LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС461/6787/17

від 30.09.2021 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 461/…

УХВАЛА 30 вересня 2021 року м. Київ Справа № 461/6787/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Волковицької Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі за позовом Львівської міської ради до 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, 2) Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, треті особи: 1) Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, 2) Курія Львівської Архієпархії Української Греко-Католицької Церкви, 3) Релігійне Управління Києво-Галицької митрополії української греко-католицької церкви, 4) ОСОБА_1 , 5) Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна, ВСТАНОВИВ: 10.09.2021 до Касаційного господарського суду надійшла надіслана поштою 05.09.2021 касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 (повний текст складено 17.08.2021) у справі № 461/6787/17. Подана касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір". Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Позовну заяву у цій справі подано у 2017 році, предметом спору якої є скасування державної реєстрації права власності та витребування майна. Положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на день звернення з позовом) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі № 461/6787/17, залишеним без змін оскаржуваною постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, позов Львівської міської ради було задоволено частково: - скасовано державну реєстрацію права власності Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на об`єкт нерухомого майна будинку трансформаторної підстанції ТП 370 площею 36,7 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107181794610) та технічного будинку радіостанції площею 429,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071798346101), що знаходяться за адресою: м. Львів, вулиця Листопадового Чину, 28, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалко Романом Олеговичем; - витребувано в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - будинок трансформаторної підстанції ТП 370 площею 36,7 кв. м реєстраційний номер об`єкта 1071817946101 та технічного будинку радіостанції площею 429,8 кв. м реєстраційний номер об`єкта 1071798346101, що знаходяться за адресою м. Львів вул. Листопадового Чину, 28, та зобов`язано повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради; - стягнуто з Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на користь Львівської міської ради 4 800,00 грн судового збору; - у задоволенні позовних вимог до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича відмовлено повністю. Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанції у цій справі, скаржник просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Враховуючи майновий характер позовної вимоги про витребування майна, для встановлення розміру судового збору, який необхідно сплатити за звернення з касаційною скаргою у цій справі, зокрема щодо оскарження рішення в частині майнових вимог, скаржнику необхідно надати докази вартості спірного майна, оскільки з матеріалів касаційної скарги та змісту судових рішень не має можливості визначити вартість спірного майна на час звернення з позовом. Отже, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 02.09.2021 № 3547 про сплату 9 600,00 грн судового збору не може на даний момент вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі. У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 461/6787/17 Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення посилається на випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а також зазначає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню у відповідності до пунктів 1, 4 статті 287 ГПК України у зв`язку із нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням вказаних норм процесуального та матеріального права. Із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень касаційна скарга має містити підстави, передбачені частиною другою статті 287 цього Кодексу, зокрема: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3 - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року). Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності". Проте у поданій касаційній скарзі заявник хоч і вказує, на те, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню у відповідності до пунктів 1, 4 статті 287 ГПК України у зв`язку із нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, однак не зазначає, як підставу звернення пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, з посиланням на те, яке саме процесуального порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. Оскільки всупереч вимогам статті 290 ГПК України скаржником чітко не вказано передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу підставу подання цієї скарги з посиланням на процесуальні порушення, передбачені частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 461/6787/17 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, для витребування матеріалів справи № 461/6787/17 з Господарського суду Львівської області та/або з Західного апеляційного господарського суду для встановлення ціни позову, з якої визначається розмір судового збору за звернення до суду, а також для наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до суду: - відповідної заяви з зазначенням підстави, на якій подається касаційна скарга, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, з посиланням на процесуальні порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу; - доказів вартості спірного майна та сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою у встановленому законодавством розмірі. Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, саме у вигляді незазначення передбачених ГПК України підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Керуючись статтями 174, 169, 234, 287-290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 461/6787/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

3. Витребувати з Господарського суду Львівської області та/або з Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 461/6787/17 за позовом Львівської міської ради до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, треті особи: Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, Курія Львівської Архієпархії Української Греко-Католицької Церкви, Релігійне Управління Києво-Галицької митрополії української греко-католицької церкви, ОСОБА_1 , Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. О. Волковицька

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»