ОСОБА_1 (а.с. 5), поясненнями свідків ОСОБА_3 (а.с.17) та ОСОБА_4 (а.с. 18), що не оспорюється в апеляційній скарзі. Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу. Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, суд першої інстанції врахував дані про особу-правопорушника, який щиро покаявся у вчиненому та зобов`язався в подальшому уважно стежити за своєю собакою, яка має всі необхідні щеплення, а також врахував ступінь його вини, а саме відсутність умислу в його діях, та відшкодування матеріальної шкоди потерпілій. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, встановивши і належним чином оцінивши фактичні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки діяння, підставно звільнив ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП, за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а тому вимоги апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають до задоволення. Апеляційний суд погоджується з доводом апеляційної скарги потерпілої, що апелянта не було належним чином сповіщено про дату, час та місце судового розгляду суду першої інстанції. Проте, зазначене не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки не впливає на обставини щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Зважаючи на вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги потерпілої не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність постановленого судового рішення. Окрім того, повноваження апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги у справах про адміністративне правопорушення визначені ст. 294 КУпАП, де чітко передбачено, які саме рішення може прийняти суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, а саме:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;4) змінити постанову. Вказаною нормою не передбачено положення, яке регламентує повноваження апеляційного суду в частині направлення справи на новий розгляд. Враховуючи положення ч.7 ст. 294 КУпАП, якими визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги та з урахуванням повноважень апеляційного суду, визначених ч.8 ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню.. За наведеного, підстав для скасування постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 вересня 2021 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 вересня 2021 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.