Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12608/20

від 29.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12608/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. при секретарі: Шатан В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021р. по справі за адміністративним позовом Громадської організації "Товариство по спільній охороні транспортних засобів "Комбі-2" до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020р. ГО «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»» звернулася в суд із позовом до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення шістдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 31.08.2020р. за №1249-VІІ «Про відкладення питання щодо надання дозволу ГО «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Ліски, в частині відкладення питання щодо надання дозволу позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Ліски; - зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області, надати ГО «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»», письмову згоду (дозвіл) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №000114, виданого Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області - 5.09.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №24, на підставі рішення Крижанівської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 27.07.2001р. за №375-ХХІІІ, для розміщення гаражної автомобільної стоянки; - зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 2001р. позивач є землекористувачем, якому у встановленому законодавством порядку надана в постійне користування земельна ділянка, яка в силу п.2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про державний земельний кадастр» вважається сформованою. 27.07.2001р. відповідач прийняв рішення за №375-ХХІІІ «Про надання земельної ділянки товариству по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»», яким надав в постійне користування земельну ділянку площею 3,50га за рахунок забудованих земель транспорту с.Ліски. По теперішній час позивач володіє та користується вказаною земельною ділянкою для виконання статутної мети. У зв`язку з постійними змінами законодавства України виникла необхідність привести документи на земельну ділянку у відповідність до вимог чинного законодавства. У травні 2019р. позивач вперше звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с.Ліски, вул.Вишнева,

52. У відповідь на дану заяву відповідач надіслав лист від 18.07.2019р. за №02-13/1211, згідно з яким заява була розглянута на засіданні сорок другої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, яка відбулася 10.07.2019р., однак дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не надано. 17.08.2020р. за вих. №Д20/1708 позивач повторно звернувся з клопотанням до відповідача про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 000114, виданого Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області 5.09.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №24, на підставі рішення Крижанівської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 27.07.2001р. за №375-ХХІІІ, для розміщення гаражної автомобільної стоянки, з метою подальшого визначення та присвоєння кадастрового номера. У відповідь на зазначене клопотання відповідач надіслав лист від 9.09.2020р. за №02-13/1387, до якого долучив витяг з рішення шістдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 31.08.2020р. за №1249-УІІ «Про відкладення питання щодо надання дозволу ГО «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с.Ліски». Рішенням шістдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 31.08.2020р. за №1249-УІІ було безпідставно відкладено питання надання дозволу ГО «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, смт.Ліски. Позивач вказав, що зазначеним рішенням було встановлено умову розгляду земельного питання позивача, а саме розглянути наведене питання після звільнення позивачем самовільно зайнятих земельних ділянок, без визначення саме яка земельна ділянка була зайнята самовільно. Земельна ділянка площею 3,50га, щодо якої звертався позивач, розташована на території Крижанівської сільської ради Лиманського району (до перейменування Комінтернівський район) Одеської області та не занесена до державного реєстру земель, їй не присвоєно кадастровий номер. Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій та рішень сільської ради, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та незаконність, колегія суддів виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення на пленарних засіданнях ради питань регулювання земельних відносин. За правилами ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. У відповідності до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Згідно ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. В розумінні ЗУ «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ч.1 ст.1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»). Згідно з ч.1,2 ст.16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Відповідно до ч.2 ст.20 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Згідно з абз.3 ч.1 ст.21 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. У відповідності до п.2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Судова колегія звертає увагу на те, що зазначені у земельному законодавстві поняття «проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та «технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» не є тотожними, однаковими за своїм змістом та відповідно за процедурою виконання цієї документації. Так, у відповідності до положень ст.1 ЗУ «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування. Згідно зі ст.25 ЗУ «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ст.55 ЗУ «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України (у випадках, передбачених законом). Отже, необхідною складовою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для земель державної та комунальної власності є згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою. В даному випадку згідно з ч.1 ст.122 ЗК України таким органом є орган місцевого самоврядування, тобто відповідач у даній справі. Приписами ст.123 ЗК України визначено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до ЗУ «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках (крім земель здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. При цьому, форма державного акту, затверджена постановою Верховної Ради України від 13.03.1992р. за №2201-XII, не передбачала присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки. Видача та реєстрація державних актів здійснювалася за Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15.04.1993р. за №28. Зазначена інструкція не передбачала необхідність занесення до Реєстру земель сформованої земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що з 2001р. позивач є землекористувачем, якому у встановленому законодавством порядку надана в постійне користування спірна земельна ділянка, яка в силу п.2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про державний земельний кадастр» вважається сформованою. 27.07.2001р. відповідач прийняв рішення за №375-ХХІІІ «Про надання земельної ділянки товариству по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»», яким надав в постійне користування земельну ділянку площею 3,50га за рахунок забудованих земель транспорту с.Ліски. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом серії І-ОД №000114 від 5.09.2001р. виданим відповідачем, форма якого затверджена постановою Верховної Ради України від 13.03.1992р. №2201 -XII (а.с.20-21). Сумніву у правомірності отримання спірної земельної ділянки позивачем у відповідача не виникало. Таким чином, право отримати письмову згоду (дозвіл) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) має лише її користувач. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справах за №808/3080/16 від 19.12.2018р., за №812/1143/17 від 17.04.2019р.. На підставі вказаного, позивач звернувся в суд із відповідним позовом для того, щоб зареєструвати земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та присвоїти їй кадастровий номер. Що стосується посилань апелянта на те, що судом першої інстанції протиправно зобов`язано сільську раду надати позивачу письмову згоду (дозвіл) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 3,50га, яка перебуває в постійному користуванні позивача, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки позивач неодноразово звертався із відповідними клопотаннями до відповідача, проте сільська рада, як орган самоврядування, ухиляється від своїх прямих обов`язків та не виконує свої владно-управлінські функції, у зв`язку із чим суд першої інстанції вірно прийняв рішення для захисту прав позивача про зобов`язання сільську раду надати зазначений дозвіл. Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову та визнання протиправним та скасування рішення шістдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 31.08.2020р. за №1249-VІІ «Про відкладення питання щодо надання дозволу ГО «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2»» на розробку технічної. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 30 вересня 2021р. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв