Постанова 4816 № 577/1598/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2021 року м.Суми Справа №577/1598/21 Номер провадження 22-ц/816/1392/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2021 року в складі судді Буток Т.А. ухваленого в м. Конотоп Сумської області, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про стягнення відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , свої вимоги мотивувала тим, що 13 листопада 2019 року близько 08 години 00 хв. в місті Конотоп по вулиці Ніжинській відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_1 , виїжджав на вул. Б.Хмельницького і здійснив наїзд на позивачку. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вироком Конотопського міськрайонного суду від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним за ст. 286 ч. 1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 15 березня 2021 року вказаний вирок змінено в частині вирішення цивільного позову, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 99805 грн 26 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В листопаді 2019 року в наслідок отриманих у ДТП тілесних ушкоджень позивачка перенесла хірургічну операцію, не могла ходити тривалий час. З 24 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року вона знову знаходилася на лікуванні, їй було зроблено операцію з видалення металевих гвинтів, що скріплювали кістки ноги після перелому заподіяного в наслідок ДТП. Після проведеної операції вона лікується амбулаторно, бо одужання не настало. На ліки та медичні процедури позивачкою було витрачено значну суму, однак документально підтверджується лише 2 420 грн 70 коп. В наслідок тривалого лікування та повторного хірургічного втручання позивачці завдано значної моральної шкоди, яка полягала у переживаннях з приводу значного фізичного болю, необхідності додаткових зусиль по облаштуванню її життя через обмеження рухливості, після операції позивачка не могла підніматися з ліжка, що змусило її вживати додаткових заходів до організації свого життя. Її рідні були вимушені доглядати за нею, що додало їй моральних страждань. Вона знову, як і після першої операції, дуже переживала, чи зможе працювати після травми, чи зможе забезпечити своє існування. Після другої операції вона не могла пересуватися без милиць, місяць була виключена з активного життя, що додало їй моральних страждань. Відповідач з 2019 року не відшкодував заподіяну моральну шкоду, внаслідок чого вона переживає додаткові моральні страждання. Посилаючись на зазначені обставини, остаточно уточнивши свої вимоги, позивачка просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 59878 грн.96 коп. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка була спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 908 грн судового збору. Не погоджуючись рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ухвали Сумського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у справі №577/377/20 частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 у кримінальному провадженні та стягнуто з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок ДТП, у розмірі 99805,26 грн. Відповідно до вимог частини 5 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд першої інстанції не врахував правових висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 25 березня 2020 року по справі № 641/8857/17 та від 01 вересня 2020 року по справі №261/3521/16, де зокрема зазначено, що право на моральну шкоду настає у разі порушення цивільного права. Багаторазове відшкодування моральної шкоди в даному випадку законом або договором не передбачено. Заявник апеляційної скарги стверджує, що в супереч зазначеному, за одне і те саме порушення цивільних прав потерплої з нього було вдруге стягнуто відшкодування моральної шкоди. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Стверджує, що про повторне відшкодування моральної шкоди не йдеться, заявлена у цій справі вимога обумовлена проведенням другого операційного втручання у 2021 році та понесеними позивачкою внаслідок цього моральними стражданнями. Звертає увагу, що правові висновки, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі не підлягають врахуванню у даній справі оскільки обставини цих справ не є аналогічними обставинам справи, що переглядається. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного: За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. У справі, яка переглядається, суд встановив, що вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 286 ч. 1 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами. Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 160 000 грн залишено без задоволення. Цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Конотопської міської ради 9 267 грн 78 коп. витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 ; на користь ОСОБА_2 9 000 грн на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката (а.с. 8 - 10). Ухвалою Сумського апеляційного суду від 15 березня 2021 року вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року змінено в частині вирішення цивільного позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 99 805 грн 26 коп. В іншій частині вирок суду залишено без змін (а.с. 4 - 7). Вирішуючи вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення відшкодування моральної шкоди Сумський апеляційний суд врахував обсяг її моральних страждань внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, завданих фізичних та психологічних страждань, що негативно впливають на її життя, зокрема те, що вона тривалий час перебувала в гіпсі, пересувалась з шиною та милицями, а також зважаючи на те, що ОСОБА_2 лікувалася і на дату ухвалення цього рішення (а.с. 7 зворот). В період з 24 лютого 2021 року по 04 березня 2021 року ОСОБА_2 придбані медичні препарати на загальну суму 2420 грн 70 коп. (а.с. 2). Також встановлено, що з 24 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року ОСОБА_2 знаходилася на лікування в хірургічному відділенні КНП КМР Конотопська міська лікарня з діагнозом зрощений перелом лівої гомілки після МОС гвинтом. Видалення гвинта під загальним наркозом, перев`язки, призначено лікування (а.с. 3). Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з того, що оскільки винними діями відповідача заподіяно моральну шкоду позивачці, тому саме на нього покладається обов`язок по її відшкодуванню. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного: Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає , зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. У цій справі, обґрунтовуючи свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та розмір такої шкоди, ОСОБА_2 посилалась на ту обставину, що 13 листопада 2019 року в наслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 їй завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, з метою відновлення здоров`я потерпілій проведено хірургічну операцію. Заявниця стверджувала, що завдана порушенням її цивільного права моральна шкода збільшилася, оскільки з 24 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу видалення металевих гвинтів, що скріплювали кістки ноги після перелому, отже відшкодування моральної шкоди стягнуте на її користь ухвалою Сумського апеляційного суду від 15 березня 2021 року є недостатнім. Вважаючи, що має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок проведення другої хірургічної операції, 06 квітня 2021 року позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_1 . При цьому, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що звертаючись з апеляційною скаргою на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року у справі №577/377/20 в частині відмови у задоволенні цивільного позову про стягнення з винуватця ДТП відшкодування моральної шкоди у розмірі 160000 грн, ОСОБА_2 мотивувала свої вимоги тим, що внаслідок отриманих травм, їй завдано фізичного болю та страждань, протягом трьох місяців вона була у гіпсі, потім пересувалася із шиною та милицею. Через шість місяців з ноги потерпілої необхідно вилучити металеве кріплення. Внаслідок травми вона була вимушена вживати додаткові заходи по організації свого життя, в тому числі просити оточуючих про допомогу. Частково задовольняючи вимоги цивільного позову у справі №577/377/20 ухвалою від 15 березня 2021 року Сумський апеляційний суд стягнув з винуватця ДТП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 99805,26 грн, при цьому суд урахував обсяг фізичних та психологічних страждань, завданих потерпілій в наслідок кримінального правопорушення, що негативно вплинули на її життя, зокрема те, що вона тривалий час перебувала у гіпсі, пересувалась з шиною та милицями, а також врахував ту обставину, що лікування продовжується. Отже ОСОБА_2 реалізувала своє законне право на відшкодування моральної шкоди, заявивши цивільний позову в межах кримінального провадження, який був частково задоволений судом, з урахуванням тяжкості завданих позивачці травм, обсягу завданого болю та страждань, тривалості відновлення здоров`я, характеру лікування, побутових незручностей, пов`язаних з травмуванням, обсягу зусиль витрачених потерпілою та необхідних для відновлення здоров`я. Частиною п`ятою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Чинним законодавством не передбачено багаторазове відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Щодо доводів ОСОБА_3 про спричинення їй моральної шкоди внаслідок другого оперативного втручання колегія суддів зазначає, що переглядаючи вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року у справі №577/377/20 та задовольнивши вимоги ОСОБА_2 суд врахував характер лікування, який належало пройти потерпілій для відновлення здоров`я та пов`язаний з цим обсяг моральних страждань. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України). З огляду на зазначене, колегія суддів визнає слушними доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права, а саме вимог частини п`ятої статті 23 ЦК України щодо однократності відшкодування моральної шкоди. За встановленої невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню на підставі статті 376 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, враховуючи, що ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати понесені відповідачем у суді апеляційної інстанції підлягають компенсації за рахунок держави. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - О.І. Собина Судді: О.Ю. Кононенко В.І. Криворотенко