Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/2626/21

Дата документу 29.09.2021 Справа № 334/2626/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/2626/21 Провадження №22-ц/807/3355/21 Головуючий в 1-й інстанції Бредіхін Ю.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Бєлки В.Ю., Онищенка Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 19 липня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року позивач звернулась із позовом до суду із вимогою про збільшення розміру аліментів на утримання дитини до 3000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що в них з відповідачем є спільна дитина, рішенням суду від 23.02.2017 року у справі №334/310/17 на її утримання з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1500 грн. щомісячно. Наразі потреби дитини значно зросли порівняно з 2017 роком, крім того позивач не отримує будь-яких доходів, оскільки 04.03.2021 року звільнена з посади фітнес-тренера. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2021 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задоволено. Змінено розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2017 у справі №334/310/17 з 1500 грн. до 3000 (трьох тисяч) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано зміни в сімейному стані відповідача, а саме те, що відповідач одружився, а також, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів, його мати отримала другу групу інвалідності. Також, скаржник вважає, що вимоги позову, жодним чином не підтверджені, а тому є безпідставними і не обґрунтованими. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 05.10.2012 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2017 року у справі №334/310/17 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1500 грн. щомісячно. На виконання вказаного рішення 09.08.2017 року видано відповідний виконавчий лист. Позивач пред`явила вказаний виконавчий лист до виконання до Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі 24.02.2020 року. Постановою державного виконавця від 10.03.2020 року відкрито виконавче провадження №61431958. В межах вказаного виконавчого провадження відповідачу нараховано суму заборгованості та встановлені обмеження відносно відповідача. У лютому 2021 року за угодою між позивачем та відповідачем суму заборгованості нараховану до цього анульовано, обмеження відносно відповідача скасовані. На момент розгляду цієї справи заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати аліментів немає. Враховуючи зміну в матеріальному стані позивача та дорослішання дитини, а також відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо неможливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі, суд першої інстанції, керуючись принципом диспозитовності цивільного процесу та неприпустимості самостійної зміни вимог позивача, вважав, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 3 ст.181 СК України, встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану. Погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішуючи спір, суд на підставі поданих сторонами доказів дійшов до правильного висновку про необхідність збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , враховуючи факт зростання з віком потреб дитини у матеріальному забезпеченні. Однак, при визначенні розміру аліментів суд не повно з`ясував всі обставини, визначені ч. 1 ст. 182 СК України, а саме можливість платника аліментів сплачувати аліменти у заявленому до стягнення розмірі, враховуючи відсутність офіційного працевлаштування. Враховуючи вказані обставини, вимоги Сімейного кодексу України та розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» колегія суддів вважає, що рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2021 року в частині збільшення розміру аліментів визначеного судом, слід змінити, зменшивши розмір стягнення визначений судом з 3000,00 грн. до 2000,00 грн. щомісяця. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2021 року у цій справі змінити в частині визначення збільшеного розміру стягуваних аліментів, визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2017 року у справі № №334/310/17, та стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн.щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 29 вересня 2021 року. Судді: С. В. Кухар В.Ю. Бєлка Е.А. Онищенко