Постанова 4856 № 120/2675/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2675/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Маслоід О.С. Суддя-доповідач: Курко О. П. 30 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньютранс» про стягнення податкового боргу та накладення арешту, В С Т А Н О В И В : в березні 2021 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньютранс» про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують позивача, податкового боргу у сумі 75 200 грн. 49 коп. та накладення арешту на кошти та інші цінності позивача, що відкриті в установах банків на суму боргу. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позов задоволено частково, а саме: - стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньютранс», податковий борг у сумі 75 200 грн. 49 коп.; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на апеляційну скаргу не надав. Копія апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження направлялись на електронну адресу відповідача. Окрім того, згідно довідки Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року за номером телефону 0977681255 здійснювалися дзвінки для повідомлення інформації стосовно розгляду справи, про те номер вказаний в матеріалах справи недійсний. За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України). Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у загальній сумі 75 200 грн. 49 коп., яка виникла у зв`язку із поданням відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2019 року та у зв`язку із прийняттям позивачем: - податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 року № 0099585005. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за квітень 2019 року № 22422/50-05/42830220 від 14.06.2019 року. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачеві за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доказів їх оскарження на момент розгляду справи суду не надано. Крім цього, згідно відомостей з особової картки платника податків відповідача АІС «Податковий блок» останньому також нараховано пеню у загальній сумі 3 679 грн. 24 коп. Позивачем сформовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 189163-50 від 04.06.2019 року, яка направлялася відповідачеві за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Доказів її оскарження суду не надано. Наявність вказаної заборгованості підтверджується вказаною податковою декларацією з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням, витягом з облікової картки платника податку та відповідною довідкою про суму податкового боргу. У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судове рішення в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом. Грошове зобов`язання платника податків, відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. П. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. П. 57.3. ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює певні факти. Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. Такий обов`язок існує й щодо сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. У випадку, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання (податку) в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в визначеному порядку. Податковий борг повинен бути сплачений платником у передбачені строки. Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість, що складає 75 200 грн. 49 коп., в т.ч. основного платежу - 58 417 грн. 00 коп., штрафної санкції - 13 104 грн. 25 коп. та пеня - 3 679 грн. 24 коп.. Податкове повідомлення-рішення не скасоване, сума заборгованості, визначена у ньому, є узгодженою у відповідності до положень ПК України. У встановлені строки до бюджету вказана сума податкового боргу не сплачена. Вирішуючи питання про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на суму податкового боргу 75 200 грн. 49 коп., суд виходить з наступного. Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року (справа № 804/4273/13-а). В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Як свідчать матеріали справи, відповідно до даних фінансової звітності (балансу) за 2019 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньютранс» недостатньо активів для погашення податкового боргу. А тому, балансова вартість майна є меншою суми податкового боргу, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу. Колегія суддів зазначає, що відсутні будь-які нормативно-правові акти, які б регулювали питання строків дійсності отриманої позивачем вищезазначеної інформації. При цьому, відзиву на позов відповідачем надано не було, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньютранс» не було спростовано докази, надані контролюючим органом щодо наявності/відсутності майна, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу. А тому, судова колегія вважає, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було підтверджено належними і допустимими доказами факт відсутності майна у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньютранс» за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Однак, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову. Позов задовольнити повністю. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньютранс», що відкриті в установах банків на суму податкового боргу у розмірі 75200 грн. 49 коп. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.