LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС620/663/20

від 28.09.2021 · Адміністративна

УХВАЛА 28 вересня 2021 року м. Київ справа № 620/663/20 адміністративне провадження № К/9901/35140/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 620/663/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні сучасні комунікаційні системи» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні сучасні комунікаційні системи» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 24 липня 2019 року: - № 00001141400, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів (робіт, послуг) на суму грошового зобов`язання 172 551,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 138 041,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 34 510,25 грн; - № 00002151400 на завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 227 305 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Чернігівській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 13 липня 2021 року та від 31 серпня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 21 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 620/663/20. Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона дослівно повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року (провадження К/9901/30694/21). Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг вже звертав увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Водночас посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі Також скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду. Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), скаржник одночасно зазначає про правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 816/1422/17 та від 21 лютого 2020 року у справі № 813/8631/14. Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє,/ скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом. Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося. Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 620/663/20 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»