Постанова 4856 № 560/5194/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5194/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 28 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Гринишина І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з позовом, в якому просив: зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в Національній поліції стаж служби в органах податкової міліції наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 01.09.2004 року по 01.06.2012, що становить 07 років 09 місяців 00 днів. зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошового забезпечення, з урахуванням вислуги років, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах поліції та компенсації за невикористану додаткову відпустку. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не зарахування до стажу роботи в Національній поліції ОСОБА_1 , наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції. Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України в сумі 151,33грн (сто п"ятдесят одна грн 33коп.) на користь ОСОБА_1 . Стягнуто судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області в сумі 151,33 грн (сто п"ятдесят одна грн 33коп.) на користь ОСОБА_1 . Стягнуто судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в сумі 151,33 грн (сто п"ятдесят одна грн 33 коп.) на користь ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, подав апеляційну скаргу. Вказує, що до вислуги років, яка надає право на відповідну пенсію, зараховується як період служби в органах внутрішніх справ, так і час роботи в Національній поліції та податковій міліції. Тому, поняття «вислуга років» яке застосовується в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є тотожним поняттю «вислуга років у поліції», яке згадується у частині четвертій статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та відмінним від поняття «стаж служби в поліції» (частина перша статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»), яке має значення для права на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, але безпосередньо не впливає на пенсійні виплати. Таким чином, Департаментом з дотриманням вимог законодавства не зараховано стаж роботи позивача у податковій міліції до стажу роботи у поліції. Зазначає, що подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду, викладені в постанові від 19.11.2019 у справі №520/903/19 та в постанові від 31.03.2020 в справі №520/2067/19. Крім того, зазначає, що наказ Департаменту від 24.01.2020 № 22 о/с, яким позивачу встановлено стаж служби в поліції - є діючим, тобто, питання про обчислення стажу служби позивача в поліції вже вирішено у межах управлінсько-кадрових повноважень Департаменту шляхом прийняття організаційно-розпорядчого документа (наказу). Також з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, посилаючись на статтю 78 Закону України «Про Національну поліцію» вказує, що встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби тощо), які включаються до складу служби в поліції, і служба в органах податкової міліції до цього переліку не входить, законних підстав для її включення позивачу до стажу роботи в поліції не було. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що відповідачі оскаржують рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) з 01.09.2004 по 01.06.2012 проходив службу на різних посадах в органах податкової міліції України. Звільнений зі служби 01.06.2012, про що свідчать записи в трудовій книжці НОМЕР_1 . На даний час працює старшим оперуповноваженим 1-го відділу боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до наказу №282 о/с від 31 серпня 2020 року. Стаж роботи позивача в органах податкової міліції не був врахований при обрахуванні стажу в органах Національної поліції України. Вважаючи, що має право на зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу в органах Національної поліції України, на підставі положень діючого законодавства України, позивач звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань. Однак, 02.04 2021 отримав відмову. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність його дій щодо не зарахування стажу роботи позивача у податковій міліції. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з таких підстав. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Предметом спору є правомірність/протиправність відповідача щодо не зарахування стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (Закон № 580-VIII; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Згідно зі статтею 2 Закону № 580-VIII завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Статтями 24, 26 Закону №509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію». Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив службу в податковій міліції в період з 01.09.2004 по 01.06.2012 на різних посадах. При цьому, згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII, до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України. У свою чергу, приписами статей 353, 356 Податкового кодексу України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Аналізуючи повноваження, завдання та функції цих органів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно зазначив про тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції. Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби. Враховуючи вказані правові норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України. Даний висновок підтверджується також тим, що позивачу під час проходження служби у податковій міліції було присвоєно спеціальне звання лейтенант податкової міліції, яке у свою чергу призначалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що стаж служби позивача в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що підлягає зарахуванню до вислуги років. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеної в постанові Верховного Суду від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20. Доводи апелянта стосовно чинності наказу від від 24.01.2020 № 22 о/с про встановлення стажу служби в поліції колегія суддів визнає необґрунтованими та зазначає, що не оскарження позивачем наказу в частині встановлення стажу служби в поліції не може бути підставою для не приведення стажу служби позивача у відповідність до норм законодавства. Слід зазначити, що посилання відповідачів в апеляційних скаргах на постанову Верховного Суду, викладені в постанові від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 та на постанову від 31.03.2020 в справі №520/2067/19 є безпідставним, оскільки у справах, що переглядалась був розрахунок строку стажу служби в поліції без урахування часу навчання у цивільному навчальному закладі, у той час як предметом спору у даній справі є зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції. Також, стосовно доводів Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про помилковість стягнення з нього судового збору на користь позивача, колегія суддів враховує частину першу статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому не приймає їх до уваги. Колегія суддів зазначає, що обставини справи судом першої інстанції встановлено у повній мірі, та надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. У свою чергу, вказані в апеляційних скаргах доводи відповідачів не свідчать про наявність передбачених ст.317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 30 вересня 2021 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.