Постанова 4855 № 620/495/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/495/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Непочатих В.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року (розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 06 травня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 № 1828, яким за порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, вимог підпунктів 6 та 7 пункту доручення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 24.01.2020 № 5д/124/01/20-2020 «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області» в частині не повідомлення керівника та працівника кадрового забезпечення про звернення до лікувального закладу за наданням медичної допомоги та відкриття лікарняного листа, а також не надання протягом доби після закінчення лікування працівнику кадрового забезпечення довідки про тимчасову непрацездатність, начальнику сектору реагування патрульної поліції № 1 Куликівського відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 (№ 0094422) оголошено догану. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в оскаржуваному наказі відповідача не вказано який пункт частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України він порушив. Зазначає, що не був повідомлений про дату, місце та час засідання комісії по службовому розслідуванню, пояснення не надавав, чим було порушено його право на захист. Вказує, що не був ознайомлений з дорученням Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 24.01.2020 № 5д/124/01/20-2020 «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області». Тому вважає, протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 № 1828, яким йому було оголошено догану. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 № 1828 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області», яким лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 20.11.2020 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов рапорт начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1. щодо можливих неправомірних дій начальника Куликівського ВП при встановленні позивачу премії за жовтень 2020 року. Вказані протиправні дії начальника Куликівського ВП ОСОБА_1 пов`язував безпосередньо зі своїм перебуванням на лікарняному (період тимчасової непрацездатності) з 02.10.2020 по 05.10.2020 (а.с. 211 - 212). Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 04.12.2020 № 2009 за фактами, викладеними в рапорті лейтенанта поліції ОСОБА_1 , було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (а.с. 200). Як слідує з матеріалів справи, проведеним службовим розслідуванням в діях начальника Куликівського ВП під час надання пропозицій начальнику ГУНП в Чернігівській області щодо встановлення розмірів премії за результатами роботи за жовтень місяць 2020 року порушень норм законодавства, яке регулює порядок виплати грошового забезпечення поліцейським, встановлено не було. Разом з тим, у ході проведення службового розслідування встановлено факт порушення лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог підпунктів 6 та 7 пункту 6 доручення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 24.01.2020 № 5д/124/01/20-2020 «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області» в частині не повідомлення керівника та працівника кадрового забезпечення про звернення до лікувального закладу за наданням медичної допомоги та відкриття лікарняного листа, а також після закінчення лікування протягом доби не надання працівнику кадрового забезпечення довідки про тимчасову непрацездатність, та рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, що підтверджується копією висновка від 29.12.2020 (а.с. 193-199). Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 № 1828, за порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог підпунктів 6 та 7 пункту 6 доручення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 24.01.2020 № 5д/124/01/320-2020, в частині не повідомлення керівника та працівника кадрового забезпечення про звернення до лікувального закладу за наданням медичної допомоги та відкриття лікарняного листа, а також ненадання протягом доби після закінчення лікування працівнику кадрового забезпечення довідки про тимчасову непрацездатність, начальнику сектору реагування патрульної поліції № 1 Куликівського ВП Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 198-199). Надаючи правову цінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон). Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Згідно частин першої та другої статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. За приписами частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно пунктів 1, 5, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Частинами другою, третьою, десятою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок). Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (абзац перший пункту 4 розділу ІІ Порядку). Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Тобто, передумовою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є проведення щодо неї службового розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника. Наказ про призначення службового розслідування повинен містити, зокрема, чітку підставу проведення службового розслідування та прізвище, ім`я, по батькові поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься. Як слідує з наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 № 1828 та висновку службового розслідування від 29.12.2020, затвердженого т.в.о. начальника ГУНП в Чернігівській області полковником поліції Є. Гончаров, службове розслідування було призначено та проведено за фактами, викладеними в рапорті лейтенанта поліції ОСОБА_1 , щодо можливих неправомірних дій начальника Куликівського ВП при встановленні позивачу премії за жовтень 2020 року. Отже, службове розслідування відносно позивача про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, не призначалося письмовим наказом керівника. Колегія суддів звертає увагу, що саме рапорт позивача щодо можливих неправомірних дій начальника Куликівського ВП при встановленні премії за жовтень 2020 року став підставою для проведення службового розслідування, а тому діяльність дисциплінарної комісії, згідно вимог Порядку, полягала у збиранні, перевірці та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок начальника Куликівського ВП, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського. В даному випадку дисциплінарна комісія вийшла за межі підстав проведення службового розслідування, визначених у наказі, та вдалася до перевірки дій позивача відносно якого службове розслідування не призначалося. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 № 1828 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області», яким лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 10000,00 грн. суду було надано договір про надання правової допомоги від 22.01.2021 № 1/22/01/2021, копію квитанції № 0.0.1993607014.1 від 26.01.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 23.01.2021. Додатково суд зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі про надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми, а тому не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 10 000, 00 грн. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, О.М. Кузьмишина