Постанова 4818 № 645/842/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 року м. Харків справа № 645/842/20 провадження № 22-ц/818/4410/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів - Пилипчук Н.П., Маміної О.В. сторони справи: позивач - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова ухвалене 29 березня 2021 рокуу складі судді Мартинової О.М.,- УСТАНОВИВ: У лютому 2020 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради ( надалі Управління) звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача неправомірно отриманих бюджетних коштів. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач неправомірно отримав бюджетні кошти у розмірі 12586,02 грн. , оскільки отримував допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року у розмірі 1975,67 грн. щомісячно, хоча відповідно до рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.03.2016 року він з дружиною став батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про існування зазначеного рішення суду відповідач не повідомив, в результаті чого йому було безпідставно нараховані бюджетні кошти в розмірі 12586,07 грн. Направлені на адресу відповідача письмові вимоги Управління від 03.07.2019 та 10.12.2019 про необхідність повернення бюджетних коштів, залишені ним без виконання. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року в задоволенні вимог скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивач мав можливість і повинен був дізнатися про порушення свого права з часу направлення повідомлення Головним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської державної адміністрації від 25.10.2016 року № 1240 повідомлення про наявність переплати на користь відповідача за період з 01.05.2016 по 31.10.2016 в сумі 12586,02 грн, однак з позовом звернувся лише 14.02.2020, тобто з пропуском трирічного строку звернення до суду. Не погоджуючись з рішенням суду Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд правильно встановивши безпідставне набуття відповідачем грошових коштів з державного бюджету, безпідставно застосував до спірних правовідносин строк позовної давності. Управлінню не було відомо про усиновлення відповідачем дитини малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про цей факт йому було повідомлено служба у справах дітей по Немишлянському району лише 21.04.2017. Вважає, що відповідач свідомо отримував безпідставно нараховані бюджетні кошти, оскільки не повідомив особисто позивача про факт усиновлення дитини. Вказує на те, що судовий розгляд був проведений з порушенням строків розгляду справи, оскільки з моменту відкриття провадження та до винесення рішення минуло більше одного року. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги, суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до рішенням управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 04.02.2016, ОСОБА_1 від 21.01.16 була призначена допомога на дитину - ОСОБА_2 , який знаходяться під його опікою або піклуванням з 25.11.2015, на період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року у розмірі 1975,67 грн. ( а.с. 6-8) Згідно довідки № 1729/1 від 01.07.2020, ОСОБА_1 отримував допомогу на дітей, які знаходяться під опікою або піклуванням, в період з січня 2016 року по квітень 2016 року в розмірі 1975,67 грн. щомісяця, в період з травня 2016 року по жовтень 2016 року в розмірі 2097,67 грн щомісяця. Загальна сума складає 20488,70 грн. ( а.с. 90). Листом Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської державної адміністрації від 25.10.2016 року № 1240, начальнику управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району повідомлено про наявність переплати ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 по 31.10.2016 в сумі 12586,02 грн., в якому зазначено - з причини розпорядження УПСЗН ( а.с. 85). Відповідно до розпорядження Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 04.05.2017, ОСОБА_1 закрито н/с 427856 з 01.05.2016 та вставлено суму переплати (а.с.95). Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.03.2016, відповідачем та ОСОБА_3 усиновлено малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 12.04.2016 ( а.с. 10-11). Відповідно до листа № 1349/4 від 02.07.2019, позивач повідомив відповідачу про переплату бюджетних коштів за період з 01.05.2016 по 31.10.2016 в розмірі 12586, 02 грн. ( а.с. 9). У листопаді 2020 року ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності, та просив у зв`язку з цим відмовити позивачу в задоволенні його вимог ( а.с.80-81). Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, що виникли у зв`язку із безпідставним набуттям відповідачем грошових коштів та застосував до них норми матеріального права, що їх регулюють. Нарахування та виплата державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування проводиться у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. Згідно з п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім`ям» для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до органу соціального захисту населення подаються такі документи: 1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей); 5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації); 6) медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку. Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників. Згідно зі статтею 22 вказаного Закону та пункту 49 Порядку одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом. Оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_3 про зміну статусу дитини, судом вірно встановлено, що відповідач безпідставно отримав бюджетні кошти за період з 01.05.2016 по 31.10.2016 в розмірі 12586, 02 грн. Одночасно, судова погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності. доводи апеляційної скарги Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті). При цьому, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Згідно роз`яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судове рішення» від 18.12.2009 №14, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини,суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Як вірно встановлено судом, Управління дізналося про наявну переплату грошових коштів на користь відповідача отримавши повідомлення Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської державної адміністрації від 25.10.2016 року № 1240 ( надалі Повідомлення від 25.10.16 ( а.с. 85)), але з дійсним позовом звернулося лише 14.02.2020 року тобто з пропуском строку позовної давності. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду не спростовують. Посилання апелянта на те, що Управління довідалося про факт усиновлення відповідачем дитини лише з листа Служби у справах дітей по Немишлянському району від 21.04.2017 не є обґрунтованим тому що сам апелянт визнає, що своїм розпорядженням від 03.10.2016 допомогу відповідачу було призупинено, оскільки у Обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської державної адміністрації виникло припущення про виплату допомоги на одну і ту саму дитину В Управлінні та у Центрі. Факт існування переплати на користь позивача однозначно зафіксований у Повідомленні від 25.10.2016 року № 1240. Таким чином, з дня отримання вищезазначеного повідомлення позивач не був обмежений у праві звернутися до суду за стягненням виплаченої допомоги. Належних доказів поважності причин пропущення строку позовної давності Управління суду не надало. Судом першої інстанції зроблено висновок, з яким судова колегія погоджується, що суд мав підстави для задоволення позовних вимог, однак у зв`язку з пропуском строку позовної давності у позові відмовлено. Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції процесуальних строків розгляду справи, відповідно до положень статті 376 ЦПК України не може бути підставою для скасування або зміни рішення суду. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04). На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що інші доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують, на законність рішення суду першої інстанції не впливають, фактично направлені на переоцінку доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків викладених в рішенні суду не спростовують, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Судові витрати, у відповідності до вимог ст. ст. 141, 382ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», між сторонами не розподіляються. Керуючись ст. ст.3,10,12,13,89,351,367,368,374,375,382,384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 березня 2021 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2021 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді Н.П. Пилипчук О.В. Маміна