Постанова 4803 № 210/1281/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7195/21 Справа № 210/1281/21 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів -Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання - Кислиця І.В. сторони: позивач-Первинна організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерне товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідачі: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2021 року про забезпечення позову, винесену суддею Літвіненко Н.А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту ухвали відсутні), - ВСТАНОВИВ: 10 березня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу разом з позовною заявою надійшла заява Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про вжиття заходів забезпечення позову, в якому заявник просить суд: - забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення дії пункту 7 Екологічних умов провадження планованої діяльності Висновку з оцінки впливу на довкілля № 21/01-201910214687/1 від 16.10.2020 (опублікованого 20.10.2020) наступного змісту: «до початку провадження планованої діяльності здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля планованої діяльності з «Реконструкції та розвитку кар`єрів № 2-біс та № 3 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підтримки продуктивності по видобутку сирої руди 30 млн. тон в рік на період з 2020 року до кінця відпрацювання. Кар`єр № 2-біс в Інгулецькому та Центрально-Міському районах м. Кривий Ріг». В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач представляє інтереси працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» який є власником Спеціального дозволу на користування надрами № 4482 від 01.11.2007р., отриманого з метою видобування залізистих магнетитових кварцитів з комплексним використанням сировини Новокриворізького родовища. На даний час Спеціальний дозвіл № 4482 є чинним до 26.03.2038 рік. Відповідно до статті 51 Кодексу України про надра, розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розроблено проект «Реконструкція та розвиток кар`єрів № 2-біс та № 3 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підтримки продуктивності по видобутку сирої руди 30 млн. тон в рік на період з 2020р. - до кінця відпрацювання. Кар`єр № 2-біс в Інгулецькому та Центрально-Міському районах м. Кривий Ріг». У відповідності до норм Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснив оцінку впливу на довкілля планованої діяльності. Процедура пройшла всі необхідні стадії в тому числі, повідомлення про оцінку впливу, підготовку та публікацію Звіту, проведення громадського обговорення. За результатами такої процедури отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля від 16.10.2020 р. №21/01-201910214687/1 («Висновок з ОВД»), опубліковано 20.10.2020р. Висновок видано уповноваженим центральним органом, який визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Позивач зазначає, що опублікований Висновок по змісту не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та містить ознаки протиправності, зокрема, в частині Екологічних умов. Висновком з ОВД встановлено, що діяльність є допустимою за умови визначення її допустимою після здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля (тобто, недопустимою її не визнано). Разом з тим, вказано, що п. 1,2,5,6 екологічних умов провадження планованої діяльності будуть встановлені за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля. Тобто, екологічні умови планованої діяльності в порушення п. 3,4,5 ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не встановлені, п. 7 розділу «Екологічні умови…» висновку з оцінки впливу на довкілля також містить ознаки протиправності та невідповідності ч.5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме - встановлення вимог Міндовкілля щодо здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля до початку провадження планованої діяльності. Так ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановила, що Міндовкілля визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності, а у разі необхідності зазначає про здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом. Разом з тим, наявність у Міндовкілля права зазначати у Висновку з ОВД необхідності здійснення додаткової оцінки вплину не означає, що Міндовкілля необмежено в реалізації цієї вимоги. Так дана норма законодавства передбачає обов`язкову умову необхідність, а також обов`язок зазначити строк здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля. У п. 7 Висновку з ОВД зазначені вимоги наступного змісту: «до початку провадження планованої діяльності здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля планованої діяльності з «Реконструкції та розвитку кар`єрів № 2-біс та № 3 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підтримки продуктивності по видобутку сирої руди 30 млн. тон в рік на період з 2020 року до кінця відпрацювання. Кар`єр № 2-біс в Інгулецькому та Центрально-Міському районах м. Кривий Ріг». В той же час ст. 252 Цивільного кодексу України визначила, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. . Формулювання «до початку провадження планованої діяльності» не відповідає вимогам ст. 252 Цивільного кодексу України. Так як планована діяльність полягає у видобутку корисних копалин згідно дозвільного документу, а саме - Спеціального дозволу № 4482 то формулювання («здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля до початку планованої діяльності») протиправно обмежує здійснення діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за спеціальним дозволом. Таке обмеження виражається в тому, що процедура додаткової оцінки впливу на довкілля здійснюється за основною процедурою, тривалість якої з урахуванням строків на отримання зауважень громадськості, на громадське обговорення та на отримання висновку з оцінки впливу на довкілля з можливими зауваженнями та обмеженнями Міндовкілля є по суті невизначеними та не дозволяє підприємству спланувати зайнятість працівників на даному напрямку видобутку. Таким чином, у підприємства з об`єктивних причин (строків, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» та об`єму додаткових досліджень згідно Висновку з ОВД) відсутня практична можливість завершення додаткової оцінки впливу на довкілля на даний час, що унеможливлює розробку родовища і видобування корисних копалин при наявності діючого Спеціального дозволу № 4482 до моменту отримання висновку з додаткової оцінки впливу на довкілля, який видається Міндовкіллям. Розробка родовища відбувається у повній відповідності до вимог законодавства про надра, підстави для зупинення дії Спеціального дозволу №4482 відсутні, а таким формулюванням Міндовкілля фактично зупиняє роботу по видобутку без жодних на те законодавчо встановлених підстав. Проектом розвитку Кар`єру № 2-біс передбачено в тому числі здійснення ряду робіт, які спрямовані на запобігання аварійних ситуацій (таких, як відкачування кар`єрних вод, запобігання замулення свердловин, укріплення бортів кар`єру, інструментальні вимірювання тощо), а їх зупинення може призвести до негативних наслідків: Затоплення кар`єру Кар`єр № 2-біс: На даний час фактичний середньорічний водоприплив у кар`єр складає 147 м3/год. Для збору води на дні кар`єра облаштований зумф з об`ємом 5 тис.м3. Насосна станція, яка розміщена біля зумпфу, складається з насосних агрегатів типу ЦНС 300480 у кількості 3 одиниці. Відкачка кар`єрних вод відбувається від зумпфу системою водопроводів і відводяться до ставка зворотного водопостачання в балці Грушувата. Виходячи з планів гірничих робіт на розрахункові роки та існуючий стан по кар`єрному водовідливу, прийняті наступні технологічні рішення по відкачці кар`єрних вод: відкачка здійснюється насосною станцією у складі двох насосів типу ЦНС 300480; насосна станція та зумпф розміщуються на нижньому горизонті кар`єру; на південно-західному борту кар`єра та за його межами використовується існуючі водопроводи кар`єрних вод. У разі зупинки робіт в Кар`єрі основним ризиком є ??небезпека тривалої або короткочасної консервації вибухових блоків, заряджених вибухівкою. У разі зупинки Кар`єру в момент, коли ні на одному з блоків не буде вибухівки зберігається небезпека масових відмов вибухових свердловин при їх заряджанні і підриванні після відновлення робіт. Також існує ризик затоплення горизонтів Кар`єра, затоплення техніки і обладнання та потрапляння забруднюючих речовин (масла, дизпаливо ...) в балку Грушувато при відновленні відкачування кар`єрних вод. Діяльність Підприємства по добуванні надр передбачає обов`язкове дотримання екологічних умов, при яких робочі процеси не наносять шкоду довкіллю. Так робочими проектами, окрім іншого передбачені конкретні дії та строки здійснення маркшейдерських досліджень, що аналізують стан стінок Кар`єру, та прогнозують потенційно обвальні ділянки, порядок здійснення укріплюючих заходів і т.п. Окремо зауважуємо на необхідності здійснення моніторингу за кар`єрними водами та їх постійне відкачування. Фактичне зупинення діяльності Підприємства призведе до того, що Підприємство не зможе вчиняти дії направленні на забезпечення безпечних умов на Об`єкті. Деформації на бортах Кар`єру, внутрішнього і зовнішнього відвалів в результаті накопичення опадів, обледеніння та скупчення снігу. Якщо не проводити систематичний інструментальний контроль за геомеханічними процесами та протизсувні заходи можемо мати наслідком обвалення, зсуви та осідання бортів. Стійкість бортів Кар`єра забезпечується дотриманням сталого кута укосу борту, відповідно до «Методичних вказівок по визначенню кутів нахилу бортів, укосів уступів і відвалів споруджуваних і експлуатованих кар`єрів», ВНДМІ, 1972 р. Для запобігання деформацій в бортах Кар`єра кути укосів по породам не повинні перевищувати розрахункових величин. За умови проведення Підприємством всіх проектних робіт планованої діяльності, аварійна ситуація в частині обвалення уступів і бортів кар`єра та затоплення не очікується (проте таке виконання фактично заборонено п. 7 Висновку з ОВД). Окремо заявником зазначено, що 5 березня 2021 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на спільній нараді з Заявником повідомило про загальну ситуацію, що склалася у урахуванням вимог Висновку з ОВД та має потенційний вплив на зайнятість працівників. А саме, у випадку зупинення робіт з розробки Кар`єру № 2-біс в умовах нестабільної економічної ситуації та неможливості чіткого планування витрат та прямих збитків, найбільш доцільним є вивільнення працівників, які задіяні в процесі зупиненої господарської діяльності. На даний час на об`єктах добування корисних копалин, та на інших ділянках задіяних в промисловому ланцюгу пов`язаного з переробкою добутих залізних руд працює - 20 638 чоловік. Позивач вважає що такі дії Відповідача призведуть до порушення законних прав та інтересів працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Так, 24 листопада 2011 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» приєдналося до Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки, що зареєстрована Міністерством праці та соціальної політики України 28 липня 2011 року Міністерством праці за номером

40. На даний час Галузева угода є чинною. Відповідно до пункту 1.7 Галузевої угоди норми і положення даної угоди є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, що її уклали. Пункти 2.15, 2.16, 3.9, 3.16 Галузевої угоди встановили, що для забезпечення продуктивної зайнятості Сторона власників зобов`язується: «2.15. Не допускати необґрунтованого скорочення робочих місць. Рішення, наслідком якого може бути звільнення працівників, зменшення чисельності персоналу, приймати тільки після попереднього інформування та обговорення з первинними профспілковими організаціями підприємств у терміни, передбачені законодавством або колективним договором. 2.16. У разі виникнення об`єктивних причин, через які неминучі звільнення працівників з ініціативи власника, проводити їх лише за умови попереднього (не пізніше ніж за 3 місяці до намічуваних звільнень) письмового повідомлення відповідного профоргану про причини і обсяги цих звільнень, терміни вивільнення, спеціальності, категорії та кваліфікації працівників, що підлягають такому звільненню, а також про заплановані і здійснені заходи, які спрямовані на працевлаштування працівників, що підлягають вивільненню. 3.9. При тимчасовому переведенні працівників за їх згодою на іншу роботу з метою запобігання простою здійснювати оплату праці за виконану роботу, але не нижче ніж 100 % встановленої їм тарифної ставки (окладу), або, при виконанні норм виробітку на умовах відрядної системи оплати, зберігати їм середню заробітну плату за час роботи. 3.16. Власник підприємства у випадку передачі підприємством частини функцій (робіт, послуг) іншому підприємству, з якою пов`язане переведення працівників, гарантує включення у договори, що укладаються в цьому випадку, пунктів щодо збереження впродовж одного року працівникам, які переходять до іншого підприємства, умов оплати праці та її середньомісячного рівня, які вони мали на підприємстві, що здійснило таку передачу.». Окремо, 14 травня 2019 року між Державою в особі Кабінету Міністрів України, Всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців на національному рівні та Всеукраїнськими об`єднаннями професійних спілок на національному рівні, відповідно до Законів України «Про колективні договори і угоди», «Про соціальний діалог в Україні» укладено Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 - 2021 роки. Пункт 1.3. Генерального угоди, визначив збалансований вплив держави на умови провадження підприємницької діяльності з урахуванням міжнародних зобов`язань України, зокрема: -продовжувати роботу з лібералізації процедур здійснення нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; - здійснення заходів для скорочення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрощення ліцензійних процедур; - забезпечити розширення сфери застосування декларативного принципу та скорочення кількості документів дозвільного характеру. Пункт 1.5. Генеральної угоди, передбачила сприяння сторін щодо зайнятості населення, зокрема, шляхом забезпечення реалізації державної політики з метою створення умов для запобігання масовій трудовій міграції вітчизняних працівників за кордон, у тому числі за рахунок сприяння створенню в Україні конкурентоспроможних робочих місць. Однак, вищезазначені обставини на думку Позивача свідчать про неналежне виконання Відповідачами своїх зобов`язань щодо удосконалення механізмів зайнятості населення та забезпечення умов праці які запобігають масовим вивільненням працівників, що призводить до порушення конституційних прав працівників на працю. Додатково Заявник посилається на норми Конституції України, які закріпили «право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Стаття 43. ... Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації. Саме праця дозволяє отримувати винагороду (заробітну плату), що призводить до нормального існування та розвитку людини. А тому безпідставне порушення Відповідачами права на працю призводить до невідворотних наслідків для працівників. А враховуючи вищезазначені можливі негативні наслідки що вплинуть на екологічне середовище (затоплення Кар`єру, зсувні деформації стінок Кар`єру, неконтрольовані вибухи, потрапляння забруднюючих речовин (масла, дизпаливо ...) в балку Грушувато) Позивач вважає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не зможе створити безпечні і нешкідливі умови праці пов`язані з відновленням негативних наслідків від зупинення діяльності в Кар`єрі №2-біс. За таких обставин, є очевидним, що для відновлення порушених прав Підприємства та працівників і безпечних екологічних умов необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Заходи зустрічного забезпечення Заявник просив не застосовувати, оскільки відсутні ймовірні наслідки завданню будь-якої шкоди Відповідачам. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2021 року заява Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про вжиття заходів забезпечення позову задоволена. Зупинено дію пункту 7 Екологічних умов провадження планованої діяльності Висновку з оцінки впливу на довкілля №21/01-201910214687/1 від 16.10.2020 (опублікованого 20.10.2020) наступного змісту: «до початку провадження планованої діяльності здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля планованої діяльності з «Реконструкції та розвитку кар`єрів №2-біс та №3 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підтримки продуктивності по видобутку сирої руди 30 млн. тон в рік на період з 2020 року до кінця відпрацювання. Кар`єр №2-біс в Інгулецькому та Центрально-Міському районах м. Кривий Ріг». Відповідач 2, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі Міндовкілля), будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, яка винесена при неповному зясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до порушення норм процесуального права, ставить питання про її скасування та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про забезпечення позову. При цьому, скаржник зазначає, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції не врахував, що внаслідок забезпечення позову фактично у Товариства виникло право на провадження господарської діяльності без законодавчо встановленої процедури, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі-Закон), упродовж судового розгляду справи, що в свою чергу може негативно вплинути на стан довкілля та, як наслідок порушити права та інтереси третіх осіб, зокрема громадськості, яка відповідно до ч.3 ст.2 Закону є суб`єктом оцінки впливу на довкілля, а взяв до уваги, виключно інтереси Позивача. Вважає, що судом порушено ч.1 ст.19 ЦПК України, а також не взято до уваги та не досліджено в повній мірі відсутність трудових відносин між Відповідачем 2 та Позивачем. Окрім того, Відповідач 2 вказує, що судом не надано оцінку тому факту, що предметом заяви Позивача про забезпечення позову є індивідуальниц акт, а саме Висновок з оцінки впливу на довкілля від 16.10.2020, який видано Міндовкіллям Товариству на виконання своїх владних управлінських функцій, передбачених п.35 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 №614, який стосується прав та обов`язків Товариства та не порушує права Профспілки. Також, скаржник наголошує на тому, що судом порушено норми ч.1 ст.150 ЦПК України, оскільки в рамках цивільного судочинства ухвалено судове рішення, яке за законом віднесено до юрисдикції адміністративного суду, вважає, що суд першої інстанції, задовольнивши заяву позивача про забезпечення позову вийшов за межі повноважень суду та фактично взяв на себе повноваження Відповідача 2, надавши Товариству можливість отримати дозвільний документ для здійснення діяльності з «Реконструкції та розвитку кар`єрів №2-біс та №3 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підтримки продуктивності по видобутку сирої руди 30 млн. тон в рік на період з 2020 р. до кінця відпрацювання. Відповідач стверджує, що ухвала суду про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 7 Висновку з ОВД суперечить цивільному судочинству та порушує принціп спеціалізації судів. Відзив на апеляційну скаргу не подано. 27 вересня 2021 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від позивача Первинної організації профспілки трудящихся металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про перенесення апеляційного розгляду справи на іншу дату з причин неможливості прийняти участь в судовому засіданні представником Профспілки. Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами ст.17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на недоведеніст позивачем поважнихь причини неявки в суд апеляційної інстанції представника Профспілки, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, оскільки доказів на підтвердження обставин неможливості з`явитися в судове засідання, суду не надано. 28 вересня 2021 року до Дніпровського апеляційного суду від Відповідача 1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшла заява про закриття апеляційного провадження, з посиланням на те, що ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року залишено без розгляду позов Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в рамках якого були застосовані заходи забезпечення позову і застосовані судом заходи забезпечення позову скасовані, тобто відсутній предмет спору. На підтвердження вимог поданої заяви, Відповідачем 1 суду апеляційної інстанції надано належним чином завірену копію ухвали Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 27 вересня 2021 року, з якою вбачається, що подана до суду 27 вересня 2021 року представником позивача, Головою ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Маринюк Н.М. заява про залишення без розгляду позовної заяви Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про зобов`язання дотримуватися умов Галузевої угоди та Генеральної угоди та про визнання протиправними дій, задоволена і позов залишено без розгляду. Зазначеною ухвалою суду скасовані заходи забезпечення позову, вжиті, оскаржуваною ухвалою Дзрежинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника Відповідача 2 Жиделяєву Ю.Г., яка не заперечувала проти закриття апеляційного провадження, у зв`язку з відсутністю предмету спору, представника Відповідача 1, ОСОБА_1 , яка підтримала заявлене клопотання про закриття апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до положень ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Так, наданою представником Відповідача 1 копією ухвали Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 27 вересня 2021 року встановлено, що позов Профспілки в рамках, якого була подана заява про забезпечення позову, за заявою позивача був залишений без розгляду і цією ж ухвалою, у відповідності до вимог ч.9 ст.158 ЦПК України, скасовані заходи забезпечення позову, накладені оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, тобто на час апеляційного розгляду, предмет спору відсутній. За змістом п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Положеннями п.1 ч.1 ст.362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; Оскільки, як встановлено апеляційним розглядом, ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 27 вересня 2021 року були скасовані, вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову щодо зупинння дії пункту 7 Екологічних умов провадження планованої діяльності Висновку з оцінки впливу на довкілля №21/01-201910214687/1 від 16.10.2020 (опублікованого 20.10.2020) наступного змісту: «до початку провадження планованої діяльності здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля планованої діяльності з «Реконструкції та розвитку кар`єрів №2-біс та №3 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підтримки продуктивності по видобутку сирої руди 30 млн. тон в рік на період з 2020 року до кінця відпрацювання. Кар`єр №2-біс в Інгулецькому та Центрально-Міському районах м.Кривий Ріг», тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає та за встановлених обставин, вважає за необхідне закрити апеляційне провадження по справі, через відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю спору між сторонами. Керуючись ст.ст.п.2 ч.1 ст.255, 367, 368, 374, ч.1 ст.377, 381- 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України залишити без задоволення. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2021 року про забезпечення закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 вересня 2021 року. Головуючий: Судді: