Постанова 4855 № 620/1286/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1286/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Житняк Л.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Карпенка Віктора Константиновича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 12 травня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2021 року, ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Прилуцької міської ради VIII скликання від 24.01.2021 «Про обрання секретарем Прилуцької міської ради ОСОБА_1 ». Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення ради приймалося з грубими порушеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Прилуцької міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням міської ради (3 сесія 7 скликання) від 04.12.2015 №3, тому позивач просить визнати незаконним та скасувати його. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Прилуцької міської ради VIII скликання від 24.01.2021 «Про обрання секретарем Прилуцької міської ради ОСОБА_1 ». Не погоджуючись з вказаною постановою, представником ОСОБА_1 , як особою яка не брала участь у справі, права і обов`язки якого порушено, подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 24.12.2020 рішенням Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії восьмого скликання) №1 було обрано секретарем Прилуцької міської ради депутата міської ради ОСОБА_1. Вважаючи, що рішення ради приймалося з грубими порушеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Прилуцької міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням міської ради (3 сесія 7 скликання) від 04.12.2015 №3, позивач просить визнати незаконним та скасувати його. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», від 14.10.2014 №1700-VІІ «Про запобігання корупції». Так, в силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ст. 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку ... органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб... при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Як було встановлено, 24.12.2020 на першому пленарному засіданні першої сесії Прилуцької міської ради VIII скликання проводилось голосування щодо обрання секретаря ради. При цьому ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пп. 4 і 16 ст. 26, пп. 1, 29 і 31 ст. 43 та ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Прилуцької міської ради 7 скликання, обрання секретаря міської ради проводиться шляхом таємного голосування. Відповідно до ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Згідно із ст. 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо: 1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови; 2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою; 3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради; 4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради; 5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень. Відповідно до ст.58 Регламенту Прилуцької міської ради 7 скликання, який діяв на момент проведення першої сесії, зазначено що: «Для проведення таємного голосування і визначення його результатів сесія міської ради обирає з числа депутатів лічильну комісію. Лічильна комісія обирається шляхом відкритого голосування більшістю депутатів, присутніх на засіданні. До складу лічильної комісії не можуть бути обрані депутати, чиї кандидатури висунуто до складу органів, що обираються. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову й секретаря комісії. Рішення лічильної комісії ухвалюється більшістю голосів членів комісії. Бюлетені для таємного голосування виготовляються під контролем лічильної комісії за встановленою нею формою й у визначеній кількості. Бюлетені містять всю необхідну для голосування інформацію. У бюлетені для голосування по проекту рішення повинні стояти слова «за», «проти», «утримався». Час і місце голосування, порядок його проведення встановлюються лічильною комісією і доводяться головою комісії до відома депутатів». Натомість бюлетені для таємного голосування виготовленні були з порушенням регламенту, а саме не зазначено «утримався» що порушило право позивача на відповідне волевиявлення (а.с.11,14). Кім того, з пояснень позивача, вбачається, що після проведення голосування при перегляді відеозйомки телеканалу ТІМ, який серед інших висвітлював дії депутатів міської ради під час її сесії, було виявлено, що лічильна комісія під головуванням Карпенка Віктора Костянтиновича розробила план дій, при яких депутати міської ради ще до проведення підрахунку голосів, перед вкиданням бюлетеня для таємного голосування до урни для голосування показували результати свого таємного волевиявлення членам лічильної комісії та деяким депутатам міської ради з числа політичної партії «Рідний дім», від якої висувався ОСОБА_1 . На думку позивача, вищевказане привело до протиправного втручання в роботу Прилуцької міської ради та спотворило результати таємного голосування, оскільки ряд депутатів міської ради могли проголосувати з іншим результатом. Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» під час обрання секретаря міської ради обов`язково проводиться таємне голосування. Таємне голосування - це вид голосування, при якому учасники голосують анонімно. Важливим критерієм таємного голосування є виключення контролю за волевиявленням голосуючого. Відповідно до Кодексу належної практики у виборчих справах, керівних принципів та пояснювальній доповіді, ухваленого Венеціанською комісією на 52-й сесії (Венеція, 18-19 жовтня 2002 року) для виборців таємне голосування - це не тільки право, але й обов`язок, невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомим іншим. Порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій. Це ті демократичні принципи та демократичні процедури, дотримання яких повинно уособлювати європейський вибір України, стверджувати стратегічний курс європейської інтеграції. Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», секретар міської ради відноситься до осіб органів місцевого самоврядування, на яких поширюється дія цього закону. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» : «

1. Особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1. вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 2. не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 3. вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.». В сенсі вказаного закону: реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Отже, посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевих рад є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, в тому числі щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Частина перша ст.35 Закону передбачає, що особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі й депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Так, правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб визначені статтею 59 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Отже, в ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов: особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес. Таким чином, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, з матеріалів справи встановлено, що 24.12.2020 депутат міської ради ОСОБА_1 з трибуни міської ради особисто зачитав і особисто подав подання на обрання себе секретарем міської ради та приймав участь у голосуванні за обрання себе секретарем міської ради (а.с.8). При цьому в порушення вказаних вище вимог діючого законодавства ОСОБА_1 не повідомив про наявний конфлікт інтересів. З системного аналізу викладених правових норм слідує, що позов ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення обґрунтований та правомірний. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Карпенка Віктора Константиновича - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, О.М. Кузьмишина