Ухвала КАС ВС № 120/1870/19-а

УХВАЛА 20 вересня 2021 року м. Київ справа № 120/1870/19-а адміністративне провадження № К/9901/32529/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі №120/1870/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, УСТАНОВИВ : 30.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі №120/1870/19-а (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 27.08.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Касаційна скарга подана вп`яте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 22.12.2020, від 25.03.2021, від 28.05.2021, від 30.06.2021 через невикладення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на не застосування судами попередніх інстанцій висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №826/6329/16 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2015 року №826/14630/14. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на практику Вищого адміністративного суду України, оскільки частиною 4 статті 328 КАС України для обґрунтування підстав для касаційного оскарження передбачене зазначення постанов Верховного Суду, врахування практики інших адміністративних судів нормами КАС України не передбачено. Щодо посилання скаржника на неврахування судами висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 06.11.2020 у справі №826/6329/16, Верховний Суд зауважує, що скаржником не наведено обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у даних справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Задовольняючи позов, суди враховували висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 12.06.2018 у справі №821/597/17. Контролюючим органом не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами такої правової позиції. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Фактично, обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм Податкового та Господарського кодексів України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Контролюючим органом не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведені в ухвалах від 22.12.2020, від 25.03.2021, від 28.05.2021, від 30.06.2021 у даній справі. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі №120/1870/19-а повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя І.А. Васильєва